Монетизація пільг на проїзд: як з цим у Краматорську і не тільки у ньому
Навесні 2018-го року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №197, яка дозволяє місцевій владі запроваджувати механізм монетизації пільг на проїзд. Постанова визначає всі тонкощі монетизації. Також роз’яснює її поширення на певні категорії громадян, про які говорить законодавство країни, включаючи пенсіонерів за віком. Постанова дозволяє місцевій владі додавати у список на монетизацію інші категорії громадян на свій розсуд.
Згідно з документом, розмір компенсації повинен щорічно визначатися обладміністраціями, а в столиці – Київською держадміністрацією. Розмір її залежить від середньоарифметичного показника, який залежить від вартості однієї поїздки у комунальному транспорті у декількох містах цієї області.
Для прикладу ці цифри становлять:
Вінницька область – 97,9 грн.
Кіровоградська область – 97,5 грн
Чернігівська область – 112,5 грн
Тернопільська область – 100 грн
Львівська область – 135 грн.
Харківська область – 130 грн.
Донецька область – 106,8 грн.
Миколаївська область – 110 грн.
Уряд у своїй постанові встановив соціальний мінімум на кількість поїздок для однієї людини. Цей мінімум не дозволяє місцевій владі компенсувати менш ніж 30 поїздок на місяць. Більше призначати можна, а от менше – ні. Також Кабмін передав місцевим органам влади право визначатися: монетизувати пільги на проїзд чи залишити все, як було. Тобто і далі продовжувати розрахунки з перевізниками за пільговиків з місцевого бюджету за тими показниками чи цифрами, які вони надають владі міста.
Що означає цей соціальний мінімум поїздок? Потенційному пасажиру, який має право на пільги, надходить сума компенсації на картку. Але сплачує він зі своєї кишені все, що наїздив. У підсумку: за свій кошт кожна наступна поїздка, яка не увійшла до соціального мінімуму, тобто – це вже його гроші, а не компенсовані.
У регіонах одразу неоднозначно поставились до ідеї з монетизації на проїзд. Побоювання стосуються всіх учасників процесу: пільговиків, влади, перевізників. Хтось вважає, що суми виплат не покриють витрати пільговиків. Десь влада скаржиться, що в бюджеті немає грошей. Та майже зі всіх областей понеслися хвилі обурення від пільговиків щодо встановленого соціального мінімуму кількості поїздок.
На прикладі Краматорська можна побачити зріз по усіх трьох пунктах. Місто налічує 51,6 тис. громадян соціально незахищених категорій. З них, за постановою Кабміну №197, кількість пільговиків – 8,7 тис., пенсіонерів за віком – 42,9 тис., тобто левова частина.
З урахуванням розміру компенсації, який визначили по Донецькій області (106,8 грн.), прості підрахунки показують, що загальна сума на рік витрат з бюджету складе: по пільговиках біля 15 млн.гр., а з пенсіонерами за віком майже 70 млн.гр.
Для міста це нокдаун, бо в історії його розрахунків з перевізниками ніколи не йшлося про такі цифри. Викидати зі списків пенсіонерів не можна з причин протизаконності та аморальності. А кожен рік виділяти такі гроші не на розвиток транспорту – це лише поглиблювати проблеми, які існують у галузі. І це стосується не тільки Краматорська чи Донецькій області, але й всієї країни.
Для експертів також зрозуміло, що шлях монетизації не вирішує головного питання: легалізація грошей, які напряму пов’язані з реальним пасажиропотоком. Давно не секрет, що готівка не завжди попадає до бюджету у повному обсязі, якщо казати про комунальний транспорт. Свідки цьому самі громадяни, які стикаються з ситуацією від кондуктора: «Вам куди їхати? Давайте без квиточка, але трохи дешевше». Якщо ж бути чесними, то не тільки свідками, але й безпосередніми учасниками таких сумних історій.
Для обліку реального пасажиропотоку зараз існує багато рішень, які вдало працюють. Маються на увазі не тільки цивілізовані відношення «влада-перевізник-пасажир» в розвинутих країнах, але експерименти в деяких містах України, що реально працюють. Це – шлях диспетчеризації, карток городянина, валідаторів тощо.
Треба зазначити, що Краматорськ вирішив йти саме цим шляхом. Місто отримає валідатори для всього комунального транспорту. Вони дозволять відійти від готівки. Це поступовий процес, але його зручність швидко змінить ситуацію. Для цього просто потрібно пригадати історію впровадження карток для зарплатні або пенсій: багато хто вже не уявляє собі інших варіантів взаємовідношень. Уже ведуться перемовини з приватними перевізниками про те, щоб вони також переходили та таку форму роботи.
До кінця 2018 року у місті буде впроваджено картки городянина для пільговиків. Наразі існує домовленість з одним з банків про те, що ці картки будуть безкоштовними. Інші містяни зможуть користуватись картками того банку, який виберуть самі. Також влада міста впевнено тримає курс на впровадження більш серйозних відношень з перевізниками міста. Це стосується появи спільної диспетчерської, яка буде оснащена всім необхідним для відслідковування руху транспорту на всіх маршрутах, дотримання інтервалу, складних ситуацій, порушень тощо.
Якщо казати про інші регіони, то вони також не дуже поспішають саме з варіантом монетизації пільг на проїзд, який запропонував Кабмін навесні 2018-го року. Хтось відклав це питання до наступного бюджетного року, хтось одразу вирішив відмовитись від того, що тільки поглиблює проблеми.
Перехід на видачу готівки не обов’язковий. Якщо ж місцева влада приймає рішення про монетизацію пільг на проїзд, вона повинна протягом місяця після цього проінформувати Міністерство соціальної політики. Міністерство зобов’язане опублікувати список регіонів, де пільги на проїзд монетизовані на своєму офіційному сайті. Станом на 1 червня такого списку на сайті Мінсоцполітики не було. Існують області, де різні міста приймають різні рішення. Тому визначення триває, але життя все одно змусить переходити до більш дієвих варіантів, з якими пов’язані справжні реформи. Серед них – купування послуги за гроші, якої вона варта. Або «гроші на розвиток», а не на затикання дірок, що такий «розвиток «утворює.
Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
