Презентувати не лише костюм, а й себе: чому навчають у покровському «Театрі мод»
Близько 20 колекцій за 23 роки свого існування разом зі своєю викладачкою створили відвідувачки «Театру мод «Дукач», що у Покровську. Тут навчають не лише виготовити вбрання, а й подати свій образ зі сцени.
Кожен костюм – образ, в який має вжитися дівчина
Невеличку кімнату дитячої студії мистецтв центру творчості та дозвілля Покровська ділять між собою юні художники та відвідувачки «Театру мод «Дукач». В останніх нема власного приміщення близько 5 років, тож нові колекції вбрання не створюють, бо зберігати ніде.
«Театр мод «Дукач» було створено у Покровську 1997 року, розповідає його викладачка Вікторія Дворянчікова. Саме тоді жінка закінчила виш і прийшла до центру творчості та дозвілля влаштовуватися на роботу. Вікторія хотіла займатися з дітьми та вміла шити й малювати. Зрештою їй запропонували відкрити гурток крою та шиття, який через рік перетворився на «Театр мод» завдяки своїй незвичайній колекції.
«Вночі мені прийшла така ідея зробити «капелюшки з волосся». На той час це була наша візитівка. На який конкурс ми б не приїжджали, крізь питали нас: хто такі, звідки і просили дівчат ще раз встати, аби подивитися на цю красу. Дівчата до мене збирались вночі і я робила їм ці зачіски. На одну витрачала десь годину-півтори, а дівчат було 10-12. Я всю ніч робила зачіски, а дівчата сидячи дрімали на дивані і так само треба було їхати в автобусі», – згадує Вікторія Дворянчікова.
Так і почали у «Театрі мод» створювати різні колекції: іноді надихалися матеріалом, з якого хотіли пошити вбрання, а іноді музикою. На рік, каже Вікторія, могли зробити одну колекцію, максимум – три. Шили одяг професійні швачки, а от робили відділку та аксесуари – дівчата з «Театру мод». Тему для колекції також придумували самі відвідувачки, які також її малювали і проробляли деталі.
«У кожній колекції – різний характер. І ти десь показуєш себе ніжно-вишуканою, десь яскраво-впевненою. У кожний образ треба вжитися, показати, і зрозуміло, що ця сукня повинна личити. У нас не буває, щоб ми пошили просто. Ні, є конкретна дівчинка і ця сукня підбирається під неї», – розповідає Вікторія.
Від мовчазного дефілювання до вистав, від створення до вивчення
Спочатку образи, які демонстрували дівчата, були німими, але декілька років тому вирішили змінити спрямування й заговорити до глядачів зі сцени. Першим таким проєктом для «Театру мод» став вертеп. З ним їздили від Покровська до Львова. До речі, сам проєкт так і назвали. Другим, де дівчата звернулися до аудиторії, стала вистава.
Крім цього, почали й вивчати історію та український костюм. Організація «PAX» підтримала таку ідею ГО «Імідж-центр «Клеопатра», яку створила Вікторія спеціально для підтримки та розвитку «Театру мод».
«Дуже багато дітей, які тут ростуть, ми знаємо, що в них коріння іде з Гришиного, з Сергіївки, це села, які поруч. І ці діти не знають, що там було раніше, в чому ходили, як говорили, які були традиції. І ми почали цей рух вивчення. І далі по проєкту наше надбання, що ми тут вивчили, повезли до Дніпропетровської області, у село Петриківка. Також мали культурний обмін із Полтавською областю, селом Опішня», – каже викладачка «Театру мод «Дукач» Вікторія Дворянчікова.
Зараз «Театр мод» відвідує близько 40 дівчат від 5 до 17 років. На час карантину занять не проводили. Нині ж тут планують повернутися до своїх старих колекцій та показати їх у новому світлі.
Ірина Мартинова, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Цікавий матеріал!