Люди хочуть, а влада гальмує: що українці знають про післявоєнне відновлення у своїх громадах
Близько 70% мешканців не знають про плани відновлення у своїх громадах. Такі дані отримали представники громадської організації «Проти Корупції». Команда проводила соціологічне дослідження у Дніпропетровській, Київській, Миколаївській та Сумській областях. Фахівці кажуть, що отримані ними дані характеризують ситуацію загалом.
Люди більше знають про «єВідновлення», ніж про комплексний план
Про план відновлення у своїй громаді знають лише 4% мешканців. Такі результати отримали члени ГО «Проти Корупції» від соціологічного опитування. Понад 70% респондентів не знали про плани відновлення у своїх громадах. Загалом люди більше обізнані у «єВідновленні».
«Ми думали, що є реклами, державні і місцеві адміністрації щось розповідають про відновлення. Але, по суті, на місцях люди про це зовсім нічого не знають. Навіть якщо відповідають, що знають, то говорять таке: там почали відбудовувати школу або робити вулицю, а на цій вулиці люди відбудовуються. І виникає питання, а куди ви відносите це відновлення: до «єВідновлення» чи до Планів комплексного відновлення. І людей це ставило у глухий кут. Вони не могли пояснити», – зазначив голова ГО «Проти Корупції» Юрій Путря.
Соціологічним дослідженням охопили чотири області, які постраждали від збройної агресії рф. Загалом опитали 841 мешканця із Зеленодольської та Грушівської громад Дніпропетровщини, Дмитрівської та Бучанської громад Київщини, Березнегуватської та Вознесенської громад Миколаївщини, Охтирської громади Сумщини. Для дослідження обрали як міські, так і сільські території.
«На Дніпропетровщині були Зеленодольська та Грушівська громади – це міська і сільська. І у цих двох громадах по-різному постраждали території: одна була окупована, інша не окупована, але обстрілювалася. Тобто є всі наслідки і як саме суспільство реагує на процеси відновлення. Ми хотіли це зробити більше для сільських територій, але не вийшло. Все-таки на цих територіях менше мешканців проживає і не всі повернулися», – розповів Юрій Путря.
Роль громадянського суспільства у відновленні
На думку опитаних, громадянське суспільство має контролювати процеси відновлення у громаді. 46% людей зазначили, що потрібно наглядати за місцевою владою, аби уникнути корупції на місцях.
«Мешканці не сприймають, що вони самі є громадянським суспільством. Вони думають, що це є якісь громадські організації і, що вони прийдуть і будуть щось робити. Коли питаємо людей, то вони кажуть, що було б добре, якби були громадські організації, які зайнялися ремонтом доріг. І я був здивований, що люди на територіях, які були зруйновані, більше опікуються тим, що їм потрібно зробити дорожню інфраструктуру. Це 41% людей. Навіть відновлення шкіл та дитячих садочків не на першому місці. Людей турбують насамперед ремонт доріг, водовідведення та водопостачання», – додав голова ГО «Проти Корупції» Юрій Путря.
Команда фахівців зазначає, що в основному люди готові подавати письмові звернення до робочих груп. Рівень громадянської діяльності є високим, коли потрібно ухвалювати рішення та взаємодіяти з місцевою владою. Найменшу активність у громадах проявляють люди з маленьким доходом та низьким рівнем освіти. Одружені мешканці, це майже 57%, більше зацікавлені в інформації про відновлення та перспективи розвитку громади, оскільки турбуються про майбутнє власної родини.
Загалом людям важливо дізнаватися про діяльність місцевої влади, які рішення ухвалюють чиновники та як використовують бюджетні гроші. Зазвичай мешканці міста отримують інформацію через електронні ресурси. У той час жителі сільських громад більше орієнтовані на думку лідерів, старост та на повідомлення з дошок оголошень.
Взаємодія громадськості та влади у процесах відновлення
Фахівці ГО «Проти Корупції» проаналізували механізми залучення громадськості, які передбачені постановою № 1159 «Про затвердження Порядку розроблення, проведення громадського обговорення, погодження програм комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) та внесення змін до них». Зокрема у ній прописано порядок утворення та діяльності робочих груп, які мають займатися розробленням проєкту комплексного плану відновлення, а також порядок і опрацювання пропозицій від громадськості. Водночас у постанові відсутній конкретний механізм залучення.
«Постанова створює дві можливості для громад. З одного боку, теоретично документ дозволяє широкого залучати населення та громадськість до процесу формування робочої групи та розробки комплексної програми відновлення. А з іншого боку, нечіткість прописаних механізмів залучення громадськості несе в собі ризики формального підходу до цього питання. Відсутність детальної процедури формування робочої групи може привезти до відсутності представників громадськості в ній або це можуть бути лише якісь формальні представники, яких призначила місцева влада. Також не прописаний детальний механізм розгляду пропозицій на робочій групі, тому теоретично всі можуть подати свої пропозиції. Однак робоча група завжди може розглянути їх формально і сказати, що цей підхід вважає недоцільним, і на цьому все», – зауважив експерт з адвокації ГО «Проти Корупції» Павло Іванін.
Деякі з громад затвердили робочу групу або взагалі без представників громадськості, або з тими, кого обрала місцева влада. За словами Павла Іваніна, такий формальний підхід буде малоефективним особливо в громадах, які зазнали серйозних пошкоджень або були окупованими. Нині там зруйновані механізми взаємодії влади і людей, які раніше існували завдяки громадським діячам. Водночас інші громади більш відповідально поставились до цієї ситуації. Вони розвели в часі затвердження порядку діяльності робочої групи і самого складу, що дозволило зацікавленим мешканцям висунути свою кандидатуру. Також деякі ТГ почали затверджувати порядок опрацювання пропозицій громадськості.
«У той же час влада, а особливо коли йдеться про військову адміністрацію, не розуміє, з якими вона стартовими позиціями входить на формування проєкту відновлення. Бо владі не зрозуміло, якою громада буде після війни, скільки реально повернеться людей чи вона залишиться з третиною довоєнного населення», – додав експерт з адвокації Павло Іванін.
ГО «Проти Корупції» має декілька напрямків своєї діяльності. Один з них – поширення у суспільстві нульової толерантності до корупції у різних сферах. Нині активно фахівці моніторять використання коштів у процесах відновлення та адвокатують нормативні акти, пов’язані із залученням громадськості до післявоєнної відбудови, на всіх рівнях влади. Соціологічне дослідження команда ГО «Проти Корупції» зробила в рамках проєкту Спільноти громадянського суспільства України «Відновлення», який підтримує ІСАР Єднання та фінансується Посольством США.
Ірина Мартинова
Читайте також 50 організацій громадянського суспільства долучилися до спільноти «Відновлення»
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Антикризовий медіа-центр” не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
