«Хто не діє, нічого не отримує»: як «Крамтехцентр» з Донеччини адаптувався та працює на два міста

Численні влучання, пошкоджене обладнання та скорочення виробництва в п’ять разів – такі нині реалії роботи Новокраматорського машинобудівного заводу на Донеччині. Підприємство пережило Другу світову війну і нині витримує російську навалу. НКМЗ – один з найбільших машинобудівних заводів України та Європи, який спеціалізується на виробництві металургійного, гірничорудного та іншого обладнання. З початку повномасштабного вторгнення на підприємстві призупиняли роботу та зрештою частково виробництво відновили. Як нині працює завод, як бачить розвиток власних потужностей та Краматорської громади – читайте у матеріалі Антикризового медіа-центру.

Основна проблема – відсутність замовлень

Новокраматорський машинобудівний завод заснували в 30-х роках XX сторіччя. Нині обладнання, яке виготовило підприємство, працює в 79 країнах світу. З початку повномасштабного вторгнення НКМЗ, за словами керівництва, зазнав багато ворожих обстрілів, які пошкодили цехи та обладнання. Частину вдалося відновити, але нині підприємство працює в обмеженому режимі. Кількість персоналу зменшилась у п’ять разів, водночас цих співробітників вистачає для виконання замовлень. Майже вп’ятеро також зменшився обсяг продукції, яку виробляють. Водночас дохід від реалізації торік склав понад 1 млрд 145 млн грн. У порівнянні з 2023 роком ця сума зросла на понад 787 млн грн.

Новокраматорський машинобудівний завод

 

«Основна проблема – це відсутність замовлень, бо в нас до війни майже 70% продукції йшло за кордон. В Україні основними нашими замовниками були  металургійні та гірничо-збагачувальні комбінати. Нині, на жаль, ситуація така, що лишились тільки три підприємства. З тієї продукції, яку ми зараз виробляємо, приблизно 90% продаємо за кордон. Це наші давні партнери в Європі, а також в Індії, Китаї, Туреччині та Казахстані», – розповів генеральний директор НКМЗ Ігор Протиняк.

Частину обладнання, яке не використовують на підприємстві чи воно не знадобиться найближчим часом, вивезли. Проте є складнощі в релокації, оскільки устаткування на НКМЗ габаритне та має велику вагу, його важко вивезти автомобільним чи навіть залізничним транспортом. Однак релокацію з Краматорська на заводі розглядали. Виїзд залежить від ситуації на фронті, а також можливості виробляти продукцію на замовлення на новому майданчику. За словами Ігоря Протиняка, нині на Донеччині великий бізнес не має можливостей для розвитку, оскільки у регіоні тривають активні бойові дії.

НКМЗ після ворожої атаки у травні 2023 року

 

«Перша проблема – це безпека. Будь-який бізнес любить спокій і тишу. Якщо люди розуміють, що в них не буде проблем, пов’язаних з безпекою: щось прилетить, розіб’є і згорить – тоді бізнес працює стабільно. Друга проблема – це відірваність працівників від родин. У мене майже половина співробітників – молоді чоловіки, сім’ї яких виїхали до більш безпечних областей. Їхні родини не повернуться, поки у місті безпекова ситуація не стабілізується», – зауважив генеральний директор.

Бізнес завжди йде туди, де привабливіші умови

Свій розвиток у майбутньому на НКМЗ пов’язують із закінченням війни. Якщо і Краматорськ, і підприємство вціліють, то перспектива для роботи заводу в рідній громаді є.

«У будь-якому разі підприємство змінюватиметься, тому що з’являються нові технології, і обладнання, і таке інше. НКМЗ є і буде підприємством, яке розвивається і створює щось нове», – підкреслив Ігор Протиняк.

Одним з головних викликів, з яким може стикнутися завод у майбутньому, як і більшість підприємств Донеччини, є дефіцит фахівців. До повномасштабного вторгнення на НКМЗ багато співробітників мали вищу освіту. Серед них і ті, хто працював на верстатах, оскільки обладнання складне, то і вимоги до людей були високими. Через евакуацію жителів, а також релокацію закладів професійно-технічної освіти, які готували відповідних спеціалістів, може виникнути брак кадрів.

«Донецька область вважалась індустріальною та мала дуже багато підприємств. На жаль, після цієї війни, я думаю, що вона вже не буде такою. Краматорськ втратив статус міста машинобудівників. Це дуже специфічна галузь, яка для розвитку потребує грошей, людей та часу», – наголосив генеральний директор НКМЗ.

Шахтна підйомна машина (продукція НКМЗ)

Нині у Краматорську, попри наближення фронту, стартував процес розробки стратегії розвитку громади. На думку Ігоря Протиняка, найголовніше у документі врахувати те, щоб у майбутньому місто стало привабливим для різного виду бізнесу, щоб підприємці розуміли – розвивати власну справу у Краматорську набагато вигідніше і спокійніше, ніж в інших областях.

«Люди поїдуть туди, де буде нормальна заробітна плата і створені якісні умови для життя, а також для роботи бізнесу. Його не треба тягнути й вмовляти. Бізнес завжди шукає там, де привабливіші умови. Якщо в Краматорську буде вигідніше, ніж, скажімо, у Дніпрі чи Вінниці, – він сам прийде», –  зауважив Ігор Протиняк.

Серед інших факторів, які б заохотили бізнес до повернення та розвитку у Краматорську, директор НКМЗ називає, зокрема, створення системи інвестиційних парків та податкові пільги. Водночас він каже, що нині у громаді треба сконцентрувати зусилля для того, щоб максимально підтримувати життєдіяльність. Щоб люди, попри обстріли, могли працювати та жити.

Марк Буруйко

Матеріал створений у межах процесу розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади, має на меті підтримати учасників стратегічного планування, надати орієнтири для визначення пріоритетних напрямків розвитку громади та сформувати спільне бачення її майбутнього.

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

У Краматорську починають розробляти стратегію розвитку громади. Долучитися до процесу закликають представників громадськості, бізнесу, освіти, медицини, культури тощо.

Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

За новими нормами державної політики, кожна територіальна громада зобов’язана мати Стратегію розвитку. Нині такий документ розпочинають розробляти у Краматорську. Стратегія, зокрема дасть можливість брати участь у державних і міжнародних програмах підтримки.

“Стратегія розвитку – це не формальність, а інструмент дій, що дозволяє громаді не просто виживати, а шукати ефективні рішення, підтримувати життєздатність, будувати плани на відновлення, забезпечувати надання послуг, формувати комфортне та безпечне середовище для життя”, – йдеться у повідомленні.

Нині у Краматорській МВА запрошують мешканців, представників бізнесу, громадських організацій, молоді, експертів та усіх охочих подавати пропозиції, ідеї та бачення майбутнього громади. Зробити це можна до 11 серпня 2025 року.

Пропозиції прийматимуть на електронну пошту (dep.eua@gmail.com) або за адресою: 84313, м. Краматорськ, Донецька область, пл. Миру, 2 (з позначкою «До Стратегії»).

У пропозиціях необхідно вказувати:

• ПІБ особи або назву організації;
• контактну інформацію (електронну адресу або номер телефону);
• суть пропозиції (яке питання, проблема або ідея має бути врахована при розробці Стратегії розвитку громади);
• обґрунтування (чому ця пропозиція важлива для громади, які зміни вона може дати).

Отримані пропозиції будуть опрацьовані робочою групою з розробки Стратегії.

Команда Антикризового медіа-центру теж долучається до цього процесу. Журналісти висвітлюватимуть роботу над документом та допомагатимуть у партисипації. Нині команда АКМЦ готує серію матеріалів про роль бізнесу у цьому процесі та бачення підприємців майбутнього розвитку Краматорської громади. Слідкуйте за нашими оновлення на сайті та у соціальних мережах.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Обстеження та розмінування сільськогосподарських земель, реконструкція та ремонти лікарень Донеччини, а також створення ветеранських просторів – такі пропозиції подали до Плану заходів з реалізації у 2025-2027 роках Стратегії розвитку Донецької області. Всього таких проєктів було 92. Більшість з них – від структурних підрозділів облдержадміністрації. Представники громадськості занепокоєні тим, що проєкти не мають достатнього рівня обґрунтування, а деякі з них дублюються. У матеріалі розглянемо найбільш вартісні пропозиції, а також ті, що планують втілити вже цьогоріч.

Найдорожчі проєкти Стратегії розвитку

Протягом березня у Донецькій обласній державній адміністрації збирали ідеї проєктів до плану заходів з реалізації Стратегії розвитку Донеччини. Втілити ініціативи планують протягом трьох років. Загалом надійшло 92 пропозиції.

«Від структурних підрозділів ОДА отримали 65 ідей, 23 – від територіальних громад області, чотири –  від громадських організацій. Надані ідеї проєктів розподілені за стратегічними цілями: 26 – «Ефективне управління в умовах безпекових, гуманітарних та екологічних викликів», 49 – «Збереження та розвиток людського капіталу, згуртованість в соціальному, культурному, гуманітарному та просторовому вимірах». 17 – «Стабілізація економіки як основа до повоєнного відновлення», – зазначив Семен Паніотов, заступник директора Департаменту економіки Донецької ОВА.

Реалізація стратегічних цілей залежить від успішності виконання конкретних проєктів у Плані. Водночас у документі є ініціативи, які будуть втілювати безпосередньо на Донеччині та спрямовані на її розвиток, так і ті, що реалізовуватимуть в інших регіонах. Наприклад, реконструкція обласної дитячої лікарні запланована у Слов’янську, а житло для ВПО «Сталева мрія» зводитимуть на Рівненщині. 

На думку представників громадськості, План заходів має відображати системний розвиток Донеччини.

«Це мають бути проєкти, які спрямовані на подальший розвиток, послідовні зміни у вирішенні проблем. Якщо взяти систему цивільного захисту населення, то вона не може обмежуватися лише проєктом модернізації одного конкретного укриття в Краматорську, це мають бути проєкти, які спрямовані на подальший розвиток, системні зміни у вирішенні проблеми відсутності та якості укриттів. Проєкти мають відображати цілісну концепцію організації системи захисту населення в усіх громадах області. Тобто проєкти в плані заходів до обласної стратегії повинні мати стратегічний, а не локальний характер», – зауважила представниця громадської ради при Донецькій ОДА Юлія Володченко.

Крім того, громадськість зауважує, що деякі пропозиції у Плані дублюються. Серед них такі, що стосуються створення документів щодо відбудови. Зокрема представники управління містобудування та архітектури ОДА подали пропозицію щодо розроблення Програм комплексного відновлення Донецької області та 23 територіальних громад. Водночас свої ініціативи окремо подали і Дружківська, Лиманська та Бахмутська громади. 

Дивіться також: Залізниця, сільське господарство та рекреація – плануванні відновлення Лиманської громади

Серед найдорожчих проєктів, які запропонували до реалізації, «Будівництво житла для ВПО «Сталева мрія» у селищі Гоща Рівненської області». Житловий квартал планують звести на 10 га. За ініціативою мають з’явитися 15 чотириповерхових та 20 двоповерхових будинків. Також облаштують паркові зони, алею троянд тощо. Як зазначили у пропозиції, квартал має бути доступним і для маломобільних груп населення. Будуватимуть житловий квартал у Гощі з 2025 до 2027 року. Вартість проєкту оцінили у 4 171 018,7 тис. грн. Гроші планують залучати від партнерів, щоправда, від яких саме у плані поки не зазначили. Ініціатором пропозиції є Бахмутська територіальна громада.

Чотириповерховий будинок у ЖК «Сталева мрія»

Департамент освіти і науки Донецької ОДА подав до Плану проєкт із забезпечення доступності дошкільної освіти. Він став другим за вартістю після будівництва «Сталевої мрії». На його реалізацію протягом трьох років планують витратити 770 млн грн. Гроші хочуть залучати з державного та місцевого бюджетів, а також міжнародної допомоги. Ініціатори пропонують відбудувати, відремонтувати та оснастити 30 дитячих садочків області. Водночас реалізацію проєкту вбачають можливою тільки після завершення бойових дій та стабілізації безпекової ситуації. Крім того, у дошкільних закладах планують облаштувати захисні споруди.

За два роки у Слов’янську, згідно із планом, мають реконструювати обласну дитячу лікарню. Відповідну пропозицію внесли від департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА. Потужність закладу – 225 ліжок. У лікарні також хочуть створити єдине в області відділення дитячої онкогематології. Витратити на це планують 638 623,6 тис. грн з держбюджету. Медичний заклад реконструюватимуть у дві черги, починаючи з 2026 року.

Обласна дитяча лікарня в Слов’янську. Фото з «DREAM»

Представники громадськості зазначають, що всі проєкти, пов’язані із будівництвом, мають бути також занесені і до системи «DREAM».

«Зараз важливо визначити, чи мають проєкти, зареєстровані у «DREAM» департаментами ДонОДА, бути представлені у цьому Плані. На мою думку – так, мають. Тому що це ініціативи обласного рівня, і їхнє включення до Плану заходів є проявом цілісності стратегічного підходу, узгодженості документів і послідовності дій обласної влади», – зауважила Юлія Володченко.

Що планують зробити вже у 2025 році

Реалізація заходів Стратегії регіонального розвитку розрахована до 2027 року. Водночас деякі проєкти планують втілити вже цьогоріч. Одна з таких ініціатив стосується створення та облаштування простору з надання адміністративних та муніципальних послуг жителям Бахмутської міської територіальної громади в релокації. На реалізацію ініціативи планують залучити 500 тис. грн від партнерів. За ці гроші облаштують простір у Києві, зокрема, закуплять меблі, комп’ютери та зарядну станцію для безперебійної роботи ЦНАПу.

Ще одним проєктом для реалізації цьогоріч є модернізація обласної лікарні інтенсивного лікування Маріуполя. Нині заклад релокований у Київ. У ньому надають медичну допомогу переселенцям. Станом на грудень 2024 року у столиці та області зареєстрували понад 100 тис. внутрішньо переміщених осіб з Донеччини. Приміщення потребують модернізації. З обласного бюджету на це хочуть виділити 34 млн грн. Проєкт запропонували від департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА.

Водночас представники громадськості звертають увагу на те, що нині на порталі «DREAM» для фінансування державою відібрана низка проєктів, серед яких реконструкція обласного перинатального центру в Краматорську. Хоч роботи і мають завершитися у 2026 році, ця ініціатива у Плані заходів Стратегії поки відсутня.

«Нині на Донеччині тривають реконструкції, на мою думку, менш важливих об’єктів, ніж пологовий, і наближення фронту не стає цьому на заваді. Зокрема, військові дії не стали перешкодою для мільйонних витрат на реконструкцію «Перлини Донеччини» ще у Святогірську. Тепер хочуть витрачати на цей об’єкт гроші й на Закарпатті (нині оздоровчий комплекс релокований у Мукачівський район – ред.). Хоча відомо, що з початку повномасштабного вторгнення Святогірськ потерпає без води. Я наголошую, що, формуючи обласну Стратегію, ми маємо показати, до чого прагнемо, яким бачимо майбутнє і як плануємо його досягти. Якщо однією з ключових цінностей є збереження людського капіталу, то це передбачає, зокрема, підтримку народжуваності. Стратегія – це сигнал: жителям області, зокрема тим, хто виїхав, партнерам, донорам, інвесторам», – зазначила представниця громадської ради при Донецькій ОДА Юлія Володченко.

Дивіться також: Два роки без води: як у Святогірську вирішують проблему

Нині активно триває процес внесення правок від членів робочої групи до Плану заходів з реалізації у 2025-2027 роках Стратегії розвитку Донецької області. Завершити внесення пропозицій та затвердити документ мають до 1 липня 2025 року.

Мирон Неголиборода

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію його фінансових партнерів.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Новими стратегічними галузями Маріуполя, окрім металургійної промисловості, мають стати ІТ-сектор, медицина, харчова промисловість, водна біоекономіка та туризм – таку модель трансформації економіки закладено до Стратегії розвитку, розробленої до 2030 року.

Документ, над яким майже два роки працювали українські та міжнародні експерти, представники місцевої влади та громадськості, був затверджений наприкінці минулого року на сесії Маріупольської міськради.

Базові галузі економіки

Ядро економіки складатимуть базові галузі. Як зараз, так і в майбутньому, вони будуть залишатися бюджетоутворюючими. Безперечні лідери регіону – металургійна та металообробна промисловості, які мають найбільший економічний та соціальний вплив на розвиток міста в цілому. Ці галузі мають провідні позиції з точки зору відрахувань до бюджету та кількості працевлаштованого населення.

Згідно Стратегії-2030, у цьому напрямку на перший план виходить так звана «зелена металургія». Це означає, що з метою зменшення навантаження на екологію міста передбачено технічне переоснащення металургійного виробництва, впровадження енергоефективних та сучасних технологій.

Також серед базових галузей є транспорт, як головна артерія живлення усіх економічних процесів. За цим напрямком планується відновити роботу аеропорту, покращити інфраструктуру морського порту, підвищити пропускну здатність залізничного сполучення, створити ефективну внутрішню міську транспортну логістичну систему з мережею складських і сортувальних хабів.

Маріупольський морський порт має великий транспортний потенціал

Не менш важливою для розвитку громади є сфера освіти. Маріуполь, в якому сконцентровано третину від загальної кількості вищих і спеціалізованих освітніх закладів Донецької області, є фактично освітнім центром регіону.

Розвитку цієї галузі сприятимуть наступні заходи: відкриття спеціалізованого вищого навчального закладу «Політехніка», розбудова медичного університету зі створенням сестринської школи, розвиток спеціальних навчальних закладів, широке впровадження дуальної (що поєднує одночасну теорію і практику) освіти. Також приділятиметься увага супроводу та підтримці студентів зі стажуванням і подальшим працевлаштуванням на підприємствах міста, плідна співпраця з бізнесом, щоб утримати випускників та «омолодити» населення міста.

Починаючи з 2014 року в економіці міста суттєво збільшилася питома вага сектору безпеки. До міста на постійну дислокацію було переведено значну кількість підрозділів силових відомств, що дало достатній поштовх для росту економіки, розвитку мікро- та малого бізнесу. Певною мірою безпекова галузь також стала бюджетоформуючою для Маріуполя.

Нові стратегічні галузі-супутники

Своєрідними «точками кристалізації» для розбудови нової економіки мають стати галузі-супутники. Вони мають диверсифікувати економіку та перетворити Маріуполь на сучасне високотехнологічне інноваційне місто. Серед них виділені такі:

• ІТ-сектор. В Маріуполі вже створені умови для розвитку цього напрямку – побудовані ІТ-хаби, ІТ-школи, Маріупольський ІТ-кластер, у вишах впроваджуються спеціалізовані навчальні програми. Сам по собі Маріуполь являє собою великий локальний ринок, адже у громаді сконцентрована значна кількість технологічних підприємств, які потребують обслуговування на рівні програмного забезпечення. Зокрема, продукти ІТ-галузі замовляють комунальні підприємства та установи.

В ІТ-хабі «1991» створено майданчик для розвитку цифрових технологій

• Медицина. Останніми роками Маріуполь системно працює над трансформацією медичної галузі. Вже капітально відремонтували основні лікувальні корпуси медичних закладів, їх оснастили сучасним обладнанням. В рамках Стратегії-2030 планується створити еталонний медичний комплекс, який включатиме лікарняний центр, медичний університет, сестринську школу, науково-дослідний центр, житло для академічного складу, гуртожиток для студентів та супутню сервісну інфраструктуру. Окрім прямих інвестицій та нових робочих місць, в перспективі це дасть поштовх для розвитку медичного туризму.
• Харчова промисловість. Розвитку цього нового напрямку сприяє вигідне географічне розташування, значний обсяг локального ринку споживання, близьке розміщення постачальників сировини. Додаткових можливостей надає розвиток інфраструктури морського порту, який передбачає будівництво зернового термінала й створення єдиного перевантажувального комплексу (харчових й наливних продовольчих вантажів), а також реконструкція доріг підвищеної навантаженості.
• Водна біоекономіка. У Маріуполі розпочато великі проєкти реконструкції та будівництва системи водопостачання, водовідведення, водоочищення та використання водних ресурсів. Їх реалізують за участі міжнародних фінансових організацій. Окрім того, заплановано створення профільного технопарку та розроблюється проєкт водоочисного заводу.
• Туризм. Сфері туризму приділено значну увагу у Стратегії-2030, адже саме розташування Маріуполя на березі моря сприяє цьому. Планується розвивати рекреаційні зони, розважальну інфраструктуру, культурну сферу, готельно-ресторанний бізнес тощо. Масштабні інвестиції передбачені у модернізацію туристичної інфраструктури: реконструкцію вокзалу, пірсів, набережних, парків і скверів. У перспективі у місті побудують розважальні об’єкти національного масштабу – аквапарк та парк розваг «Меріленд».

Старовинна водонапірна вежа – туристична візитівка Маріуполя

Трансформація та диверсифікація економіки, морське майбутнє, освітні та інші інновації, новітні підходи до дизайну міста, а також створення соціальних «ліфтів» для молоді є основними векторами Стратегії розвитку Маріуполя-2030. Їх реалізація має на меті досягнення амбітного плану – зробити місто взірцем відновленого Сходу України.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!