Прес-тур в Соледарську ОТГ. Фоторепортаж

Проєкт «Культурне відродження» започаткували 10 жовтня 2022 року. Під час повномасштабної війни діяльність була спрямована тільки на деокуповані території. Спочатку на Харківщині, потім вже на Донеччині. Ми поспілкувались із засновницею проєкту «Культурне відродження» Мирославою Пузановою та дізнались про її діяльність у Донецькій області.

З чого все почалось?

Це було покликом душі, бо я пів року прожила з дітьми за кордоном, повернулась додому і зрозуміла, наскільки наша країна неймовірна багата. Багата на все і навіть більше, ніж на все: на людей, історію, цінності… І мені дуже хотілося, щоб це не втрачалось. Ще більш зануритися у цей процес допомогла пані Ольга Боднар (представниця літературного музею Харкова, засновниця ГО «Доброчинець», де я є волонтером) через її любов до книги, до історії та патріотизм.

На Донеччину вже з проєктом «Культурне відродження» я почала їздити рік тому у квітні, а до цього займалася харківським напрямком, бо у нас також була окупація пів року. Спочатку вирішила просто подивитися на стан дітей, познайомитися з батьками та максимально вступити в комунікацію. Хотілось повернути довіру дітей та дорослих, адже ми знаємо, що російська пропаганда працювала дуже активно, і  треба було спочатку зрозуміти, про що вони думають, що відчувають.

Як зібрали команду?

У мене був активний акаунт в Інстаграмі та база людей, які займались тією чи іншою діяльністю. Я знала, хто знаходиться у Харкові, хто поїхав, у кого є бажання долучитися та виїжджати у звільнені від росіян населені пункти. Так сформувалась невеличка команда, до якої періодично долучаються інші активісти. Вона постійно змінюється, адже у нас кожного разу поїздки були різні, й навіть поділені на різні вікові категорії самих дітей для кращої комунікації. Це, наприклад, 1-4 клас, 5-8 та 9-11, і на кожну категорію в нас була своя тема, свої якісь заходи.

Чи є якісь програми для підлітків та дорослих?

Обов’язково. Наприклад, ми запускали проєкти, де вони повинні були написати про себе, про свою мету та мрію і оформити це в якесь бачення проєкту, який їм би хотілось реалізовувати. А потім, під час наступних зустрічей дивились, як у них починають горіти очі, як включається самостійність, працює громадське самоврядування… Знаєте, після всього що вони пережили, у них з’являється бажання щось змінювати в своєму середовищі.

З ким ви співпрацюєте?

Співпрацюємо з різними благодійниками та організаціями, зокрема з «Культурними силами» — це мої друзі, які завжди відгукуються на різні пропозиції. Також можу відзначити Харківський театр ляльок, театр дітей «Тимур», проєкт Ярослава Лебединця «Художні Малі». Але це далеко не все і не всі. Головне, що вся діяльність спрямована на психологічне відновлення людей, психологічну терапію та збереження культурної спадщини.

Загалом можу сказати, що всі, хто долучається до проєкту — це просто люди, які мене знають або мене з ними знайомлять, або самі приходять, тому що чули про нас, про те, що ми робимо. Підтримка йде саме зі сторони суспільства, оточення. Люди добровільно беруть участь, оскільки хочуть цього, і в поїздках вони отримують дуже цікавий досвід, після чого і самі змінюються. Багато хто потім каже, що не очікували такого, надихнулись, відчули.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Проєкт, котрий об‘єднує однодумців в спільну мету✨ (@culturnevidrodzhenny)

Якщо ж говорити про фінансову складову, то проєкт реалізується на волонтерських засадах. Є кілька громадських організацій, фондів, які надають ту чи іншу допомогу у вигляді канцтоварів, книг та ще чогось. Поїздки та пальне — це на мені. «Культурне відродження» не має якихось міжнародних донорів, партнерів, не залучає кошти, не підписує договори тощо. Мені здається, що це залишає нам більше свободи у тому, що робимо і до чого прагнемо. Нам не потрібно звітувати перед кимось і достатньо просто бачити та відчувати результати, яких досягаємо.

Ви є представницею та координаторкою діяльності італійського клоуна Марко Родарі на Харківщині та Донеччині. Як і коли почали співпрацю?

Вже півтора року «Культурне відродження» співпрацює з італійським клоуном Марко Родарі. Він систематично приїжджає в Україну, а я є координатором та представником цього проєкту. На Харківщину він завітав через пів місяця після звільнення Ізюму. Тоді координацію здійснювали благодійники УГКЦ і мене запросили як перекладачку. Під час спілкування та першої поїздки в Ізюм ми не тільки знайшли спільну мову з ним, а й почали розвивати цей напрямок на прифронтових та деокупованих територіях.

З того часу постійно на зв’язку, співпрацюємо. І знаєте, тут хочеться окремо сказати, що йдеться не про якісь розважальні заходи, бо у нас ментальність така, що ми сприймаємо клоуна як того, хто просто змушує сміятись. Насправді це зовсім не розваги, а інша діяльність — це психологічна терапія. Люди і відпочивають під час його виступу, і одночасно залучені до нього і кожен знаходить для себе щось особисте.

Про що проєкт «Книги»?

Цей проєкт ми започаткували з Ольгою Боднар. Крім того, співпрацюємо з українським католицьким університетом, із львівськими видавництвами, які надають нам підтримку. Дуже багато хто допомагає, передає книжки й ми поповнюємо бібліотечні фонди. У нас також є тематичні заїзди до бібліотек, ми збираємось на літературні читання.

От, наприклад, торік були у бібліотеці в Костянтинівці. Там зібралися настільки комунікабельні діти, такі зацікавлені, що мене вони дійсно вразили. Запам’яталась ця бібліотека ще й через те, що весь персонал україномовний, і вони от прямо горіли своєю справою, казали, що намагаються максимально долучати дітей до всіх активностей.

Хто і що ще запам’яталось?

Коли познайомилися з «ТатоХабом» у Краматорську, вони вразили тим, що зібралась дуже сильна та вмотивована команда, дружній колектив. Вони відкриті до  комунікації та співпраці і не тільки там, а й у центрі PRO у Святогірську («Клуб рибалок України – Юей Фішинг Клуб»), куди ми також періодично навідуємося. Там працюють і з маленькими дітками, і з підлітками 14 років, а іноді долучаються й 15-16-річні. І цікаво те, що вони дуже сучасні, є класна комунікація між дорослими та маленькими, з якими більш старші діляться досвідом, немає якоїсь вікової ворожнечі.

Ще хочу відзначити БФ «Слов’янська мрія». Євгенія Алфімова (виконавча директорка фонду) може зачарувати кого завгодно. Як і вся команда, яка зібралась там. Вони просто живуть тим, що роблять, і це дуже відчувається. Наразі ми не можемо завітати саме сюди, бо у них там ведеться якась велика робота і немає можливості організувати щось, але сподіваюсь, що вже скоро зможемо знову побачитись.

Читайте також: БФ «Слов’янська мрія» продовжує впроваджувати зміни навіть під час війни

Тут хочеться запитати й про якісь зміни, які, можливо, побачили на початку ваших поїздок та сьогодні. Що першим спало на думку?

Знаєте, коли ми приїжджали на Донеччину, до нас здебільшого зверталися російською мовою й казали: «ну, всі розмовляють і ми розмовляємо». Не діти, бо вони дуже пластичні й гнучкі, а саме дорослі. А я відповідала, що має бути ідентичність і якщо ми будемо далі так продовжувати, то можна просто сісти й чекати, коли за вами прийдуть. Ви є прикладом для малечі, бо вони приходять, щоб отримати весь спектр того, що бачать і чують. І сьогодні для будування майбутнього наших дітей потрібно зробити висновки й закладати правильне зернятко. От просто так і говорила, без тиску, образ. Показувала на власному прикладі. І хочу сказати, що вже на другий-третій раз вони реально змінювалися і старалися, і робили такі успіхи, що мені особисто це було дуже приємно.

Або наприклад, коли приїхали в одне з сіл на Харківщині, де раніше постійно були обстріли, ми просто вийшли спілкуватися з громадою та попросили згадати, що вони робили до війни. І тут, уявляєте, директорка будинку культури почала говорити: «А у нас же був неймовірний хор, а ми ж займалися сучасними танцями, та в нас є ще й народні танці, а ще бібліотека, у нас ще й гурток». І тоді ми запитали, що заважає зараз поновити все це. Так вони були просто шоковані від того, що забули про це та від розуміння, що дійсно можуть відновити все або майже все. Дуже важливо дати людям цю віру, підняти її, показати, що все можливо, і що вони самостійно можуть щось зробити. І от коли ми повернулися десь через півтора місяця, то ті ж самі люди вже показували та розповідали про свої досягнення.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Проєкт, котрий об‘єднує однодумців в спільну мету✨ (@culturnevidrodzhenny)

Можу сказати одне: велика мета мого проєкту взагалі — це мотивація і саморозвиток. Ми даємо поштовх, а люди самі починають розуміти, що можуть зробити та розвивають це у своїх громадах.

Які плани на найближче майбутнє?

Ой, планів дуже багато. Але найголовніший — Перемога!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

До річниці повномасштабної війни ДП «Артемсіль» спільно з платформою United24 випустили спеціальну партію солі, щоб допомогти українським захисникам.

Прибуток з продажу піде на дрони-камікадзе для Головного управління розвідки Міноборони.

Про це повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

Він нагадав, що через російські обстріли в шахтах Соледара вперше з часів Другої світової війни перестали видобувати сіль.

«Влітку 2022 року Артемсіль зникла з супермаркетів. Причина – російські обстріли міста Соледар, в якому її добували. Окупанти знищили цехи, обладнання, будівлі. Але соледарська сіль вціліла», – написав Федоров.

Тож до річниці повномасштабного вторгнення UNITED24 та підприємство «Артемсіль» за підтримки Rozetka та «Сільпо» зробили спеціальну партію солі. Загалом 20 тонн, що вціліли, розділили на 100 тисяч символічних пачок по 200 грамів.

«Цехи величезного підприємства «Артемсіль» згоріли, обладнання було знищене, будівлі зруйновані, а понад 2500 людей, чиє життя було нерозривно пов’язане з містом на Донеччині, залишили свій дім. Але сама сіль — сіль із шахт Соледара — вціліла. Вона стала ще одним символом надзвичайної мужності, спротиву, міці українських захисників та всього українського народу», — говориться в повідомлені глобальної ініціативи з підтримки України United24.

Кожну пачку можна впізнати по тематичній обкладинці — ілюстрації Артема Гусєва, яка відразу стала вірусною.

Придбати сіль можна у будь-якому магазині «Сільпо» або замовити онлайн на Rozetka. Вартість пачки зі спеціальної партії — 500 гривень. Прибуток піде на дрони-камікадзе, щоб укомплектувати нове ударне угруповання.

«Увесь прибуток — 465 гривень з кожної пачки — буде направлений на формування флотилії дронів-камікадзе для ГУР. Щоб усі українські міста були звільнені від окупантів якомога швидше», – кажуть організатори.

Міністр цифрової трансформації України подякував партнерам за підтримку і висловив упевненість в тому, що українські міста вже скоро будуть звільнені від окупантів.

«Шахти Соледара знову оживуть», – підсумував Михайло Федоров.

Зазначимо, що продаж та доставка лімітованого накладу «Артемсолі» можлива лише в Україні, оскільки сіль визнана стратегічним продуктом і наразі її експорт в будь-якому вигляді заборонено.

Ірина Міщенко

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Збройні сили України відійшли від Соледара на Донеччині, щоб зберегти життя військових та вирівняти лінію фронту.

Жодного оточення не було. Українські військові закріпились на заздалегідь підготовлених рубежах.

Про це повідомив речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий у коментарі «Суспільному».

Він наголосив, що головне завдання на цьому напрямку українські військові виконали.

«Для збереження життя особового складу Сили оборони відійшли від Соледара, закріпились на заздалегідь підготовлених рубежах оборони. Виконали основне завдання: не дали системно прорвати ворогу на Донецькому напрямку фронту і війти в тил, а потім рухатись на оперативний простір», – повідомив Череватий.

Речник також підкреслив, що ніяких оточень, про які писали пропагандистські ресурси, не було.

«Лінія фронту була вирівняна: ні оточення, ні взяття в полон (наших військ) не було. Ми не можемо собі дозволити таку розкіш, яку дозволяє наш ворог, просто кидати бійців на убій», – сказав він.

Водночас, за його словами, Збройні сили виснажили російські сили на цьому напрямку, і продовжують роботу в цьому напрямку.

«Намагаємося маневрувати, бити вогнем, застосовувати тактику малих груп, щоб максимально виснажити ворога», — додав представник Генштабу ЗСУ.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Мешканцям передмість Соледару вперше з початку повномасштабної війни доставили гуманітарну допомогу від ООН. Транспортна колона складалася з трьох вантажівок.

Вже найближчим часом 800 українців зможуть отримати продовольство та предмети першої необхідності.

Про це повідомляє The Guardian з посиланням на заяву офіційного представника Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГВ) Єнс Ларке на брифінгу в Женеві.

Він зазначив, що Гуманітарний конвой ООН дістався району неподалік від міста Соледар на сході України, де останніми тижнями точилися найзапекліші бої в країні.

«Наші колеги в Україні щойно дісталися до підконтрольних уряду районів поблизу Соледару на сході Донецької області. Це перший міжвідомчий конвой, який досяг цього району з початку війни».

За його словами, колона з трьох вантажівок вирушила вранці 20 січня з Дніпра. Вони містять продукти харчування, воду, гігієнічні набори та медикаменти для 800 осіб.

Ларке зазначив, що колона досягла району поблизу міста соляних копалень, і на момент його виступу у Женеві команда вже перебувала в процесі розвантаження допомоги. При цьому він уточнив, що допомога призначена для цивільних.

«Нещодавні бої в Соледарі та його околицях спричинили масові руйнування, через що люди гостро потребують гуманітарної допомоги», — сказав він.

Крім того, висловив сподівання, що саме у цей район вдасться доставити ще більше конвоїв. Чи можливо буде відправити допомогу у сам Соледар, він не знає, оскільки це «як завжди, залежить від ситуації з безпекою на місці, чи зможе такий конвой потенційно рухатися вперед у майбутньому». Але пообіцяв контролювати процес і продовжити допомогу там, де це можливо.

«Ми сподіваємося знову дістатися до них, тому що коли надійде така допомога, як продовольство та інші матеріали, вона, звичайно, закінчиться. Це триває певний період часу, а потім нам потрібно повернутися», – наголосив представник Управління ООН.

Зазначимо, що точної інформації про кількість людей саме у Соледарі, немає. До війни Соледарська громада налічувала 20 тисяч людей. 14 січня 2023 року Голова Донецької ОВА Павло Кириленко повідомив, що попри жорсткі бої там досі залишаються 552 людини, серед яких 15 дітей.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Вчора російські пропагандистські ресурси та телеграм-канали почали розганяти інформацію про те, що нібито захопили місто Соледар в Бахмутському районі Донецької області.

Інформацію підхопили й деякі українські пабліки.

Сьогодні всі ці вкидання спростували одразу кілька джерел.

Зокрема, журналіст Юрій Бутусов зробив селфі й додав, що знаходиться безпосередньо у місті, яке росіяни ще вчора позначили «наш».

«Доброго ранку з Соледару, пишу зараз саме звідси. На Донбасі мороз, сонячний день, по карті подивіться – це центр міста», – написав він.

Бутусов зазначив, що наразі місто захищають військові 46-ї десантно-штурмової бригади. Це нова бригада, яка була створена після початку війни і вона повністю складається з мобілізованих бійців.

«Але якби така ж керованість та така ж довіра у колективі були вибудовані в інших наших частинах, то ні про які проблеми в цьому районі говорити б не доводилось. Боєздатність бригади – на найвищому рівні», – наголосив він.

За його словами, дії 46-ї бригади дозволяють стабілізувати становище, і є прикладом для інших наших частин. А ситуація у самому місті складна, проте контрольована.

Інформацію також підтвердив народний депутат Олександр Погребиський.

«Соледар під нашим контролем, під контролем 46 аеромобільної! Промзону контролює мій підрозділ!», – написав він.

 

Заступник комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Юрій Мисягін також написав про те, що окупантам не вдалося захопити місто і воно знаходиться під контролем Збройних сил України.

46 окрема десантно-штурмова брагада:

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!