Не металургією єдиною – Маріуполь затвердив Стратегію розвитку до 2030 року
Новими стратегічними галузями Маріуполя, окрім металургійної промисловості, мають стати ІТ-сектор, медицина, харчова промисловість, водна біоекономіка та туризм – таку модель трансформації економіки закладено до Стратегії розвитку, розробленої до 2030 року.
Документ, над яким майже два роки працювали українські та міжнародні експерти, представники місцевої влади та громадськості, був затверджений наприкінці минулого року на сесії Маріупольської міськради.
Базові галузі економіки
Ядро економіки складатимуть базові галузі. Як зараз, так і в майбутньому, вони будуть залишатися бюджетоутворюючими. Безперечні лідери регіону – металургійна та металообробна промисловості, які мають найбільший економічний та соціальний вплив на розвиток міста в цілому. Ці галузі мають провідні позиції з точки зору відрахувань до бюджету та кількості працевлаштованого населення.
Згідно Стратегії-2030, у цьому напрямку на перший план виходить так звана «зелена металургія». Це означає, що з метою зменшення навантаження на екологію міста передбачено технічне переоснащення металургійного виробництва, впровадження енергоефективних та сучасних технологій.
Також серед базових галузей є транспорт, як головна артерія живлення усіх економічних процесів. За цим напрямком планується відновити роботу аеропорту, покращити інфраструктуру морського порту, підвищити пропускну здатність залізничного сполучення, створити ефективну внутрішню міську транспортну логістичну систему з мережею складських і сортувальних хабів.
Маріупольський морський порт має великий транспортний потенціал
Не менш важливою для розвитку громади є сфера освіти. Маріуполь, в якому сконцентровано третину від загальної кількості вищих і спеціалізованих освітніх закладів Донецької області, є фактично освітнім центром регіону.
Розвитку цієї галузі сприятимуть наступні заходи: відкриття спеціалізованого вищого навчального закладу «Політехніка», розбудова медичного університету зі створенням сестринської школи, розвиток спеціальних навчальних закладів, широке впровадження дуальної (що поєднує одночасну теорію і практику) освіти. Також приділятиметься увага супроводу та підтримці студентів зі стажуванням і подальшим працевлаштуванням на підприємствах міста, плідна співпраця з бізнесом, щоб утримати випускників та «омолодити» населення міста.
Починаючи з 2014 року в економіці міста суттєво збільшилася питома вага сектору безпеки. До міста на постійну дислокацію було переведено значну кількість підрозділів силових відомств, що дало достатній поштовх для росту економіки, розвитку мікро- та малого бізнесу. Певною мірою безпекова галузь також стала бюджетоформуючою для Маріуполя.
Нові стратегічні галузі-супутники
Своєрідними «точками кристалізації» для розбудови нової економіки мають стати галузі-супутники. Вони мають диверсифікувати економіку та перетворити Маріуполь на сучасне високотехнологічне інноваційне місто. Серед них виділені такі:
- ІТ-сектор. В Маріуполі вже створені умови для розвитку цього напрямку – побудовані ІТ-хаби, ІТ-школи, Маріупольський ІТ-кластер, у вишах впроваджуються спеціалізовані навчальні програми. Сам по собі Маріуполь являє собою великий локальний ринок, адже у громаді сконцентрована значна кількість технологічних підприємств, які потребують обслуговування на рівні програмного забезпечення. Зокрема, продукти ІТ-галузі замовляють комунальні підприємства та установи.
В ІТ-хабі «1991» створено майданчик для розвитку цифрових технологій
- Медицина. Останніми роками Маріуполь системно працює над трансформацією медичної галузі. Вже капітально відремонтували основні лікувальні корпуси медичних закладів, їх оснастили сучасним обладнанням. В рамках Стратегії-2030 планується створити еталонний медичний комплекс, який включатиме лікарняний центр, медичний університет, сестринську школу, науково-дослідний центр, житло для академічного складу, гуртожиток для студентів та супутню сервісну інфраструктуру. Окрім прямих інвестицій та нових робочих місць, в перспективі це дасть поштовх для розвитку медичного туризму.
- Харчова промисловість. Розвитку цього нового напрямку сприяє вигідне географічне розташування, значний обсяг локального ринку споживання, близьке розміщення постачальників сировини. Додаткових можливостей надає розвиток інфраструктури морського порту, який передбачає будівництво зернового термінала й створення єдиного перевантажувального комплексу (харчових й наливних продовольчих вантажів), а також реконструкція доріг підвищеної навантаженості.
- Водна біоекономіка. У Маріуполі розпочато великі проєкти реконструкції та будівництва системи водопостачання, водовідведення, водоочищення та використання водних ресурсів. Їх реалізують за участі міжнародних фінансових організацій. Окрім того, заплановано створення профільного технопарку та розроблюється проєкт водоочисного заводу.
- Туризм. Сфері туризму приділено значну увагу у Стратегії-2030, адже саме розташування Маріуполя на березі моря сприяє цьому. Планується розвивати рекреаційні зони, розважальну інфраструктуру, культурну сферу, готельно-ресторанний бізнес тощо. Масштабні інвестиції передбачені у модернізацію туристичної інфраструктури: реконструкцію вокзалу, пірсів, набережних, парків і скверів. У перспективі у місті побудують розважальні об’єкти національного масштабу – аквапарк та парк розваг «Меріленд».
Старовинна водонапірна вежа – туристична візитівка Маріуполя
Трансформація та диверсифікація економіки, морське майбутнє, освітні та інші інновації, новітні підходи до дизайну міста, а також створення соціальних «ліфтів» для молоді є основними векторами Стратегії розвитку Маріуполя-2030. Їх реалізація має на меті досягнення амбітного плану – зробити місто взірцем відновленого Сходу України.
Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
