Для кого-то він став другою домівкою, а держава називає такі заклади вагомим бюджетним тягарем і який рік поспіль намагається закривати. Мова йдеться про інтернати, про долю закладів, які готують до життя та адаптації у суспільстві дітей із непростими долями. Один з таких знаходиться в нашому місті і є предметом розмов вже не один місяць і, навіть, не один рік. Останнім часом держава прямує впевненим кроком до закриття інтернатних закладів під гуманним гаслом, що за будь–яку ціну дітей потрібно повернути у сім’ю. Навіть, нове слово придумали – деінституціалізація.
Однак, «вгорі» деінституціалізацію придумали, але механізм її роботи не розкрили. Деінституціалізація по-краматорськи – це шлях, повний болю, нерозуміння, образ і сліз. Це невигадані історії про кожного з нас, про наші дії і бездіяльність, про наші реакції на події навколо. Запрошуємо всіх небайдужих громадян до відвертої розмови з максимальним ступенем відвертості про події, що реально пов’язані з долями дітей, про ситуації, в яких проявляється справжнє ставлення людини до людини. Чесна і відверта дискусія змусить звернути увагу на ситуації, які стали наслідком людської байдужості або небайдужості.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!