На Донеччині власник екоферми впроваджуватиме інноваційні методи роботи
Фермер з Донеччини постійно вдосконалює свою діяльність та незабаром планує впровадити інноваційні методи ведення фермерського господарства, які мають покращити якість його продукції.
«У першій половині дня для кіз буде грати класична заспокійлива мелодія. Перед доїнням вмикатиму більш динамічні пісні, наприклад, українські, – розповідає фермер Сергій Свириденко. – А коли прийде час виганяти худобу на пасовище ставитиму їм марш, щоб вони розуміли, що зараз треба йти пастись».
На його думку це допоможе виробити у тварин умовні рефлекси та вплине на кількість та якість молока.
«Можливо, перед запровадженням цієї ідеї проконсультуюся з ветеринарами, яким довіряю, – додає він. – Але навіть, якщо вони скажуть, що це не дасть ефекту – все одно це зроблю».
Сергій у минулому доброволець-воїн АТО, а зараз успішний бізнесмен. Він заснував власну екоферму та займається виробництвом м’ясних і сирних делікатесів.
У 2014-му році події на Донбасі змусили Сергія переїхати з Донецька до села Іванопілля у Костянтиніському районі в Донецькій області. Він залишив там родину, а сам добровільно пішов захищати територіальну цілісність України. Служив у зоні АТО командиром гармати в 54-й окремій механізованій бригаді. Через рік патріот демобілізувався та розпочав власний шлях підприємця. Він почав втілювати в життя свою мрію й відкрив екоферму «Козацьке подвір’я». Став вирощувати та розводити худобу: кіз, курей, качок, свиней. За власними фірмовими рецептами розпочав виготовляти м’ясну та молочну продукцію на продаж.
У вересні 2017-го року написав заяву на грантовий конкурс «Український Донецький куркуль». Це програма, яку впроваджувала Донецька обласна адміністрація в рамках Регіональної програми розвитку малого та середнього і середнього підприємництва. За підсумками конкурсу Сергій отримав фінансування у розмірі 500 тис. грн на закупівлю обладнання для сироварні. Таким чином “куркулю” вдалося розширити власне виробництво.
Вся родина – сам Сергій, дружина Сніжана, донька Іордана, син Олександр, разом вчилися виготовляти сирну продукцію. Наразі вони продовжують вдосконалювати свою майстерність. Сергій каже, що частіше за все майстер-класи відвідує Дана. І вже сама провела більше 10-ти навчальних програм для учасників тренінгів від Чеської гуманітарної організації «Людина в біді». Вона розповідала фермерам з Донецької та Луганської областей про процес виготовлення сирів – ділилась власним досвідом.
Особливі складові своїх сирів родина тримає у секреті.
«Ми жодного рецепту не розголошуємо. У нас навіть бринза не така, як у всіх. І ряжанка, І йогурт у нас за своїми рецептами. Є основні такі рецепти, але кожна наша кінцева продукція має свій секрет», – розповідає Сергій Свириденко.
Свій товар фермер реалізує у місті Дружківка у власній крамниці «Куркуль». Клієнтам з інших міст України висилає продукцію поштою. Для того, щоб продукція до покупців доходила свіжою й зберігала свій смак, підприємець використовує спеціалізовані пристрої.
«Ми кладемо у посилку акумулятори холоду, які купуємо у магазині. Їх роблять з міцної плівки й заповнюють спеціальним гелеподібним складом, – розповідає він про незвичний спосіб доставки. – Ця речовина повністю безпечна, навіть якщо станеться витік. Тому їх використання дозволено для застосування при транспортуванні харчових продуктів».
Швидкопсувний асортимент влітку ми взагалі не відправляємо, каже бізнесмен. А ось тверді сири та сиров’ялені ковбаси – так, бо в них термін придатності довше. Ковбаси при температурі 25 градусів нормально зберігаються, а сиру трохи жарко, але якщо час перевезення короткий, то доходить нормально».
Андрій Плахотнюк, корінний житель міста Дніпра, вже два роки є постійним покупцем сирної продукції з екоферми.
«Я дізнався з Facebook, що є такий АТОвець, який має екоферму. Спочатку познайомився з його дружиною Сніжаною, бо вона більше займається реалізацією, а потім почав спілкуватися з Сергієм. Згодом ми стали друзями. Часто зустрічаємося на ярмарках у Дніпрі. А так, замовляю сири поштою. Мені складно уявити, який сорт мені не подобається – смачний кожен. Я іноді прошу вислати сир на свій смак, і він жодного разу не помилився», – каже Андрій Плахотнюк.
У фермера в планах вийти на європейські ринки, але, як каже Сергій, спочатку треба добре засвоїти українські ніші продажів. Також хоче просувати свій проект «Зелений туризм». Вже зараз він організовує екскурсії на природі для дітей.
«Без сторонньої підтримки не обійтися. Тож, якщо нас підтримають фонди USAID, то буде цікава програма «Зелений туризм». Ми вже робимо екскурсії, поки що для школярів . Вони до нас приїжджають в Іванопілля. З них грошей не беру, але планую цю справу розвинути, залучивши до співпраці закордонних інвесторів та донорів», – ділиться своїми планами Сергій Свириденко.
Юлія Дерека
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
