Підприємства Донеччини недостатньо використовують потенціал експорту товарів
Лише 20-те місце з 24-х – таку низьку позицію займає Донецька область за Індексом євроінтеграційного економічного поступу. Результати комплексного дослідження було презентовано регіональною експерткою Наталією Боровською на zoom-конференції.
Як покращити експортний потенціал? Відповідь на це питання шукали учасники заходу – представники обласної державної адміністрації, профільних підрозділів органів місцевого самоврядування майже всіх міст Донеччини, представниками бізнесу та громадського сектору.
Вже декілька років в рамках Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом діє всеохоплююча зона вільної торгівлі. Однак підприємства Донеччини не повною мірою користуються цими можливостями, не просуваючи свою продукцію на європейські ринки.
За даними ДонОДА, підприємства регіону займають третє місце в країні за обсягом експорту. Але якщо розглядати виключно експорт до країн Євросоюзу, то, на жаль, Донеччина посідає далеко не перші місця в порівнянні з іншими областями України.
Експорт продукції на європейські ринки
Утім, експорт продукції на європейські ринки – це значні можливості для підприємств Донеччини. І деякі компанії, такі як «Артемсіль», «Крамтехцентр» чи, наприклад, «Метінвест» успішно експортують свою продукцію, в тому числі до країн ЄС.
За інформацією начальниці відділу зовнішньоекономічної діяльності Департаменту інвестиційно-інноваційного розвитку і зовнішніх відносин Донецької облдержадміністрації Олени Рясної, в 2020 році найбільший експорт продукції з підприємств в Донецькій області відбувався до Італії (21,9 %), РФ (12,4 %), Туреччини (12,4 %), Польщі (7,6 %).
Використовувати можливості зони вільної торгівлі Донецькій області заважають багато чинників. Військові дії, брак знань, негативний вплив COVID-19, логістичні питання, мито на ввезення металу (а ця продукція превалює в структурі експорту товарів) – всі ці фактори впливають на розвиток економічних зв’язків. Особливо складно виходити на нові європейські ринки малому та середньому бізнесу. Як можна цьому зарадити?
В першу чергу, сприяти інформуванню та організації навчання для представників середнього та малого бізнесу. Оскільки великі компанії, маючи потенціал, змогли пристосуватися до нових ринкових умов.
Зокрема, якщо «Артемсіль» до початку військових дій на Донеччині значну частину продукції експортувала на російський ринок, то нині це кілька десятків країн, в тому числі Польща, Німеччина, Чехія, Угорщина тощо.
Промислові підприємства також займаються експортом продукції, але значна частина чорного металу йде на ринки Азії та Китаю, а не на європейський ринок.
А такі галузі, як харчова промисловість, наприклад, більшістю підприємців не розглядаються як гарна можливість для експорту продукції.
«Фермери в Донецькій області просто не зможуть пройти сертифікацію в країнах Євросоюзу, тому що не зможуть показати шлях своєї продукції. До того ж виробники молочної, м’ясної продукції в нашому регіоні мають малі обсяги – їм просто стає невигідно експортувати товари до ЄС. Тому багато хто з підприємців і не хоче туди йти. Тому що можна конкурувати або якістю, або ціною. А при малому обсязі виробництва ні ціною, ні якістю конкурувати неможливо», – висловив думку координатор Центру громадського контролю «ДІЙ-Краматорськ» Андрій Романенко.
Директорка департаменту міжнародного співробітництва Донецької торгово-промислової палати Віра Рудич додає, що місцеві підприємці не відвідують або рідко відвідують тематичні конференції, торгові місії, освітні заходи тощо. І це відбувається, в тому числі через неактивну позицію підприємців, незадовільне знання іноземної мови, складнощі з пошуком партнерів в країнах ЄС тощо.
Підприємці Донеччини мають потенціал для більш масштабного виходу на Європейські ринки
Учасники обговорення наголошують, що підприємці Донеччини мають потенціал для більш масштабного виходу на Європейські ринки. При цьому потрібно буде реформувати структуру народного господарства, не зупиняючи те, що вже працює, а розвиваючи конкурентні в ЄС напрямки. В окремих галузях корисним буде створення кластерів та кооперативів.
Обов’язково потрібно буде навчатися, проходити сертифікацію продукції, робити англомовні сайти та ще багато чого. Але при цьому надзвичайно важливим повинно стати бажання змінити ситуацію та налагодити співпрацю між бізнесом, представниками влади та громадським сектором. І тоді Донеччина, незважаючи на військовий конфлікт, витратну логістику та ще купу складних обставин, зможе стати процвітаючим регіоном та підтверджувати це високими рейтингами.
Індекс Євроінтеграційного Економічного Поступу є інструментом для порівняльного оцінювання ступеня зближення регіональних економічних систем України. До його складу входять індикатори глибини торговельно-економічних зв’язків регіону з ЄС та індикатори рівня інституційної підтримки, яку обласні державні адміністрації мають забезпечувати для підтримання євроінтеграційного поступу.
Презентація дослідження відбулася в рамках проєкту «Індекс євроінтеграційного економічного поступу: посилення підтримки громадянського суспільства у впровадженні проєвропейських економічних реформ в регіонах України», що реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень та Асоціацією регіональних аналітичних центрів за сприяння Програми «МАТRA» Посольства Королівства Нідерландів в Україні.
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
