“Некоторые готовы погибнуть с ребенком, но не отдать его в детский лагерь”, – психолог

Українські діти, які постраждали від війни, можуть відпочити в літньому таборі у Карпатах. Учасниками можуть стати діти з деокупованих територій, з родин переселенців, військовослужбовців та волонтерів.

У таборі вони отримають безоплатне проживання, 5-разове харчування та повну підтримку, зокрема й психологічну.

Наразі ідеться про 6 таких змін протягом літа 2023 року. Кожна зміна триватиме 14 днів.

Про це повідомляється на сторінку організаторів «СОС Дитячі містечка».

«Кемп СОС Дитячі Містечка – це 14-денний ресурсний проєкт, який спрямований на психологічну підтримку, відпочинок та відновлення дітей, які постраждали внаслідок російської військової агресії в Україні», – зазначають в організації.

Хто може стати учасником програми

Взяти участь у програмі можуть діти та підлітки від 7 до 17 років, якщо вони:

• з деокупованих територій;
• з родин внутрішньо переміщених осіб;
• діти військовослужбовців та волонтерів;
• з прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу;
• діти опікунів і усиновителів;
• діти, які проживають на території, де ведуться активні бойові дії;
• діти з інвалідністю, особливостями розвитку.

Також скористатися можливістю можуть і ті діти, які у 2022-2023 роках вже були учасниками кемпу. Проте їх може бути не більше 10% від загальної кількості учасників зміни.

Відбір дітей проводиться на кожну зміну окремо.

Погодження участі відбуватиметься впродовж за 15-10 днів до початку кожного нового заїзду.

Читайте також: Діти не хочуть йти додому – у чернівецькій «СпівДії заради дітей» допомагають малечі відволіктися від війни

Де знаходиться табір так коли проходитимуть зміни

Місце проведення літнього кемпу: село Горбок в Іршавському районі Закарпатської області.

Зміни відбудуться за таким розкладом:

• з 1 по 14 червня;
• з 17 по 30 червня;
• з 7 по 20 липня;
• з 24 липня по 6 серпня;
• з 13 по 25 серпня;
• з 29 серпня по 11 вересня.

Дітей забезпечать 5-разовим харчуванням. Проживання у 3-5-місних номерах із санвузлом.

Зареєструватися можна за посиланням.

Організатори зазначають, що відібрані для участі учасники отримають листи на електронну пошту, яка була вказана при реєстрації.

Дивіться також: Підлаштовуємося під дітей та їхній психологічний стан – Олена Ніколаєва

Ірина Міщенко

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Внаслідок повномасштабної війни в Україні постраждало 1378 дітей. Найбільша кількість – у Донецькій області.

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора у Телеграмі.

В ОГПУ розповіли, що станом на сьогодні, 3 лютого, внаслідок збройної агресії росії проти України загинуло 459 дітей, поранення отримали 919 маленьких українців.

«Більше ніж 1378 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації. Станом на ранок 3 лютого 2023 року офіційне число дітей-жертв за добу не змінилося – 459. Зросла кількість поранених – понад 919», – ідеться у повідомленні.

У Генпрокуратурі підкреслили, що навіть такі цифри не є остаточними. Робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово захоплених та звільнених територіях продовжується.

Також зазначається, що найбільше постраждало дітей у Донецькій області – 442. Крім того постраждали діти у Харківській області – 270, Київській – 123, Херсонській – 86, Запорізькій – 84, Миколаївській – 83, Чернігівській – 68, Луганській – 66, Дніпропетровській – 63.

«Через бомбардування та обстріли збройними силами рф пошкоджено 3126 закладів освіти. 337 з них зруйновано повністю», – додали в Офісі генерального прокурора України.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

1 серпня в Україні розпочав роботу державний портал пошуку неповнолітніх «Діти війни».

За цей період часу через портал зібрали інформацію про 13 613 маленьких українців, що були депортовані на територію рф та тимчасово окуповані території України.

Крім того, в Україну вдалося повернути 125 дітей.

Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції.

«Створено портал «Діти війни», в межах роботи якого налагоджено збір і міжвідомчий обмін інформацією стосовно депортованих дітей. Наразі зібрано інформацію про 13 613 депортованих дітей. Повернуто 125 дітей, що були незаконно депортовані до рф і тимчасово окупованих територій», – йдеться у звіті за минулий рік.

Читайте також: Депортовані у рф українці зможуть отримати посвідчення особи на повернення без особистої присутності

Загалом державний портал розшуку дітей «Діти війни» дві основні функції:

• надавати актуальну інформацію про дітей, які постраждали через дії росії;
• допомагати розшукувати дітей.

На платформі можна зв’язатися з правоохоронними органами – Національною поліцією України, Офісом Генерального прокурора, а також з Національним інформаційним бюро.

Порталом можуть скористатися всі, хто має інформацію про дитину, яка постраждала через військову агресію росії.

У Мінреінтеграції також нагадали про створення Координаційного штабу з питань захисту прав депортованих осіб у червні минулого року. В межах роботи штабу надано сприяння понад 200 тисячам осіб, які залишили територію рф.

Нагадаємо, що на початку грудня в Україні також започаткували проєкт щодо захисту прав полонених та членів їхніх сімей. Головна мета проєкту – допомога родинам військовополонених, цивільним особам та комбатантам, які потрапили у полон.

Ірина Міщенко

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

1 серпня в Україні запрацював державний портал пошуку неповнолітніх «Діти війни». Він створений, щоб розслідувати злочини й рятувати тих, кого ще можна встигнути врятувати. Зокрема йдеться про дітей, які зникли безвісти або були незаконно депортовані до Росії.

Як повідомляє Офіс Президента України, інформаційна платформа «Діти війни» був створений за дорученням глави держави за сприяння Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Національного інформаційного бюро, Офісу генерального прокурора, Офісу омбудсмена та Національної поліції.

Інформаційно-аналітичну підтримку команді надає проєкт Уряду Канади «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe).

Для чого створено державний портал пошуку неповнолітніх «Діти війни»

Портал «Діти війни» допомагатиме батькам та правоохоронним органам збирати інформацію про дітей, які постраждали під час війни.

«Це місце, де ви можете повідомити про зниклу дитину, про злочини проти дітей, якщо ви знайшли дитину, якщо вам відомо про факт депортації, про примусову зміну громадянства, про усиновлення», – зазначила уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дарʼя Герасимчук під час брифінгу.

Вона пояснила, що портал має дві основні функції: інформаційна допомога та розшук.

Читайте також: Як та куди подати заяву про безвісти зниклих осіб, їх викрадення, потрапляння у полон (контакти)

На платформі можна зв’язатися з правоохоронними органами – Національною поліцією України, Офісом Генерального прокурора, а також з Національним інформаційним бюро. Скористатися сайтом можуть як батьки зниклої, переміщеної або депортованої дитини, так і люди, які мають будь-яку інформацію щодо зниклих дітей, скоєних проти них злочинів або порушення їхніх прав.

Усі показники щодня оновлюють правоохоронні органи. Передбачено функцію зворотного зв’язку.

Читайте також: Нацполіція просить родичів зниклих осіб здати зразки ДНК: як це зробити

Станом на 1 серпня, внаслідок повномасштабної війни росії проти України були поранені 693 дитини, 358 загинули, 203 зникли безвісти. Щонайменше 5 754 є примусово переміщеними та депортованими.

Уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації радниці також зазначила, що на даний час росія заявляє про 450 тисяч депортованих на територію рф українських дітей, яких ніхто не збирається повертати в Україну.

Ірина Міщенко

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

З якими викликами стикаються діти, коли прагнуть навчатись на підконтрольній території та які вони мають можливості від української влади. Про це 10 грудня дискутували представники міністерств та громадськості.

Після початку збройної агресії Російської Федерації та окупації частини території України у 2014 році, українська влада опинилась перед низкою питань.

• Як відбуватиметься освіта для дітей та молоді з окупованих територій?
• Як їм отримати документи українського зразка по закінченні навчальних закладів?
• Як перевестись на підконтрольну територію?

З 2016 року держава стала спрощувати систему для абітурієнтів з окупованих територій. У 2020 році вони могли вступити до будь-якого закладу вищої освіти без необхідності складати ЗНО в межах визначених квот.

Попри надії української влади, зазначене спрощення не привело до значного збільшення кількості вступників з окупованих територій. Вони використали лише шосту частку від кількості передбачених для них бюджетних місць.

Як держава допомагає отримувати українську освіту

Представниця Міністерства науки та освіти Світлана Кретович пояснює це пандемією та протидією окупантів, які перекривали КПВВ, що ускладнило дітям виїзд на вступ до вишів. Та попри ці виклики, у 2020 році до різних навчальних закладів вступило більше дітей з окупованих територій, ніж минулого року. Загалом за роки окупації цією можливістю скористались понад 8000 осіб. Щоб збільшити цю кількість, потрібна потужніша інформаційна кампанія.

В планах Міністерства вже з січня в шести вишах ввести підготовчі курси, на яких діти зможуть навчатись за змішаною формою або дистанційно через пандемію. Однак ідея онлайн навчання не підходить до ідеї реінтеграції дітей в український простір. Тому вже з першого вересня майбутнього року такі курси будуть з денною формою навчання та стипендією.

Окрема робота ведеться з освітніми центрами «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», через які діти з окупованих територій можуть вступати до вишів без ЗНО.

Інна Голованчук, заступниця Міністра реінтеграції тимчасово окупованих територій, зазначила, що українська влада добре володіє статистикою, але смутно уявляє подальшу долю цих молодих людей:

«Ми вважаємо, що інтегрували їх тим, що спростили вступ і надали можливість навчатись на підконтрольній території України. Однак хотілось би на найближчі роки запровадити  новий підхід – вимірювати якість в тривалості контактів з тими молодими людьми. Намагатись забрати їх з тих незвичайно важких умов».

Щоб інтегрувати в український простір не тільки молодь, а в цілому родини, розроблена програма, що об’єднає зусилля держави, громадськості та молоді з окупованих територій.

Таміла Ташева, заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, підкреслила, що Україні важливе не лише повернення території, а і ментальне повернення людей, створення для них нового соціального культурного середовища.

Прагнення навчатись – справжній виклик для дітей

За ситуацією на окупованому півострові стежить Кримська правозахисна група. Її керівниця Ольга Скрипнік розповіла, що наслідком окупації та агресивної політики Російської Федерації стала мілітаризація. Дітям нав’язують так зване патріотичне виховання, яке немає нічого спільного з правом на освіту.

Правозахисники вже передали до міжнародного суду свідчення про те, що пропагандою серед дітей Росія скоює воєнний злочин. Мільйони рублів вкладаються в систему, що реалізує два завдання.

1. По перше, формування суто російської ідентичності дітей і молоді, що передбачає знищення української, татарської ідентичності і взагалі ідентичності громадянина України, що позбавляє можливості отримати українські документи.
2. Друга проблема – призов цих дітей до російської армії. Створюються умови, коли після школи діти не бачать інших перспектив, окрім як піти до армії. Діти розвиваються в атмосфері культу насильства, зброї, війні, ненависті до України та демократичних країн. Зафіксовано не менше 700 прикладів використання мови ворожнечі.

Водночас ФСБ використовує всі технологічні можливості, щоб збирати інформацію про людей. Це дає ще більше підстав для переслідувань і загрози появи нових політичних в’язнів. Суворі зміни в кримінальному кодексі Росії показують нам, що в Криму є люди, не задоволені окупаційним режимом.

Тому Україні варто шукати платформи онлайн, щоб розвивати у дітей медіаграмотність, кіберграмотність, критичне мислення. Це запорука їх безпеки.

Ольга Куришко, юристка ГО «Крим SOS» розповіла про ще один виклик для жителів Криму: коли студенти їдуть на окуповану територію, російські прикордонники не приймають українську довідку, в якій написано, що вона надана громадянину України. Їх вважають громадянами Росії. В результаті діти їдуть на канікули додому й ризикують не повернутись на підконтрольну територію на навчання. Так в 2020 році багато дітей не змогли перетнути пункти адмінконтролю. Тому Міністерство цифрової політики вже опрацьовує можливість подачі документів на вступ онлайн.

Головний виклик – брак правдивої інформації

Віолетта Артемчук керує ГО «Донбас SOS», яка опікується гарячою лінією для постраждалих у конфлікті в тому числі щодо доступу до освіти. Консультуючи людей з окупованих територій, громадські діячи виявили, що багато з них не мають упереджень щодо освіти в Україні, проте не мають достатньо інформації про можливості. Часто, коли вони їдуть працювати на підконтрольну територію, для них стає прикрою несподіванкою те, що диплом, виданий в ДНР, не є легітимний для України та інших країн. І таких історій досить багато.

Також люди не завжди знають, що їх діти можуть дистанційно навчатись за українськими шкільними програмами і потім легше вступати до вузів.

Там люди живуть в певному інформаційному просторі й навіть не знають, де і як можна шукати інформацію. Втім, сайти українських міністерств часто не доступні на окупованих територіях. Шукати інформацію можна на неурядових порталах, наприклад на сайті «Доступна освіта» Фонду «Відкрита політика».

Державна інформаційна кампанія має бути ще більш масованою, використовувати нові форми та канали, щоб інформація доходила до широких верств населення окупованих територій. Їх діти не їдуть до нас, бо просто не знають про можливості.

Наприклад, батьки не знають, що для того, щоб перевезти дитину до школи на підконтрольній території не потрібні ніякі документи, окрім свідоцтва про народження: ані медична довідка, ані особова справу. Вони не є документом для української влади.

Світлана Кретович звернулась до батьків, що живуть на непідконтрольних територіях:

«Ми чекаємо на дітей, щоб зробити їх майбутнє передбачуваним. Щоб вони отримали легітимний диплом, який дозволить працевлаштуватись та навчатись в інших країнах».

Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!