Відновити можна будь-який будинок, каже технічний експерт оцінки стану будівель і споруд Максим Копил. Проте додає, що така відбудова може бути недоцільною. Чи існують цифри, скільки житлового фонду є придатним для життя, та наскільки важко пояснювати людям, що їхнє житло не підлягає відновленню, – дивіться в інтерв’ю.
Я десь читала, що кажуть, якщо багатопід’їздний будинок і зруйнований хоча б один під’їзд, то будинок не підлягає загалом відновленню. Чи правильне таке твердження?
Ні, не правильно. Я ж уже казав одразу, що відновити можна все немає такого немає в інженерії такого поняття неможливо. Можливо все. Тільки якими засобами средствами, будемо казати так, і що ви, в кінці-кінців, хочете отримати. Можливо абсолютно все. Просто сенс, цілесообразность такого, хто її оцінює, я не знаю. Іноді відновлюють ці панельки там шістнадцятиповерхівки. Хоча Харків – це просто, я не знаю, Салтовку там 16-поверхівки відновлюють. Будинки, які зараз не відповідають нормам, критеріям житла: не енергозбереження і багато чого – їх відновлюють і стан їх після відновлення буде неблизький до нормального, будемо так казати. Не буде він взагалі все одно не буде нормальною будівлею. Він буде цілісний, буде стояти. Таких будинків і до війни багато, котрі постраждали там після якихось незрозумілих вибухів: хтось балон притягнув додому навіщо там не зрозуміло, потім він взірвався. Руйнувати будинок і будувати заново, там я не знаю там на чотири під’їзди, навіть на один під’їзд 16-поверхівку – це довго, затратно і так далі. Думать, як відновити ті конструкції, що існую. Інженери знаходять рішення технічні і це робиться, і робилось раніше. І тут так же ж робиться. Ну просто я ж кажу, що є такі будинки, де немає взагалі сенсу їх відновляти – треба будувати нове і будувати в безпечних місцях або ще якось, я не знаю. Тут широке питання.
На вашу думку, як взагалі можна донести людям, що їхній будинок аварійний, що неможливо проживати, що треба відселятися, бо деякі люди тримаються за житло, що воно в них є? Яке не яке, а все ж таки житло.
По-перше, є технічний експерт, от я такий являюсь, таких колег як я у нас ще вистачає, слава Богу, в Україні, котрі розуміються на інженерії, які сертифіковані, в них є особистий сертифікат якраз по оцінки, технічної оцінки стану будинку. І цей технічний експерт, якщо зробить правильну експертизу, він може визначити придатний цей будинок до подальшої експлуатації або непридатний. От буває такі історії, де великі руйнування, будинок не аварійний, а не придатний до нормальної експлуатації або придатний буває до експлуатації, тобто в нього навіть є пошкодження в якихось таких конструкціях, він придатний, то есть цілісність каркасу там, наприклад, будинку вона залишилась, но є якісь такі пошкодження, які можна відновити і він далі буде експлуатуватись в принципі нормально. А є такі будинки, вже коли непридатні до нормальної експлуатації от або аварійні, тоді експерт дає заключення, що він аварійний, вносить його в єдиний електронний реєстр аварійних будинків і тоді цей будинок підлягає відселенню людей. Він повинен закритися і влада повинна відселити людей, людям цим повинна представити інше житло або компенсацію за втрачено вже. У нас це не робиться.
А як людям саме донести, що будинок їхній не підлягає для того, щоб його відновлювали, для того, щоб там взагалі жити? Наскільки це важко, от з вашого досвіду це розтлумачити людям?
Я вам скажу так, я у 22-ому році з-під обстрілів вивозив людей і розтлумачити їм, що вашого будинку і вас завтра не буде – їм все одно. Вони кажуть, це моє майно. Йому кажеш, що зараз снаряд прилетить сюди і у вас не буде ні майна, ні житла. Ну це дуже важко. Дуже важко. У мене була така, була таке обстеження ,от зараз в ефірі скажу, дуже цікава така будівля в місті Краматорську. Це садочок номер 11. От я його обстежив, зробив технічні розрахунки: перекриття в цьому садочку вони просто вже не працюють, бо вони там дерев’яні. Я написав, що він непридатний до нормальної експлуатації. Непридатна ця будівля. Треба закривати садочок і дітей переводити в інший. Так от там один чоловік казав: «Я не буду свого сина отсюда переводити. Що ви тут понаписали? Сюди мій дід ходив, мій батько ходив, я ходжу в цей садочок і моя дитина буде ходити в цей садочок, бо я живу прямо навпроти у цьому домі». Що йому сказати? Я йому кажу, а коли привалить твою дитину, ти до кого підеш? Ну от вам це ступінь розвитку, не знаю чому. Тому що тут можна казати? Як умовляти людей, які не хочуть думати. Є сенс який?
На вашу думку, на ваш досвід спираючись, скільки відсотків будинків, які обстежуєте зараз придатні до життя? От саме скільки, де можуть жити люди?
Ну дивіться, зараз я обстежую, тільки берусь, будемо так казати, за обстеження будинку, попередньо я, звісно, оглядаю. Берусь обстежувати будинки тільки ті, які придатні до подальшої експлуатації. Чому? Бо я роблю висновки, далі документацію робить проєктна організація для того, щоб ці будинки відновити, щоб люди там жили. Основні критерії – це ми беремось за ті будинки, в яких зараз люди живуть, зараз живуть. От і пробуємо знайти донорів, щоб потім отримати фінансування і відновити будинки до стану нормального, щоб люди подалі жили в цих будинках уже в нормальному стані. Якщо будинок має пошкодження несучих конструкцій, зараз я такі будинки на обстеження взагалі не беру тому, що майже жодний фонд, по крайній мірі, може, хтось дає гроші, більшість донорів, так казати, державних або приватних неважливо не дають гроші на будинки, які мають пошкодження конструкції, які впливають на цілісність будівлі, щоб там можна було безпечно проживати. Це, по-перше, дуже дорого, по-друге, це довго. Процес довгий, тобто обстеження, проєктування, кошториси, планування цих грошей, робіт планування – це довгий процес. Тому всім потрібно зараз і от сьогодні. Тому майже я за такі будинки не беруть, бо немає поки сенсу в таких будинках. Деякі мої колеги роблять обстеження таких будівель, де уже дообстеження, туди планують гроші, будемо так казати.
Скільки це у відсотках приблизно плюс-мінус?
У відсотках від чого?
Скажімо, які от можуть жити люди, а які вже не можуть жити люди.
Ну от дивіться, от зараз якщо брати місто Ізюм. По місту Ізюм зараз працюємо, то там майже 95, а може 96% будівель були тим чи іншим чином пошкоджені. Там місто практично всі будівлі пошкоджені. Хто більше, хто менше. Деякі зруйновані зовсім не підлягають відновленню, а деякі є осколочні якісь там пошкодження: там десь трохи покрівля пошкодилась, де у когось там вікна повибивало, але будівля ціла залишилась. Тобто різний ступінь пошкодження. І от що брати у відсотках? У відсотках скільки жилого фонду залишилось цілого, скільки нецілого? Ну я ж не працівник ЖКГ того ж чи інше я ж не виконкомі працюю. Оце задача, я думаю, що ЖКГ, цивільно-військова адміністрації зробити оцінку кількості будівель вцілілих, дальше з уцілілих зробити оцінку, які потрібно відновлювати, які не потрібно відновлювати. Далі після цього ті, що потрібно, зробити оцінку технічного стану. І буде вже понятно, в якому вони стані: підлягають відновлюванню або не підлягають, або якому відновленню вони підлягають. Це великий процес і просто, а його ніхто не робить. Робить просто візуально. Підхід поки у нас, будемо так казати, м’яко говоря, непрофесійний. Знайдете такі відсотки, такі цифри, якщо ви знайдете, я можу на 100% дати гарантію, що це все фікція, таких оцінок ніхто ніде не робить. Це все з потолку ці цифри, бо навіть оцінити стан будівлі, які пошкоджені от навіть в тому ж самому Ізюмі це всі експерти України можуть туди приїхати і працювати, може, даже і не рік, щоб дати адекватну оцінку всім будівлям. Ну тому вони взагалі пишуться ці відсотки поверхнево для галочки.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!