Понад 700 тисяч повідомлень про пошкоджене або зруйноване майно надіслали українці до застосунку «ДІЯ». З них лише 75 тисяч перетворилися на заяви, за якими буде сплачено компенсацію. Чому так, розбиралися на відкритому заході «Адвокація змін: як відродити процеси відбудови та ефективного відновлення», що відбувся у Києві за підтримки «Програма USAID РАДА: наступне покоління», яке фінансує Агентство США з міжнародного розвитку.
Під час семінару народна депутатка України Олена Шуляк презентувала законодавчу рамку, яка регулює процеси відновлення. Зокрема, представила результати публічних консультацій щодо законопроєкту «Про основи відновлення України». Присутні на заході журналісти та представники громадськості, які працюють з темою відбудови, мали нагоду поспілкуватися з експертами у сфері відновлення.
Відвідала тренінг і комунікаційниця Антикризового медіа-центру Юлія Володченко. Вона звернулася за порадою щодо спілкування з адміністрацією Донецької військової адміністрації яка всіляко уникає коментарів щодо процесу відновлення в регіоні.
Законодавча рамка відновлення
Йде третій рік повномасштабної війни росії проти України, сотні тисяч людей втратили та продовжують втрачати майно, утім досі не ухвалено окремого закону, який унормовував би процеси відновлення. Так, процес відбудови нині триває: працює програма «єВідновлення», різноманітні грантові проєкти, відбуваються ремонти коштом громад та самих постраждалих. Все це здійснюється на підставі підзаконних актів, розпоряджень Кабміну тощо.
«Цього року Мінінфраструктури підготувало проєкт «Закону про засади відновлення України». Після його оприлюднення відбулися публічні консультації за участю майже тисячі осіб – експертів, представників бізнесу, органів місцевого самоврядування, громадськості та внутрішньо переміщених осіб. Важливо було послухати саме їхню думку, бо люди, які втратили все, з власного досвіду знають про відновлення: що не працює та що потрібно змінити у законодавстві», – зауважила народна депутатка України Олена Шуляк.
Голова комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк
Під час публічних консультацій обговорили головні принципи відновлення, які мають бути відображені у законі. Нині ми оперуємо загальними гаслами «Відбудувати краще, ніж було», «Зелений курс», «Сталий розвиток», утім жоден з цих принципів не закріплений на законодавчому рівні. Також не згадується цифровізація процесів відновлення, яка забезпечує прозорість та дозволяє мінімізувати корупцію. Загалом було напрацьовано 14 принципів.
«Великі дискусії виникли стосовно того, чи доцільно відбудовувати повністю зруйновані населені пункти. Щодо них ми маємо розуміти, хто та яким чином прийматиме рішення, за якими критеріями, як впливатиме безпековий фактор. Нарешті, чи повернуться туди люди. Мешканці таких громад вважають, що якщо хоча б 30 відсотків висловлять бажання повернутися, то треба починати відновлення – планувати, шукати гроші, ставити строки. Тобто люди хочуть визначеності, тому це повинно бути зафіксовано на рівні закону», – повідомила Олена Шуляк.
Обмеження у доступі до програми «єВідновлення»
Засновниця та авторка проєкту «Поверни своє», керівниця програми «Правова безпека власності» Українського інституту майбутнього Ольга Оніщук розповіла про те, як працює державна програма «єВідновлення» та чому не всі можуть отримати компенсацію за пошкоджене майно.
«Ще на початку війни, коли ворог стояв під Києвом, в Україні запрацювала програма «єВідновлення». Люди подавали заяви, додавали підтверджуючи документи та отримували компенсації. Але головною перепоною для багатьох стала неможливість верифікації у Державному реєстрі права власності на житло, яке було оформлено до 2013 року, або документи на яке були втрачені. Виходом з таких ситуацій є звернення до суду. І ми вже маємо позитивні рішення», – зауважила Ольга Оніщук.
З презентації авторки проекту «Поверни своє» Ольги Оніщук
Для допомоги людям, які мають труднощі з отриманням компенсації, створено волонтерську платформу «Поверни своє». На ній можна знайти відповіді на поширені питання.
За інформацією Олени Шуляк, нині через застосунок «ДІЯ» надійшло понад 700 тисяч повідомлень від людей, які сказали, що їхнє майно пошкоджене. Але не всі повідомлення перетворилися на заяви – в основному, через відсутність підтвердження права власності. Наразі погоджено лише 75 тисяч заяв та видано близько 12 тисяч житлових сертифікатів.
Ситуація з розглядом повідомлень про пошкоджене майно
Така невтішна статистика зберігається ще й тому, що наразі не відкрита компенсація для тимчасово окупованих територій, а це кілька сотень тисяч повідомлень. Наприклад, тільки в Маріуполі обсяг руйнувань величезний. Олена Шуляк запевнила, що рішення щодо цього напрацьовується.
Відкриті дані та непрозорість дій влади
Впроваджуючи відновлення, державна влада намагається робити процеси прозорими. Зокрема, працює цифрова екосистема DREAM, яка впорядковує та публікує відкриті дані про проєкти відновлення в реальному часі. Вона дозволяє контролювати результативність проєктів, зменшувати корупційні ризики та створювати точну звітність. На додаток до цього Максим Нефьодов, засновник громадської організації «Технології прогресу», показав, як працює онлайн платформа Громадський моніторинг відновлення України.
Портал моніторингу процесів відновлення
Відкритість теми відновлення допомагає українцям розуміти, які можливості та інструменти можна використати, де отримати підтримку для громади, а де – прослідкувати за ефективністю реалізації того чи іншого проєкту. На цьому наполягає Мортен Енберг, директор Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що підтримує проєкт «Адвокація змін: як висвітлювати процеси відбудови та ефективного відновлення».
Мортен Енберг та Олена Шуляк
«Американський народ рішуче підтримує Україну у забезпеченні довготривалого розвитку. У цьому контексті USAID спрямовує максимум зусиль на впровадження ефективного та прозорого процесу відновлення, яке відповідає потребам людей», – наголосив Мортен Енберг.
На жаль, журналісти, які висвітлюють процеси відновлення, іноді стикаються з тим, що влада на місцях не дотримується принципу прозорості. Зокрема, Антикризовий медіа-центр має величезні проблеми з комунікацією з Донецькою військовою адміністрацією.
«Будь-які наші запити на отримання інформації, або запрошення представників обласної влади на участь у наших передачах чи інтерв’ю залишаються марними. Зазвичай відповідають за шаблоном «зараз не на часі». Звісно, це формує недовіру до їхньої роботи з відновлення. Бо ми не маємо відповідей на питання щодо пріоритетів відбору ними проєктів на відбудову, планів та цілей», – наголосила комунікаційниця Антикризового медіа-центру Юлія Володченко.
Експертка Вікторія Берещак, співзасновниця ГО «Інститут медіації партнерства», доцентка КНЕУ, порадила об’єднати зусилля декількох ЗМІ та громадських організацій, щоб створити потужну медійну компанію, яка підштовхне владу до спілкування.
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!