Новий очільник Донецької ОДА не відкриває свої статки, а колишній призначений на нову посаду з порушенням закону – ЦПК
В Центрі протидії корупції (ЦПК) з’ясували, що новий очільник Донецької обласної державної адміністрації Олександр Куць не подав електронну декларацію перед тим як був призначений на посаду. Згідно закону, кандидати на посаду голів ОДА мають декларувати свої статки перед призначенням.
Це є грубим порушенням закону та несе за собою кримінальну відповідальність – зазначають у Центрі протидії корупції і планують оскаржити такі дії в Національній агенції запобігання корупції (НАЗК).
22 червня Президент Петро Порошенко підписав Указ про призначення генерала СБУ Олександра Куця головою Донецької обласної державної адміністрації. До цього дня Олександр Куць був головою управління СБУ в Донецькій і Луганській областях. На думку юристів Центру протидії корупції, Куць може й досі залишатися в лавах СБУ та очевидно використовує це, щоб не подавати е-декларацію. Однак це також є порушенням законодавства, оскільки закон забороняє одночасно займати посаду голови ОДА та нести службу в СБУ.
“У законі чітко сказано, що кандидати на посаду голів ОДА мають подавати електронні декларації перед призначенням. Олександр Куць цього не зробив, хоча він не є секретним “агентом”, і може прикриватися статусом службовця СБУ, щоб не показувати свої статки. Ми оскаржуватимемо такі дії в НАЗК, крім того є всі підстави звернутися до суду, вимагаючи подання ним електронної декларації, як публічної особи”, – наголосив юрист Центру протидії корупції Андрій Савін.
Також юристи Центра протидії корупції виявили певні порушення при призначенні екс-очільника ДонОДА Павла Жебрівського на посаду аудитора НАБУ за квотою Президента. Вони звертають увагу на те, що стаття 26 ЗУ “Про Національне антикорупційне бюро” чітко визначає, що аудитор НАБУ повинен мати досвід роботи в правоохоронних чи судових органах за кордоном або в міжнародних організаціях. Однак, згідно з офіційною біографією Павла Жебрівського, такого досвіду роботи за кордоном чи в міжнародних організаціях він не має.
“Якщо інформація про наявність у Жебрівського закордонного чи міжнародного досвіду не буде підтверджена документами, ми підемо з колективним позовом від антикорупційних громадських організацій до суду”, – стверджує Олена Щербан, юрист Центру протидії корупції.
Згодом Павло Жебрівський у коментарі журналісту згадав, що він був представником парламентської делегації в ОБСЄ.
“Проте бути делегатом українського парламенту в ОБСЄ – це означає працювати народним депутатом та представляти парламент, але не мати досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури чи суду в міжнародній організації, як того вимагає закон”, – підкреслюють в Центрі протидії корупції.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
