Війна триває вже три місяці й на жаль, деякі українські території захоплені окупантами. Велика небезпека нависла також над східними регіонами. Ворог майже повністю панує на Луганщині та поступово просувається Донеччиною. Водночас на захоплених територіях залишаються люди. Щоб вижити, вони мусять виходити на роботу та отримувати хоча б якийсь дохід.
Чи вважається це зрадою? У яких випадках під поняття «колаборант» можуть потрапити працівники місцевих адміністрацій, комунальних підприємств, державних установ, навчальних закладів?
Роз`яснення з цих питань заступниці Міністра юстиції України Валерії Коломієць опубліковані на сайті Укрінформ.
Два місяці тому в Україні набув чинності Закон № 2108-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність)». Відповідними змінами наявний закон привели до відповідальності до реалій, що діють в умовах повномасштабної війни.
Співробітники органів влади та колабораціонізм
Валерія Коломієць чітко визначила поняття «колабораціонізм». За її інтерпретацією – це умисна діяльність, коли людина фактично робить все, аби підірвати суверенітет держави й отримати з цього собі якийсь зиск.
Наприклад, коли люди починають очолювати якісь квазіоргани міської окупаційної влади або співпрацюють з ними. Або «здають» окупантам чинних, легітимних, законних представників органів державної влади та місцевого самоврядування.
Однак реалії війни є такими, що в окупованих населених пунктах продовжують працювати українські органи місцевої влади, мери, державні службовці. З точки зору закону вони не є колаборантами, якщо їх діяльність спрямована на те, щоб люди, які потрапили під окупацію, якомога менше страждали. Вони не сприяли захопленню території громади – навпаки, за можливістю організовували евакуацію мирних мешканців, доставлення гуманітарних вантажів тощо.
«Немає жодної провини, що людина керує містом або є державним службовцем чи посадовцем у місті, яке окупували, тут про колаборацію мови йти не може», – наголосила Валерія Коломієць.
Працівники комунальних підприємств
Теж саме стосується й співробітників комунальних служб, які виконують свої обов’язки в окупованих громадах. Вони продовжують працювати на своїх місцях, щоб забезпечити жителів водою, газом, електроенергією та іншими життєво важливими речами.
«Ми не можемо говорити, що люди, які опинилися в окупації, у чомусь винні, бо не припинили виконувати свої обов`язки. Про це мова абсолютно не йде. Йдеться про людей, які, маючи можливості, вчиняють активні дії для захоплення територій, і у тому числі співпрацюють з окупантом, аби ще й отримати якісь посади. Серед іншого також передають йому матеріальні ресурси. Наприклад, маючи певну посаду і певні можливості, віддають все це російській армії, щоб вона здійснювала свою антигуманну діяльність», – уточнила заступниця Міністра юстиції.
Робота освітян в окупації
Зараз педагогів, які залишилися на окупованих територіях, російські «куратори» змушують викладати за російськими програмами. Чинним законом це трактується як колабораціонізм (до 3-х років позбавлення волі).
За словами Валерії Коломієць, «освітяни самі несуть відповідальність за свої дії, і, якщо вони почнуть вести пропаганду в закладах освіти, розповідати, що, мовляв, жодної окупації немає, то, звісно, порушать закон». Тож радить педагогам звільнятись з освітнього закладу або не виходити на роботу, якщо їх примушують викладати за російською програмою.
Ось що каже закон з цього приводу: колабораційною діяльністю визнається «Здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти».
Читайте також: Педагогам Донеччини створено умови для продовження роботи
Отримання зарплати в рублях – колабораціонізм?
На окупованих територіях загарбники планують запровадити розрахунки в російських рублях. Це стосується виплати зарплат, пенсій та соціальної допомоги.
«Якщо робітник гайки вкручує десь на заводі і за це зарплату отримує в рублях, то він же нічого протизаконного не чинить, цілісність України і нашу незалежність не підриває, просто у нього так складаються обставини», – пояснила Валерія Коломієць.
Наочний приклад – люди, які після 2014 року змушені були лишитися в Донецькій та Луганській областях або Криму, які зараз живуть там, працюють і отримують зарплату в рублях. Можливо, вони не дуже хотіли жити в ОРДЛО, але так склалися життєві обставини. Їх не можна засуджувати за це.
«Так і зараз – якщо людина не мала можливості виїхати зі свого міста чи села, яке зараз опинилося під незаконною окупацією російської федерації, і якщо вона не причетна до захоплення території, не здійснює активної передачі росії документів, майна і всього іншого, що належить державі, то вона просто заручник цих трагічних обставин. Так складається історично при всіх війнах», – підсумувала Валерія Коломієць.
Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!