Переселенці не відчувають на собі турботи держави, а діти можуть постраждати за місце народження
Майже 4 роки вже продовжуються бойові дії на Донбасі і близько 1,7 мільйонів мешканців регіону покинули свої домівки та переїхали, здебільшого в Україну та Росію.
Життя вимушених переселенців склалося по-різному, проте здебільшого виявилося складним через зміну місця проживання, економічні проблеми – брак коштів, відсутність власного житла, неспроможність знайти добре оплачувану роботу, занизькі державні виплати для переселенців і високі ціни на оренду квартир та комунальні послуги тощо.
У грудні невтішну статистику наводить Міжнародна організація міграції ООН. Згідно з опитуванням, проведеним організацією, 70% переселенців з Донбасу змушені повертатися в ОРДЛО через брак коштів на оренду житла та неможливість знайти роботу. Так, лише у вересні кількість людей, які повернулися в зону АТО, збільшилася на 3%.
«Половина внутрішніх переселенців, які повертаються – це люди у віці більше 60 років і більшість з них пенсіонери. Це підвищує їх уразливість, тому що виплата пенсій залежить від їх статусу переселенців та проживання на території, підконтрольній уряду», – йдеться в прес-релізі Міжнародної організації міграції.
Крім того, майже дві третини опитаних розповіли, що їх доходи покривають лише потреби у продовольстві. Середньомісячний дохід переселенця на непідконтрольній уряду України території становить 87 доларів (близько 2300 гривень).
«У цілому, 16 відсотків респондентів, опитаних в останньому раунді, у вересні заявили, що вони повернулися на своє первісне місце проживання, що на три відсотки більше, ніж у попередньому раунді», – сказано у повідомленні.
28 листопада з критикою щодо допомоги вимушеним переселенцям в Україні виступила й посол США в Україні Марі Йованович , назвавши «незадовільною» ситуацію, яка склалася з правами переселенців і їх становищем у суспільстві.
При цьому вона відзначила низку проблем, з якими постійно стикаються більше 1,6 мільйонів переселенців. Також вона додала, що головною проблемою переселенців є житло.
Посол підкреслила: «Негуманно змушувати переселенців повертатись на окуповану територію».
Але окрім економічних причин, примушує повертатись додому і негативне відношення до переселенців.
Так, за даними дослідження проведеного Міністерством з питань АТО, Харківська область, яка межує з конфліктним Донбасом, виявилася найменш толерантною до внутрішніх переселенців.
Найбільший ступінь нетерпимості було виявлено у Харківській області, найменший – у Київській та Львівській областях”, – йдеться в дослідженні, що було проведено у всіх областях України.
За словами радника міністра з питань АТО Анастасії Одинцової, найнижчий рівень життєзабезпечення переселенців виявлено у Донецькій та Луганській областях – через безробіття. Найвищий – у Києві, оскільки зарплата в українській столиці в два рази вище, ніж в інших регіонах.
Проблеми з високою орендною платою житла виявлено у Дніпропетровській, Харківській та Київській областях.
Але бувають проблеми і не пов’язані з економікою.
У середині лютого стало відомо, що у 52-й школі міста Дніпро мати п’ятикласника-переселенця скаржиться, що її сина систематично ображають і навіть б’ють. Численні скарги і заяви не допомогли, тому до справу втрутилася поліція і міський департамент освіти.
Сварки з однокласниками у Сергія почалися ще кілька місяців тому, – розповідає мама. Однолітки постійно знущались над хлопцем і вона просила перевести його в інший клас. Але краще не стало.
«Дитина мені зателефонував і з надривом у голосі, плакав і кричав – “матуся рідна, забери мене будь ласка з цієї школи. Я питаю, що сталося. Діти зібрали петицію і під час зміни цокали мені її в ніс – “ми зібрали петицію, підписали і тепер тебе точно виженуть з класу», – розповідає Вікторія Іванова, мати Сергія.
В сім’ї – п’ятеро дітей. У Дніпро переїхали з Тореза у 2014 році. Сергій і один з братів – вчаться у школі №52. Сергійко у 5 років переніс інсульт, з тих пір мама намагається захистити його від нервових потрясінь. Але, коли звернулася до вчителя з проханням захистити сина від знущань, та відповіла – працювати з вашою дитиною дуже складно. Забирайте документи і йдіть. Історію з петицією жінка описала у Facebook. Після чого – в школу прийшли представники поліції – читати лекцію.
За результатами втручання директора школи звільнили.
«Ці дрібні проблеми вирішуються всі всередині класу. Там не було нічого серйозного, я вважаю. Часто діти один на одного скаржаться, потім миряться». – переконана класний керівник хлопчика Галина Бульга.
Раніше вона завела для дитини навіть спеціальний щоденник поведінки. Зараз вчителька на лікарняному. По телефону сказала журналістам, що шум підняли марно.
Заступник начальника Управління освіти департаменту гуманітарної політики міськради Дніпра Юрій Семчук вважає, що в цій ситуації також може бути недоробка шкільного психолога.
«Порушення – це і педагогічна етика посадових обов’язків і створення конфліктної ситуації. Там ще треба сказати, що психолог не працював», – сказав Семчук.
Отже, на шляху до вростання у нове життя перед внутрішніми переселенцями з Донбасу лежать чималі проблеми: від економічних до соціально-психологічних, допомагати вирішувати які, держава приходить лише після гучного скандалу навколо них.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
