До створення планів відновлення громад має долучатися громадськість, а не лише державні адміністрації. Таку думку в інтерв’ю висловив керівник громадської організації «Агенція відновлення та розвитку» Олександр Солонтай. Під час відновлення громадам доведеться враховувати поточну ситуацію та стан їхніх територій. Зокрема на Донеччині після перемоги може відбутися переорієнтація на інші галузі економіки.
Чи варто вже сьогодні планувати післявоєнне відновлення зруйнованих та окупованих населених пунктів, чи варто чекати їхнього визволення та перемоги?
Чим швидше будемо здійснювати відновлення окупованих громад, тим сильніші будемо, але саме громад. Бо населені пункти – це передусім про простір, фізичні руйнування будівель тощо, тут немає можливості відновлюватися та навіть планувати. А от громада – це передусім про людей, а тут є можливості втілювати плани одразу. Давайте розглянемо на прикладах. Місто в окупації, мости підірвані, чи можемо спланувати їхнє відновлення? Очевидно ні, а бої за звільнення ще попереду. Але чи можемо відновити роботу ЦНАПу? Нам потрібно вже зараз надавати всі види послуг та обслуговування в громаді, при чому це має бути мобільний обладнаний фургон або мікроавтобус, який повернеться в громаду у перші ж години після деокупації.«Агенція відновлення та розвитку» допомагає у створенні Планів відновлення та розвитку громад. З чого варто починати відновлення?
Звичайно, залежить від рівня руйнування в громаді або в сфері, оскільки слід визначитися, чи відновлюємо взагалі. Якщо ухвалено рішення відновлювати, то має бути план, на рівні громади – це тимчасовий документ, фактично складова стратегії, але в частині відновлення. Щоб підготувати план, слід домовитися між собою громадськості, бізнесу та місцевому органу влади про спільну робочу групу. В іншому випадку, це буде план відновлення військової адміністрації, а громада, нагадаю, складається з мешканців, частина з яких створює робочі місця для інших мешканців, надає послуги тощо. Безглуздо робити такі документи та сподіватися на їхнє втілення без тих, кого вони стосуються – членів громади!
Зараз багато говорять і реалізують проєкти з відновлення на Київщині, Чернігівщині, Сумщині, Одещині тощо, але не на Донеччині. На вашу думку, чому така ситуація?
Ми залучені в роботу в Мирнограді, Святогірську, Олександрівці тощо, Донеччина для нас пріоритет. Хоча ситуація докорінна інша, адже згадані області є повністю деокуповані, а в Донецькій області, на жаль, станом на зараз збільшується зона окупації та бойових дій. Відповідно в Донецькій області зараз знову актуальними є теми евакуації, стійкості громад, посилення спротиву тощо. На жаль, є інші особливості також, наприклад, часто впроваджені військові адміністрації там, де можна було зберегти місцеве самоврядування.
До повномасштабного вторгнення Донеччина була переважно промисловим регіоном. На що могли б орієнтуватися при розробці планів відновлення та розвитку, якщо нині великі підприємства зруйновані, а сама територія області забруднена мінами?
Донеччина втрачає промисловість ще з початку війни у 2014 році, а широкомасштабне вторгнення її добило. На мою думку, у найближчий час ще більше посилиться військова економіка регіону, а все решта буде доповненням. Після перемоги ситуація почне змінюватися, наприклад, частина відновлених сільських та міських громад пройдуть трансформацію, яка насправді почалася ще в перші роки Незалежності України. Окремі шахтарські громади звісно стануть торговими та підприємницькими, а в окремі повернеться промисловість, тільки в іншій формі, наприклад, будівельна.
Чому важливо долучати громадськість до процесів планування відновлення?
Без громадськості взагалі немає можливості підготувати план відновлення громади або будь-який інший документ стратегічного характеру. Якщо документ підготували чиновники, то це буде про роботу чиновників, тобто план буде про те, що планує орган влади на конкретній території, а ми хотіли дізнатися, що буде відбуватися на цій території, що робитиме бізнес, мешканці, як і куди будуть повертатися ВПО, що робитимуть міжнародні партнери тощо. Потрібний план громади, але дійсно ми часто бачимо «план адміністрації», а ще гірше – відсутність будь-якого реального плану, формальні документи. Залучення справді всієї громадськості – єдиний спосіб уникнути помилки на самому старті.
Які є ризики незалучення громадськості до процесів планування відновлення?
Немає залучення мешканців – немає перспективи у громади. Задовго до війни почалася величезна демографічна криза. Слід розуміти, що окремі громади можуть зникнути, бо люди поїдуть звідти, оскільки в них відсутнє буде відчуття, що їхня думка має значення. Закладаються всі основи зараз, коли вже здійснюються перші кроки з відновлення.
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Антикризовий медіа-центр» не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!