Молодь змінює світ

До Дня Єднання у культурно-освітньому хабі Курахівської громади, який наразі функціонує в місті Дніпро, відбувся тематичний просвітницько-патріотичний захід. Головною метою зустрічі стала консолідація активної молоді навколо ключових національних цінностей — єдності та згуртованості українського народу в часи випробувань, які несе росія.

Про це повідомили у пресслужбі Донецької ОДА, пише Антикризовий медіа-центр.

Програма заходу поєднала в собі інтерактивні та дискусійні формати роботи. Під час практичної частини учасники спільно складали символічний пазл “Карта України”, що став наочним втіленням ідеї цілісності, територіальної неподільності та взаємної підтримки між регіонами. Кожен елемент мапи уособлював окрему область держави, її історичну спадщину та спільну відповідальність громадян за збереження суверенітету.

Наступним етапом став відкритий діалог щодо ролі єдності в умовах сучасних викликів. Учасники обговорили такі важливі питання:

• значення згуртованості громади та важливість взаємопідтримки;
• роль молоді у збереженні національної ідентичності;
• конкретні кроки кожного громадянина задля зміцнення суспільної свідомості.

Молоді люди активно ділилися власним баченням ініціатив, які допоможуть посилити солідарність українців. Захід пройшов в атмосфері відкритості та взаємоповаги. Подібні ініціативи є важливою складовою формування відповідального та патріотичного покоління, адже справжня єдність будується на спільних діях та готовності працювати задля перемоги.

У молодіжній локації Покровського спортивно-молодіжного центру, що наразі працює у Дніпрі, оновили виставку артефактів у музеї сучасної війни. Експозицію доповнили новими предметами, які передали українські військові.

Про це повідомили у Покровській міській військовій адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

За словами голови Покровської молодіжної ради Олександра Нестеренка, цей простір створений для розуміння сучасних подій та демонстрації мужності захисників.

“Цього разу представники Покровської молодіжної ради долучилися до оновлення експозиції музею сучасної війни, що функціонує у молодіжній локації центру. Музей поповнився новими артефактами, переданими українськими військовими, які без слів розповідають про реалії повномасштабної війни”, — йдеться в повідомленні.

Серед нових експонатів музею:

• безпілотні літальні апарати різних типів;
• шеврони бойових підрозділів Збройних Сил України;
• свідчення ведення бойових дій на Донеччині.

До ініціативи долучився заступник голови молодіжної ради Євген Дмитренко, який наразі проходить службу в лавах ЗСУ. Він зазначив, що музей виконує функцію національно-патріотичного виховання та збереження пам’яті.

“Покровська молодіжна рада й надалі працює над тим, щоб навіть у вимушеній евакуації зберігати ідентичність Покровської громади, підтримувати Збройні Сили України та виховувати свідоме, небайдуже покоління української молоді”, — зазначено в повідомленні.

Оновлена експозиція відкрита для відвідувачів у молодіжному хабі громади в місті Дніпро.

У навчальних закладах Донецької області планують суттєво оновити підхід до військово-патріотичного виховання молоді. Замість застарілих уроків у школах з’являться спеціалізовані осередки, де учні опановуватимуть інтегрований курс “Захист України”. Це дозволить зробити навчання більш практичним та відповідним викликам сучасної війни.

Про це повідомили у пресслужбі ДонОВА, пише Антикризовий медіа-центр.

Ветерани як наставники для молоді

Одним із ключових напрямів нової стратегії є залучення ветеранів війни до освітнього процесу.

Планується, що саме колишні захисники та захисниці стануть інструкторами в новостворених центрах. Такий крок має подвійну мету: по-перше, учні отримають реальний бойовий досвід від людей, які знають, що таке оборона країни не з підручників. По-друге, це допоможе ветеранам, які повернулися до цивільного життя, знайти гідну роботу та реалізувати себе у вихованні нового покоління.

Розбудова системи національного спротиву у 2026 році

Питання підготовки громадян до оборони обговорили під час онлайн-наради з представниками Офісу Президента, Міноборони та Генштабу ЗСУ. Учасники розглянули проєкт Стратегії національного спротиву на 2026 рік. Вона передбачає тісну взаємодію між військовим командуванням та цивільними адміністраціями для створення надійного резерву.

Зараз триває робота над нормативною базою. Зокрема, ухвалюють зміни до порядку загальновійськової підготовки та готують до другого читання законопроєкт № 13347. Ці документи мають остаточно врегулювати, як саме українці готуватимуться до спротиву, щоб підвищити загальну обороноздатність країни.

В Україні стартував новий цифровий проєкт — Платформа національної ідентичності, метою якого є формування стійкої національної свідомості серед українців та українок, зокрема серед молоді.

Про початок ініціативи повідомили у пресслужюі Міністерства молоді та спорту, пише Антикризовий медіа-центр.

Ця платформа має стати інтерактивним простором, де кожен охочий зможе краще пізнати історію, культуру, звичаї та сучасні досягнення України. Вона також сприяє усвідомленню особистого зв’язку з українською спільнотою і відповідальності за розвиток країни, підкреслюють представники міністерства.

На Платформі вже розміщено:

• нормативні документи у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;
• всеукраїнський урок національної ідентичності «Україна — це ти», який уже переглянуло понад 250 тисяч глядачів та глядачок;
• освітній курс «Національна ідентичність», створений у мультимедійному міжнародному форматі SCORM за участю Олега Скрипки, Ярослави Магучіх, Євгена Клопотенка, Елли Лібанової, Олександра Педана та інших українських діячів та діячок;
• інформацію про офлайн та онлайн заходи щодо національної та громадянської ідентичності.

Під час презентації Платформи заступниця міністра молоді та спорту Уляна Токарєва наголосила на значущості цього проєкту як важливого елемента взаємодії між державою і суспільством. За її словами, формування сильної національної ідентичності, особливо серед молоді, набуло вирішального значення в сучасних умовах. А також зазначила, що платформа має бути динамічним інструментом, який розвивається разом із країною.

“Це інструмент, який дозволить відчути себе частиною великої історії, усвідомити свою роль у сьогоденні та будувати успішне майбутнє нашої країни. Ми хочемо, щоб кожен громадянин з гордістю сказав: «Я — українець!», і ця платформа допоможе зробити це усвідомлення глибоким та щирим”, — сказала Токарєва.

Платформа орієнтована не лише на громадян України, але й на іноземців, які зацікавлені в ознайомленні з українською культурою та традиціями. Вона об’єднує в собі аналітичні матеріали, освітні програми та практичні інструменти, створюючи цілісний цифровий простір для розуміння та зміцнення української національної ідентичності.

Майже щосуботи Анна Горлова бере свою акустичну гітару та рушає до заздалегідь обумовленої локації. Там на неї чекають учениці – підлітки, які живуть у Краматорську або приїжджають з сусідніх селищ та сіл. Наймолодшій – чотирнадцять, а найстаршій – сімнадцять років. Декілька годин будуть сповнені музикою, розмовами та натхненням. А потім учениці матимуть тиждень, аби закріпити та відточити у домашніх завданнях уривок з пісні, яку вивчають.

Володимир Паращенко працює в Державній службі з надзвичайних ситуацій у Краматорську. У вільний час він читає реп та є учасником гурту «Гарт», який переважно складається з його колег. Мова у матеріалі піде про талановиту молодь з Краматорська та про їхню творчість.

Гурток для підлітків

Анні Горловій 22 роки. Грати на гітарі вона почала під час пандемії коронавірусу, бо мала багато вільного часу. Унікальний акустичний інструмент родині Горлових змайстрував та подарував друг батьків. Скільки років гітарі Анна не знає. Каже, що інструмент старший за неї.

«Гітара мала дуже багато господарів, але зрештою повернулась до нас – і зараз я на ній граю. У мене тато – пастор церкви. І з початку це була церковна гітара, але належала нам. Однак на ній грали ті, хто приходив та співав. Тому понад 20 років вона була у різних людей. І якось, я так розумію, хтось переїжджав з міста, це ще було до війни, й інструмент знов до нас повернувся. На ньому ніхто не грав.  Гітара просто стояла у моїй кімнаті. Потім я зацікавилася грою і її віддали, подарували мені», – пояснила музикантка.

Анна Голова біля фліпчартів, де написані табулатури. Фото: Анна Горлова

Вчилася грати на інструменті Анна самостійно: дивилася відеоуроки на YouTube та багато практикувалася. Зізнається, що від тренувань, які могли тривати до шести годин на день, стирала пальці до крові. Нині своїм учням забагато грати не радить. Та й сама так не робить. Навчати інших Анна Горлова почала у 2024 році. Спершу прийшла до простору одного з фондів на запрошення знайомого як відвідувачка.

«Тоді ще можна було збирати багато дітей у нас у місті. Я прийшла, аби подивитися фільм, а там кажуть, що зараз дівчина гратиме на гітарі та вчитиме. Подумала, що це цікаво, може, дізнаюся щось нове та попрактикуюся. Ця дівчина, здається, була з Харкова, раз на тиждень щосуботи приїздила до нас. А потім у них щось сталося і вони не змогли більше відвідувати Краматорськ. Серед групи я найдовше грала на гітарі. Мене попросили підхопити ці заняття – і ось так вже понад рік я їх веду», – розповіла Анна Горлова.

Гуртку гри на гітарі допомагає багато людей безоплатно. Анна каже, що її завдання прийти у визначене місце й провести заняття. З усім іншим допомагають, зокрема надають простір, де займаються підлітки. Задля безпеки локації щотижня змінюють.

«Люди допомагають не за гроші, а просто через ідею, щоб підлітки могли трохи відволіктися і відпочити від напруженої обстановки. Також мені іноді допомагають проводити заняття. Кажуть, що я – «добрий поліцейський», а  часом потрібен той, хто більш авторитетний для дітей. Нас зараз ходить сім, інколи вісім. Деякі з тих, хто виїхав з Краматорська до селищ, приїжджають іноді в місто, щоб погуляти з друзями. У нас є дівчинка, і я так розумію, що вона з Дніпропетровської області приїжджає на канікули», – додала Анна.

Анна навчає грати на гітарі. Фото: Анна Горлова

З 2023 року в Краматорській громаді офіційно заборонили проводити масові заходи. Крім цього, усі школи, зокрема й художні, у місті працюють дистанційно. Тож підліткам загалом і нікуди піти, аби відволіктися хоч на короткий час від війни. Такий невеликий гурток дає змогу розрадити молодь. Кілька гітар для занять подарували волонтери, хтось з учениць знайшов стару в родичів. Загалом Анна навчає грати різні пісні. Раніше це були переважно англомовні композиції, а нині в репертуарі – українські, зокрема «Вона» гурту «Плач Єремії». Композицію розписують на партії для декількох інструментів.

Підіймати настрій

У вільний час, поки було тепло, Анна понад місяць грала на гітарі на вулиці біля одного з кафе Краматорська. Близько години виконувала різні кавер-версії.

«До мене підходили військові декілька разів. Вони дякували та казали, що я піднімаю настрій. Нещодавно чекала когось на вулиці й раптом почула, як мене гукнув чоловік: «О, це ж ви!» Подивилася на нього, але не впізнала. До мене підійшов хлопець і спитав: «Це ж ви граєте на гітарі?» Я кивнула. Тоді він пояснив: «А я вас бачив. Ви грали у кафе, а я проходив повз. Ви мені так настрій на день підняли!» Було приємно, що вперше мене впізнали. Тож рада, що комусь підняла настрій», – зізналася музикантка.

 

View this post on Instagram

 

A post shared by Filizhanka KaVa KramPokrovsk (@_filizhanka_kava_)

А ще Анна грала дуетом зі знайомим військовим. Невеличкі імпровізовані концерти влаштовували у дворі. Кілька разів їхніми слухачами ставали діти. Анна говорить, що малеча слухала гітарний дует із захопленням.

«На жаль, зараз вуличні музиканти в місті заборонені, але ми просто пару разів зі знайомим військовим виходили до нас у двір. Так виявилось, що ми живемо в одному домі. Тож ввечері трохи грали. Він навчив мене грати «BALSAMа» (український реп-реггі виконавець – ред.), показав деякі перебори. У нього була акустична гітара, схожа на мою, але іншого бренду. Зараз, на жаль, він має поранення та у нього зламана ліва рука, тому не може грати. Іноді ми зідзвонюємось: я граю на гітарі, а він співає», – розповіла Анна Горлова.

Крім гри на гітарі, у вільний час дівчина малює. Здебільшого – це портрети. Нині вона працює в одному з благодійних фондів у Краматорську та допомагає тим, хто залишився у громаді.

Загартовані війною, роботою та музикою

Володимир Паращенко працює у Державній службі з надзвичайних ситуацій, а після роботи, коли є час, він – МС Couple-P, який читає реп. Йому 32 роки. Володимир працює в ДСНС після закінчення університету, а саму професію обрав ще зі школи.

«Я колись побачив відео у новинах. Це десь був 2009 рік. Здається, то показували Київ. Я побачив, як рятувальник заліз балконами на четвертий поверх для того, щоб врятувати людину. І дістався він секунд за п’ять. Мене це вразило. Я подумав: це ж неймовірне щось. На четвертий поверх він забрався за п’ять секунд у бойовому спорядженні. Мені захотілося теж бути таким.  Я розумію, що це унікальна людина була, яка так зробила. Однак саме той випадок надихнув мене», – зізнався він.

Володимир Паращенко працює надзвичайником та читає реп

Пише реп Володимир також ще зі школи. Розповідає, якось влітку сиділи разом із другом. Було близько шостої вечора, коли той каже, що йде додому, аби писати реп. Тоді Володимир зацікавився, послухав акапельно друга та зрештою спробував і сам. Відтоді не припиняє цим займатися, а згодом знайшов однодумців і серед колег.

«Ми були три окремі МС, а потім стали співпрацювати. Зі Славою ми разом починали писати пісні у 20-му році. Його перевели до складу мого караулу, тобто ми разом на роботі були і спілкувалися. Потім доєднався наш бітмейкер Антон. Це вже був основний скелет – три людини. У 2023-му з’явилася назва «Гарт» і до нас ще людина доєдналася. Взагалі основний склад, я вважаю, – п’ятірка: ще дружина Антона, але вона нечасто брала участь через різні обставини. Серед пісень, де ми всі разом і яка мені подобається, – «Осінь». Тож основний склад гурту – це рятувальники, дружина Антона і волонтер. Якийсь час був військовий, але він до основного складу гурту не входить. Це була сумісна робота на кілька пісень», – пояснив Володимир Паращенко.

Першу свою пісню під назвою «Життя триває» гурт «Гарт» офіційно випустив у 2023 році. Також виклали кліп на своєму YouTube-каналі. Назва гурту походить від слова загартовані.

«Деякий час ми багато сперечалися, але, попри це, залишилися гуртом, тому що загартовані, тож «Гарт». І війна в країні об’єднує нас, і на роботі разом, і в музиці. Якщо не були б витривалі, то гурт би давно розпався», – зазначив Володимир Паращенко.

Нині «Гарт» має два альбоми. Записує гурт пісні в домашній студії одного з учасників, який потім зводить матеріал. Володимир зізнається, що раніше гуртом збиралися частіше. Зараз кожен приходить у студію, коли є вільний час. Проте зустрічатися разом, за словами Володимира, більш атмосферно. До того ж під час запису можна отримати підтримку від колег. А от нікнейм Володимира «Couple-P» – гра слів.

«Це з’явилося у 2019 чи 2020 році. Моє прізвище Паращенко, звати Вова, тобто Паращенко В. Виходить «пара щєнков» – англійською couple of puppies, а скорочено «Couple-P», – усміхається виконавець.

«Музика може надихнути або заспокоїти»

А ще Володимир грає на гітарі. Музичну школу не закінчував, а ходив на гурток у місцевий палац культури. Через зайнятість на роботі грав рідко. Каже, що просто підтримував рівень. Бувало, що й зовсім не брав гітару до рук. Проте повернутися до інструменту надихнув подарунок дружини – електрогітара.

«Музика для мене щось душевне, що може надихнути або заспокоїти. Це те, що зі мною все життя: постійно в навушниках, гітара, пісні. Для мене, мабуть, це спосіб жити і чути композиції, в яких у людей можуть бути такі ж проблеми, але вони їх долають. І це дає можливість рухатися далі. Музика та муза – це щось єдине, тримаються разом», – пояснив Володимир.

Володимир у домашній студії одного з учасників “Гарту”. Фото: Володимир Паращенко

Крім цього, він декілька разів виступав в одному з просторів Краматорська. Для слухачів читав свої тексти під мінусовки, а також грав на гітарі кавер-версії відомих гуртів, зокрема «Linkin Park». Виступати Володимир почав у 2024 та продовжує й нині.

«Найбільше мене вразило те, що люди, які взагалі реп не слухають, підходили і казали, що це круто, мої куплети їм подобаються. Я один виступав, бо не у всіх учасників «Гарту» є час. Сподіваюся, колись все ж таки гуртом вийдемо на сцену. Кілька разів я вже виступав у просторі «Без меж» та у кав’ярні «Поруч». Мене запросили поети Краматорська, аби взяв учать у збірці віршів. Для мене то дебют. Взагалі ніколи не знав, що з’явиться друковане видання, де будуть мої вірші. Тобто я пишу строфами і їх добре читати, як поезію. Виходить репер ще і поет тепер офіційно», – усміхнувся Володимир Паращенко.

Планують та передбачають усе

У просторі «Без меж» іноді також займається й Анна Горлова разом зі своїми ученицями. У Краматорську хаб запрацював у 2024 році. Його створила команда громадської організації «Фонд розвитку громади», яка повернулася у рідне місто після евакуації. У просторі гуртується як молодь, так і більш старше покоління. Нині в «Без меж» майже щотижня відбуваються культурні заходи, зазначає керівниця проєкту «Фонду розвитку громади» Олена Костенко. Зокрема у просторі є театральна студія, де учасники відкривають свої таланти: і співають, і танцюють.

«Люди залюбки чекають на наші анонси, приходять та приводять інших відвідувачів. Тож на кожен культурний захід маємо нові реєстрації. Про нас дізнаються. Наприклад, переселенці, які тільки приїхали в місто і шукають хоча б якесь нове коло знайомств. Також дівчата та жінки військових, які приїжджають, аби їх підтримати. Поки чекають, коли чоловік вийде з передової, то теж приходять до нас. Усі дуже раді, що є місце, де можна познайомитися, тому що зараз часто у людей порушені соціальні зв’язки і дуже не вистачає спілкування. До того ж, коли говорять ще про культуру, дізнаються нове, збагачуються і забувають про неприємні аспекти нашого життя», – зазначила Олена.

Керівниця проєкту «Фонду розвитку громади» Олена Костенко. Фото героїні

Нині до Краматорська все ближче стає лінія фронту. Все частіше місто обстрілює ворог: б’є як по будинках мирних жителів, так і по критичній інфраструктурі. Тож у просторі «Без меж» продумують і те, як впоратися з різними викликами.

«Важко, коли маєш планувати і передбачати все, що може статися. Наприклад, як і що відбуватиметься, якщо не буде світла. Без електрики особливо у нашому районі падає і мобільний зв’язок, тому продумуємо комунікацію. Також може не бути води. У нас є спеціальні запаси, які ми постійно оновлюємо. Зараз холодно, тож коли вимкнуть світло, то у нас не буде чайника, а людей треба зігріти. Ми вже всі звикли ходити з великими термосами з окропом. Тобто передбачаємо багато чого», – розповіла Олена Костенко.

Один із заходів у просторі «Без меж» у Краматорську. Фото: Фонд розвитку громади

До повномасштабного вторгнення у Краматорську відбувалося чимало культурних заходів: концерти, виставки, вистави, майстерки тощо. Їх могла відвідувати молодь Краматорська і не лише. Нині цього не вистачає, однак люди вірять у перемогу, продовжують творити та підтримувати одне одного.

Ірина Мартинова

Слухайте подкаст «Нариси про Донеччину»

Ця публікація була підготовлена ​​в рамках проєкту «Посилення стійкості українських медіа», який реалізується Фондом Ірондель (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity). Висловлені погляди є виключно поглядами авторів і не обов’язково відображають позицію ФОНДУ ІРОНДЕЛЬ або IRMI.