Неформальна коаліція «Інклюзивне відновлення України» виступила соорганізатором конференції, яка нещодавно відбулась у Києві і була присвячена участі громадськості у післявоєнній відбудові України. Зокрема презентували напрацювання у цьому напрямку, а також подискутували з представниками влади про те, що можуть робити регіони для відновлення в умовах окупації частини територій та обстрілів, які тривають. Однак основна робота попереду, кажуть члени коаліції. Сподіваються, що найближчим часом із владою відбудеться конструктивний діалог щодо напрацювання механізмів залучення громадськості до процесів відновлення.
Планувати відновлення областей потрібно вже сьогодні
До неформальної коаліції «Інклюзивне відновлення України» увійшли 45 організацій громадянського суспільства з різних областей країни. Оскільки нині у законодавчих документах відсутні дієві механізми долучення громадськості до відновлення, учасники об’єднання разом з експертами розробляють адвокаційну кампанію. Координаторка коаліції Юлія Володченко каже, що основна і дуже складна робота – це налагодити конструктивну співпрацю із владою, аби разом прописати прозорі механізми у цьому процесі.
«Ми сподіваємось на діалог і на спільне напрацювання механізму залучення громадськості до процесу планування відновлення. Готуємо звернення до заступниці міністра інфраструктури України Олександри Азархіної з пропозицією все ж таки конкретизувати спільні дії, якщо вони до них готові», – зазначила Юлія Володченко.
Громадська спілка «Коаліція «На лінії зіткнення» ще з початку створення неформальної коаліції вирішила стати її учасником. Зокрема виконавчий директор об’єднання Андрій Грудкін зазначає, що громадськість Донеччини та Луганщини хвилює відсутність планів післявоєнного відновлення цих областей.
«Ми не можемо про це не думати, бо вбачаємо купу ризиків, якщо відновлення відбуватиметься в кабінетах. Після повномасштабного вторгнення громадянське суспільство України, у тому числі Донеччини і Луганщини, не допустить цього. Водночас ми хочемо конструктивного діалогу з владою і спільного визначення позиції. Принцип «нічого для нас без нас» – фундаментальний, продекларований нашими європейськими партнерами, прийнятий нашим політичним керівництвом держави і всіма як базовий. Ми не знаємо, коли відбудеться деокупація, але ми маємо розробляти різні плани, різні вектори і різні сценарії –так працюють в усьому світі. І поки що ми спостерігаємо, що у нас цей принцип не діє, на жаль, тому використовуємо такі майданчики, як ця конференція», – наголосив виконавчий директор громадської спілки «Коаліція «На лінії зіткнення» Андрій Грудкін.
На його думку, треба сформувати загальну візію відновлення Донеччини та Луганщини, бо ці два регіони відрізняються від інших: їхні частини території були окуповані ще у 2014 році. Також є мільйони внутрішньо переміщених осіб та досвід тривалих бойових дій. Потрібно усе це проаналізувати та врахувати. Подумати, якою будуть структури економік областей, як використовуватимуть та відновлюватимуть природні ресурси регіонів.
«Давайте не ганятися за дедлайнами. Давайте не робити все швидко. Я хотів навести приклад стратегії розвитку Берліна. Її напрацьовували два роки і провели 3000 комунікаційних заходів. У нас би це були півтора тижня і два комунікаційні заходи. Це не наш шлях. Давайте переформатовувати свідомість. Всі мають долучатися до відновлення, це дуже болючий і складний процес. Ми всі хочемо швидкої деокупації, але якщо вона буде через п’ять, десять чи двадцять років, то сьогодні ми маємо принаймні напрацювати і передати свій досвід наступникам», – додав Андрій Грудкін.
Голос громадськості мають почути
Загалом 4% населення знають про програми комплексного відновлення у власних громадах. Такі дані наводить одна з команд, що складається з членів спільноти організацій громадянського суспільства «Відновлення». Вони провели соціологічне дослідження «Залучення мешканців до прийняття рішень у сфері Відновлення».
«Ця спільнота виникла за ініціативи ІСАР Єднання. На конференції ми представили успіхи двох ініціатив, які реалізовувалися. Вони стосуються безпосереднього залучення мешканців до прийняття рішень у сфері відновлення. Я наголошую, що ІСАР Єднання вже дуже давно займається розвитком саме громадянського суспільства через посилення організаційної спроможності. На думку всієї команди, без сталого та стабільного розвитку саме громадянського суспільства будь-які зміни в нашій державі в принципі будуть неефективними, в тому числі і ті, які стосуються сфери відновлення», – говорить менеджерка спільноти організацій громадянського суспільства «Відновлення» Альона Матвійчук.
До спільноти ОГС «Відновлення» входить 50 громадських організацій та благодійних фондів. Загалом тут діє 5 активних напрямків: залучення мешканців до відновлення, реінтеграція ветеранів та ветеранок, відновлення бізнесу, відбудова житла та освітні послуги.
«Ідея створення такої спільноти полягала в тому, щоб організації не національного, а саме локального та регіонального рівня могли долучатися до процесів відновлення. Аби вони могли зробити свій внесок там, де вони станом на зараз необхідні, і вплинути на ситуацію. Є ті, хто роблять фізично щось: відновлюють в громадах медзаклади, які були пошкоджені, або школи, або будинки для літніх людей. Для цього треба знайти кошти, будматеріали, людей які це зроблять. Водночас є ще й ті, хто хоче на законодавчому рівні впливати на рішення. І насправді громадянське суспільство існує для того, щоб голос людей був почутий. І саме тому ми хотіли, щоб оці голоси були почуті там, де вони мають бути», – зазначила керівниця напрямку «Розвиток культури філантропії» ІСАР Єднання Ольга Нікольська.
Серед 12 заявок, які подали учасники спільноти ОГС «Відновлення», ІСАР Єднання підтримало 4 проєкти. Серед них і проєкт неформальної коаліції «Інклюзивне відновлення України».
Коаліція була створена в рамках проєкту “Розробка прозорих та інклюзивних механізмів залучення представників громадськості до процесів відновлення України” за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту Спільнота громадянського суспільства України “Відновлення”, що фінансується Посольством США в Україні.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!