Несподіванки від банків для «підозрілих» клієнтів – фінансовий моніторинг в дії

Останнім часом приватні підприємці та звичайні люди стикаються з тим, що банк відмовляє у проведенні тієї чи іншої операції або взагалі блокує картковий рахунок. Це поодинокі випадки, але вони змушують нервувати всіх. До того ж банки активізували роботу щодо перевірки персональних даних своїх клієнтів – просять заповнити анкети онлайн або відвідати відділення банку.

Насправді нічого незвичного не відбувається – банки впроваджують норми фінансового моніторингу та відстежують сумнівні фінансові операції.

Фінмоніторинг по-новому

28 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», яким оновлено вимоги щодо оцінки ступеню ризику фінансових операцій. Під такий фінмоніторинг з боку банківських установ може потрапити кожна людина. Наприклад, під час здійснення грошового переказу.

Як ми повідомляли раніше, готівкові перекази на суму 5000 та більше гривень повинні супроводжуватись ідентифікацією та верифікацією платника, а також необхідним переліком даних щодо платника та отримувача. Якщо ця вимога виконана, то у банку не виникне додаткових питань.

Лише у тому випадку, коли клієнт здійснює незвичайну для нього операцію – зненацька отримує чи переказує велику суму коштів, коли зазвичай на його картку надходила невеличка зарплата або пенсія – банк може запитати, що це за гроші та звідки вони взялися. У разі відсутності зрозумілого пояснення, банк має право відмовити в обслуговуванні, ще й повідомити про такого клієнта інші установи.

А ось якщо здійснюється переказ на суму понад 400 тисяч гривень, то банк обов’язково повинен з’ясувати джерело походження цих коштів. Крім того, під особливий контроль потрапляють фінансові операції політиків, чиновників та членів їх сімей, а також закордонні грошові перекази, в тому числі – до офшорних зон.

В той же час закон визначає неризиковані операції, до яких переважно не застосовується фінансовий моніторинг. Це

  • оплата кредитів, податків, штрафів, комунальних послуг,
  • ведення законної підприємницької діяльності,
  • отримання зарплати, соціальних виплат, стипендій, пенсій тощо.

Згідно Закону, банки повинні не лише здійснювати фінансовий моніторинг операцій своїх клієнтів, а й проводити їх ідентифікацію, з’ясовувати суть їхньої діяльності та джерела походження коштів. Таким чином у банківській діяльності запроваджується ризик-орієнтований підхід за принципом «знай свого клієнта» («know your customer», скорочено KYC). Для цього здійснюється анкетування, періодична ідентифікація та верифікація клієнтів.

Уточнення від Нацбанку

Проводячи фінмоніторинг, банківські установи не вигадують власних правил, а керуються Постановою Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу». Це великій за обсягом детальний документ, який конкретизує норми закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Постанова містить декілька розділів – щодо:

  • належної організації внутрішньобанківського фінмоніторингу,
  • уточнення ознак та критеріїв ризикованих операцій,
  • встановлення кінцевих бенефіціарних власників підприємств,
  • порядку зупинення та поновлення фінансових операцій,
  • проведення ідентифікації і верифікації клієнта.

Важливим нововведенням є можливість відеоверифікації шляхом пред’явлення оригіналу документа власником під час відеозв’язку з банком.

Але найбільш цікавим у постанові є додаток 20, в якому перелічені індикатори підозрілості фінансових операцій. Це довгий перелік з 72-х пунктів. Серед них виділимо головні, про які варто знати, щоб не потрапити у категорію «підозрілих» клієнтів.

Індикатори поведінки

Банки звертатимуть увагу, якщо клієнт поводить себе напружено та неспокійно, або не може пояснити вид своєї ділової діяльності, або оформлює багато рахунків чи платіжних карток, або надає недостовірну інформацію щодо адреси, номеру телефону, електронної пошти, за якими банк не може з ним зв’язатись.

Також підозру може викликати клієнт, який раптово скасовує заплановану фінансову операцію, щойно банк затребує у нього роз’яснення та підтверджуючи документи. Або є ознаки того, що фінансові операції даного клієнта контролюють інші особи.

Індикатори фінансових операцій

Сумнівними можуть виявитись фінансові операції, нетипові для звичайної діяльності клієнта, або якщо зненацька змінюються їх обсяги. Також підозру викликає велика кількість переказів, які здійснюються без відкриття рахунку, чи коли на рахунок клієнта надходять дрібні перекази, які акумулюються та згодом переказуються іншій особі.

Стосовно фізичних осіб це може бути отримання кредиту на суму, повернення якої малоймовірно з точки зору їхньої фінансової спроможності.

Стосовно суб’єктів господарювання – проведення «циклічних» фінансових операцій з метою поповнення статутного капіталу, внаслідок чого його обсяг штучно підвищується.

Індикатори готівкових операцій

За цим критерієм банк можуть насторожити такі обставини:

  • клієнт здійснює готівкові операції у великому обсязі, що не притаманно його звичайної діяльності;
  • клієнт поповнює свій рахунок значними сумами готівкою, не підтверджуючи документально джерел походження виручки;
  • клієнт протягом одного дня через банківський автомат самообслуговування проводить декілька схожих операцій загалом на значну суму.

Ознаки сумнівних готівкових операцій прописані й щодо кредитів. До прикладу:

  • клієнта не цікавить процентна ставка, штрафи, інші умови кредитування;
  • клієнт прострочує кредит, а згодом сплачує його коштами, походження яких не є підтвердженими;
  • клієнт оформлює довгостроковий кредит, але майже одразу повертає позичені кошти;
  • клієнт отримує кредит, в той час як у нього на рахунку розміщено значні кошти.

Аналогічним чином перелічені індикатори, за якими відстежуватимуться:

  • операції з цінними паперами,
  • торгівельне фінансування,
  • використання онлайн-банкінгу,
  • оренда депозитного сейфу.

Всі ці критерії та індикатори, що містяться у постанові Нацбанку, а також сам закон про відмивання брудних грошей, мають на меті боротьбу з тіньовою економікою та запобігання легалізації злочинних доходів, які давно є проблемою України.

Втім наявність суб’єктивних ознак «підозрілих» операцій (типу нервуючих клієнтів) може призвести до необґрунтовано жорстких санкцій на кшталт припинення платежів чи блокування рахунків. У відповідь на подібні занепокоєння керівництво Нацбанку запевняє: «Більшості громадян немає про що турбуватися, оскільки їх операції є звичайними».

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»


Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Цей сайт використовує cookies