Національна енергетична компанія «Укренерго» припинила постачання електроенергії в так звану «ЛНР» 25 квітня, а через три місяці таке ж рішення було прийнято щодо «ДНР». Офіційною причиною, як було сказано, стала відсутність оплати за поставлену протягом трьох років електроенергію. За інформацією «Укренерго», сукупний борг «Л/ДНР» за електрику складає 11 мільярдів гривень: «ЛНР» – 5,2 мільярда гривень, а «ДНР» – 5,8 мільярда гривень.
Чому це було зроблено саме зараз і чи можна було санкціонувати подібні дії раніше, з огляду на постійно зростаючу заборгованість тимчасово окупованих територій? Експерти називають кілька причин.
Перша, як вже було сказано, – офіційна. Самопроголошені ватажки окупованих районів Луганщини та Донеччини вирішили, що у них комунізм. Тому в платіжках вказували суми, вдвічі менші, ніж в квитанціях решти українців. Причому Україна не отримувала навіть цих грошей. Так і жили за рахунок дешевої електроенергії три роки. Оскільки повертати багатомільярдні борги вони не збиралися, рубильник був вимкнений.
Причина друга – українська влада не припиняла електропостачання до тих пір, поки не провели альтернативні електромережі до деяких населених пунктів на підконтрольних територіях. Енергосистема України – дуже складний організм, і взяти просто від’єднати окремі регіони технічно неможливо.
Наприклад, Авдіївка забезпечується електроенергією з неконтрольованої території. Відрізати «ДНР» – значить залишити без світла наших жителів і зупинити роботу важливого для економіки країни Авдіївського коксохімічного заводу. В цьому році побудували додаткову лінію електроживлення і забезпечили Авдіївку електрикою з боку контрольованого Києвом Очеретине. Те ж саме в Луганській області. Спочатку підвели нову ЛЕМ на Станицю-Луганську, а потім відключили інші території.
Очевидно, що це можна було зробити і раніше. Пояснюючи таку неспішність, експерти називають третю причину «блекаута» – так звану «націоналізацію» промислових підприємств на окупованій території. Якщо раніше олігархи лобіювали поставки електроенергії, щоб продовжували працювати їх підприємства, що залишилися там, то тепер це не має сенсу.
Крім того, «націоналізація» призвела до дефіциту антрацитового вугілля для енергогенеруючих ТЕЦ. Як приклад наводиться компанія ДТЕК Ріната Ахметова, яка в 2016 році добула близько 9 млн тонн вугілля, але з березня 2017 року видобуток різко знизилася через перехід підприємств на території «ДНР» під зовнішнє управління. Зараз з дефіцитом Україна справляється за рахунок збільшення частки АЕС і ГЕС. У березні їх частка стала рекордною – 62% і 9% відповідно, тоді як частка ТЕС впала до 17% в порівнянні з середнім показником на рівні 35%.
Не виключається також ще одна причина, пов’язана з ризиком залежно від «Л/ДНР». Роз’єднання мереж на підконтрольній і непідконтрольною територіях простимулювала масштабна кібератака на стратегічно важливі українські об’єкти, що відбулася 27 червня, і яка ймовірно надходила з Росії. Якщо в межах об’єднаної енергосистеми України є якісь неконтрольовані частини, це створює додатковий ризик непередбачуваних наслідків.
Тим часом експерти переконані, що відключення самопроголошених «Л/ДНР» від української електроенергії не вплине на дезінтеграцію цих територій, так як з технічної точки зору відновлення цілісності енергосистеми не представляє ніяких проблем. Після деокупації їх буде легко приєднати назад до українських мереж.
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!