Новодмитрівка не хоче об’єднуватися з Костянтинівкою

Костянтинівська громада зіткнулася з серйозними проблемами у водо- та електропостачанні через бойові дії. Микрорайони залишаються без централізованого водо- й електропостачання, однак міська влада активно впроваджує альтернативні рішення: свердловини, резервуари, пункти незламності та гуманітарну підтримку.

Про це повідомляють у пресслужбі Костянтинівської МВА, пише АКМЦ.

Костянтинівка живе в умовах, які неможливо уявити: без води, світла, транспорту, під щоденними обстрілами. Місто знову стало мішенню для ворога, а його жителі — заручниками гуманітарної катастрофи, яку створює Росія. Але громада не здається. Виживає, гуртується й тримається.

Через ворожі обстріли пошкоджені основні водогінні й енергетичні об’єкти.
Райони Сантуринівка, вокзал та “Гора” залишаються без світла — ремонтники не можуть підійти через загрозу життю.
Подача води з ВНС «Біла Гора» та Білокузьминівської ВНС припинена. Єдине джерело — залишки ІІ Донецького водогону.

Щоб підтримати життя, громада переходить на альтернативне водопостачання:

• встановили сім точок з технічною водою;

• у школах — 11 ємностей на куб кожна;

• у Новоселівці — два баки по п’1ять тонн;

• діють 12 свердловин, з яких шість — із очищеною водою.

Заклади охорони здоров’я не припиняють роботу. Люди мають доступ до ліків і допомоги. Мешканцям, чиї оселі постраждали, видають будматеріали — працює реєстрація за телефоном. Сміття вивозять, банкомат працює, продукти є. Але громадський транспорт не ходить — з 24 червня водії не можуть ризикувати своїм життям. Попри це — 5 пунктів незламності вже діють, ще 2 — готові відкритися у разі загострення. Заборонено продаж алкоголю, щоб зберегти спокій і безпеку.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

У Костянтинівці представники громадської організації “Base UA” допомогли виїхати із небезпечної зони цивільним. Евакуювати вдалося дев’ятьох місцевих жителів.

Про це повідомили у пресслужбі Костянтинівської міської військової адміністрації, пише АКМЦ.

Серед тих, кого вивезли до більш безпечних населених пунктів пенсіонери та маломобільні люди. Евакуація відбулась організовано та без ускладнень. Допомагали виїхати людям представники громадської організації “Base UA”.

Як писав раніше АКМЦ, станом на середину липня в Донецькій області залишаються проживати 268 тисяч цивільних жителів. Нині на Донеччині налічується 18 громад, які оголошені зоною активних бойових дій. Там проживає  понад 22 з половиною тисячі людей.

Читайте також: На Донеччині залишається майже 20 тисяч дітей

Крім того, в області з низки населених пунктів триває примусова евакуація родин з дітьми. Протягом минулого тижня вдалося вивезти 97 неповнолітніх.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Правоохоронці допомогли виїхати з небезпечного міста на Донеччині 88-річній жінці. Також разом із нею евакуювали її доньку та домашніх улюбленців.

Про це повідомили у пресслужбі патрульної поліції Краматорська та Слов’янська, пише АКМЦ.

Патрульні Краматорська та Слов’янська разом із колегами з евакуаційної групи поліції Костянтинівки евакуювали жінку, яка не може пересуватися самостійно. Разом із нею виїжджала донька та їхні домашні улюбленці. Під час евакуації використовували броньований транспорт. Усю родину безпечно транспортували із Костянтинівки та передали волонтерам. Далі людей евакуюють до більш безпечного регіону.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

У Костянтинівці, що на Донеччині, екстрена медична допомога — це не просто про лікування, а й про виживання. Щоденна робота парамедиків проходить під звуки вибухів, а дорога до пацієнта — під прицілом ворожих дронів.

До повномасштабної війни у Костянтинівці було дев’ять бригад екстреної допомоги. Зараз — лише одна, але її можуть підсилити інші підстанції Донеччини у разі потреби. Більшість фахівців виїхали або переведені й лишилися ті, хто не уявляє себе без цієї роботи. Серед них Наталія Балик, з якою поспілкувалися журналісти Антикризового медіа-центру. Вона 15 років працює на «швидкій» і продовжує виїжджати на виклики, попри ризики та загрози для життя.

Звичайний ранок, який ледь не став останнім

На черговий виклик до хворого із бронхіальною астмою Наталія разом із водієм прибула 7 травня цього року. Ситуація здавалася звичною, поки у двір не влетів ворожий дрон і не влучив у машину «швидкої».

«П’ята ранку. Було спокійно, нічого не віщувало біди… Аж раптом, щойно зайшли з колегою у двір, то почули вибух. Тоді одразу ж вибігли, бо водій залишився в машині. На щастя, він встиг вибігти до того, як відбувся удар», — розповідає Наталія.

Парамедики врятувалися буквально дивом: дрон пробив лобове скло, пройшов крізь кабіну, пошкодив устаткування і вилетів через підлогу.

Після цього розпочався мінометний обстріл. Наталія з водієм змушені були ховатися за будинком, чекаючи на евакуацію. Але навіть поліція не наважилася виїжджати на місце під таким вогнем. Зрештою медики пішки дісталися безпечнішої вулиці, де їх підібрали колеги на броньованій машині. Через кілька хвилин після втечі у машину влучив другий дрон — вона повністю згоріла.

«Що мене тут тримає? Рідне місто, рідна станція. У мене цьогоріч, якраз 5 травня, було 15 років роботи. А 7 травня мало не вбили», — каже Наталія.

Це був перший цілеспрямований удар по цивільній «швидкій» у місті та, як виявилося, не останній. На подвір’ї станції швидкої допомоги стоять понівечені автівки. Колись це були повноцінні медичні машини, тепер — залізяччя з пробитими дахами та вигорілими салонами.

Обстріли тривають щоночі, найчастіше — між четвертою та шостою годинами ранку. За словами Наталії, були випадки, коли дрони прилітали кілька разів поспіль: по машинах, двору, навіть у саме приміщення. Тож працювати стало небезпечно не лише на викликах, а й просто перебуваючи на станції. Але медики продовжують виїжджати на виклики, рятувати людей. Навіть коли немає гарантій, що вдасться повернутися.

Не лише втрати, а й те, що надихає

Попри війну, іноді трапляються й дива. Наталія пригадує випадок, коли в машині народилася дитина. У жінки почалися перейми дорогою до Покровська, й бригада змушена була зупинитися прямо на блокпосту.

«Ми забрали молоду дівчину з села Березівка. Це були її треті пологи. На трасі Костянтинівка-Покровськ (яка у вкрай поганому вже стані), раптово почалася родова діяльність. Ми зупинилися на блокпосту Покровському. Уявляєте ситуацію, коли їдуть машини, стоять військові та цивільні, а зовсім поряд — крики? (усміхається). Але у нас народилася здорова та гарна дівчинка», — розповідає парамедик.

Такі моменти, за її словами, дають сили. Як і ті випадки, коли встигаєш врятувати людину у критичному стані, хоча й не завжди це можливо. Один із найтяжчих спогадів — жінка, яка вийшла у двір погодувати котів і потрапила під обстріл. У неї була повна ампутація стопи та розірваний таз. Медики зробили все можливе, але вона померла дорогою до лікарні. На жаль, таких випадків багато. На щастя, врятованих життів у рази більше.

Що буде завтра — не знає ніхто

Ситуація у місті щодня погіршується. У Костянтинівці продовжують працювати кілька невеликих продуктових крамниць та аптек — у кожному районі ще можна знайти хоч якийсь магазин, де є найнеобхідніше. Стихійні ринки майже зникли, лише іноді хтось виходить і продає щось зі свого городу — кілька кілограмів картоплі чи огірків, але це радше виняток.

Банкомати не працюють: останні термінали «ПриватБанку», які ще діяли у місті, остаточно закрили тиждень тому. Відділення пошти також практично не функціонують.

Нестабільна й ситуація з водопостачанням — у деяких районах вже давно повністю відсутня вода, десь подається погодинно. Цілодобового водопостачання, звісно, немає. Електрика є, якщо немає пошкоджень після обстрілів. Якщо ж мережу таки обірвало, люди можуть бути без світла добу-дві, але енергетики намагаються якнайшвидше все відновлювати.

Газ також є не скрізь — усе залежить від того, чи вціліли магістралі та розподільчі системи.

Зазвичай ситуація трохи краща в центрі міста. Натомість на околицях — особливо тих, що ведуть у бік Часового Яру чи Покровська, ситуація критична: ані світла, ані води, ані газу. Комунальним службам туди добиратися надзвичайно важко, а відновлювати інфраструктуру немає сенсу — щойно все відремонтують, знову прилітає снаряд і все руйнує. Попри це, там продовжують жити люди. Поки не прилетить…

«Коли бачиш, що людині легше — це відчуття ні з чим не порівняти»

У деякі села, що ближче до Покровська та Торецька, бригади «швидкої» вже не виїжджають, хоча люди дзвонять. Медики просять їх, аби ті евакуювалися самостійно або зверталися до військових, щоб їх вивезли хоча б до межі міста. Там вже «швидка» може під’їхати та забрати. Броньованого транспорту в медиків немає.

Попри все, парамедик Наталія Балик намагається бути оптимісткою, хоча й проводить паралелі з Торецьком, де також працювала півтора року.

«Один в один. Так само знищується місто, знищуються комунікації, люди. Все повторюється», — каже вона.

Читайте також: Авіаудар по Костянтинівці: загинули троє людей, ще один поранений

У серпні Наталія планує відпустку і каже: можливо, не повернеться. Але не тому, що не хоче — а тому, що  ситуація дуже змінюється і підстанцію можуть перевести на більш безпечну територію. Такі реалії війни.

«Я фанат цієї роботи. Мені справді подобається допомагати. Коли бачиш, що людині легше — це відчуття ні з чим не порівняти», — каже вона.

Слова Наталії прості, без прикрас. Але в них — правда про щоденну роботу українських медиків, які на передовій рятують не лише тіла, а й гідність.

Ірина Міщенко

Фото надані Наталією Балик

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

9 липня внаслідок авіаудару російських військ по місту Костянтинівка Донецької області загинули троє цивільних, ще одна людина отримала поранення. Про це повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій України.

Внаслідок удару пошкоджено 21 приватний будинок, інфраструктурний об’єкт та одноповерхову адміністративну будівлю. Саме під завалами цієї споруди рятувальники виявили тіла двох загиблих чоловіків. Для цього довелося розібрати понад 20 тонн зруйнованих конструкцій.

Також через обстріл виникли масштабні пожежі — загорілися чотири приватні будинки на загальній площі 270 квадратних метрів. Рятувальники ліквідували займання, а аварійно-рятувальні роботи на місці трагедії завершено.

Костянтинівка, як і інші міста прифронтової зони, залишається під постійною загрозою з боку російських військ, які продовжують обстрілювати житлову інфраструктуру, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!