Народні депутати гальмують прийняття законів, спрямованих на відновлення прав переселенців
Протягом майже п’яти років, з початку збройного конфлікту на Сході України, порушуються базові конституційні права внутрішньо переміщених осіб – право обирати місцеву владу та право на пенсійне забезпечення. Два законопроекти, що мають усунути дискримінацію, ігноруються керівництвом Верховної Ради та не виносяться на голосування. Що заважає парламентарям затвердити існуючи проекти законів, обговорювали в Антикризовому медіа-центрі.
Радник з питань внутрішньо переміщених осіб Олександр Ворошков вважає вкрай необхідним прийняти законопроект № 6692, який дозволить пенсіонерам з непідконтрольної території отримувати свої законні пенсії без реєстрації статусу ВПО та необхідності перетинати лінію розмежування кожні 59 днів. Досить буде стати на облік в Пенсійному фонді на підконтрольній території. Як відомо, довідка ВПЛ втрачає свою дію, якщо переселенець відсутній за фактичним місцем проживання понад 60 днів.
“Законопроект № 6692, розроблений за сприяння міжнародних організацій, зокрема ООН, Ради Європи, Норвезької ради у справах біженців та громадських організацій, був зареєстрований у Верховній Раді в червні 2017 року. Його прийняття повинно забезпечити рівні умови доступу до пенсійного забезпечення всіх громадян України незалежно від місця проживання і факту внутрішнього переміщення. Проте законопроект й досі обговорюється на рівні парламентських комітетів. Народні депутати ніяк не усвідомлять того факту, що пенсія – це не соціальна виплата, не благо, не пільга, а власність людини, яка її заробила. З юридичної точки зору, пенсія – майно, яке є невідчуженим”, – повідомив Олександр Ворошков.
За словами радника з питань ВПО, законопроект передбачає створення механізму з можливістю виплат пенсій тим особам, які фізично можуть перетинати пункти в’їзду/виїзду на підконтрольну територію, звертатися до Пенсійного фонду, не пред’являючи довідки переселенця. Тобто мова не йде про виплату пенсії на непідконтрольній території, тільки на підконтрольній.
“Так, особи змушені будуть виїжджати, тому необхідно ще доопрацювати процедуру доставки пенсії маломобільним громадянам. Можливо, прийдеться долучати міжнародні гуманітарні організації. Але це механізм, який реально буде працювати. У нас є надія, що цей законопроект підтримають, якщо буде політична воля”, – підкреслив Олександр Ворошков.
Не менш важливим є законопроект № 6240, прийняття якого також гальмується Верховною Радою. Закон має дати право переселенцям і трудовим мігрантам голосувати на місцевих виборах та в одномандатних округах на виборах до парламенту без прив’язки виборчої адреси виборця до реєстрації його місця проживання.
“Внутрішньо переміщені особи та трудові мігранти всередині країни відчувають себе практично інтегрованими до нових громад. Вони знайшли собі місця проживання, роботу, платять податки, навіть займають керівні посади. Їм не вистачає лише одного – виборчого права, цього важеля впливу на місцевому рівні. Це те, що люди не можуть вирішити самостійно, без втручання держави”, – зазначив Роман Кисленко, аналітик ГО “Точка доступу”.
Законопроект № 6240 розроблений і запропонований низкою громадських організацій з урахуванням дотримання демократичних норм щодо рівних виборчих прав кожного українця. Він був поданий у Верховну Раду наприкінці березня 2017 року, пройшов всі комітети, і навіть декілька разів вносився у сесійну залу.
“На жаль, кожен раз законопроект ставили на голосування в середу, коли він не міг отримати достатньої кількості голосів. Це також елемент маніпуляції, яким насправді прикривається небажання прийняти документ. З боку багатьох народних депутатів йде величезний супротив – вони вважають, що електоральні уподобання переселенців завадять їм перемогти на чергових виборах”, – наголосив Роман Кисленко.
Майже 3,5% українських виборців, які складають внутрішньо переміщені особи, у 2015 році не мали змоги голосувати на місцевих виборах. Невдовзі знову вибори, й зараз кількість переселенців в Україні складає 1 млн 600 тис. або 4% від усіх виборців країни. Плюс величезна кількість трудових мігрантів. Їх голос повинен бути почутий і вони повинні мати змогу надати свій голос за того кандидата, якого вважають гідним.
Якщо закон буде прийнятий, ці люди зможуть змінити місце виборчої адреси та проголосувати на території тієї територіальної громади, де вони по факту проживають, а не там, де вони зареєстровані.
Для того, аби змінити виборчу адресу, виборцю прийдеться звернутися до органу ведення Реєстру виборців зі зверненням у будь-який час, але не пізніше, ніж на п’ятий день після початку виборчого процесу. До заяви він має надати один з шести документів, який може підтвердити нову адресу:
– Договір оренди житла
– Довідку про взяття на облік ВПО
– Документ, який засвідчує догляд за особою
– Документ, що засвідчує підприємницьку діяльність на цій територіальній громаді
– Документ, що підтверджує право власності на житло
– Документ, що засвідчує шлюб або родинні відносини з людиною.
При цьому, повторно змінити виборчу адресу можна лише через півроку, а повторну заяву в такому випадку не можна подати після початку виборчого процесу.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
