Відновлення регіонів, які зазнали руйнувань, є складним і різностороннім процесом. Він вимагає не лише реконструкції інфраструктури, але й посилення спроможності місцевих громад до самоврядування. У цьому контексті важливим прикладом є діяльність громадської спілки «Коаліція «На лінії зіткнення». Представники об’єднання визначили першочергові кроки, які необхідні для прискорення відновлення постраждалих регіонів.
Створення коаліції прифронтових громад
Громадська спілка «Коаліція «На лінії зіткнення» як неформальна спільнота була створена у 2019 році, хоча юридичний статус вона отримала за два роки потому. До об’єднання долучилися представники дев’яти населених пунктів: Авдіївки, Торецька, Світлодарська, Красногорівки, Сартани, Нью-Йорка, Попасної, Щастя й Золотого. Тоді громадські діячі хотіли показати, що розвиток рідних населених пунктів можливий лише в Україні. Вони вирішили створити стратегію розвитку прифронтових територій. У цьому їх підтримали у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
«Після 2014 року я і мої колеги, які були громадськими діячами, думали, як об’єднати нас всіх, бо мали схожі проблеми. Ми стали їздити до громад, які нам були близькі, й отримали дуже потужний зворотний зв’язок. Ми провели декілька комплексних досліджень стосовно економічного розвитку і зрозуміли, якщо так далі буде продовжуватись, то ці громади занепадатимуть. У нас була позиція, якщо ми тут живемо й працюємо, то не маємо права цього занепаду допустити», – розповів виконавчий директор громадської спілки «Коаліція «На лінії зіткнення» Андрій Грудкін.
Виконавчий директор ГС «Коаліція «На лінії зіткнення» Андрій Грудкін
Загалом коаліція об’єднує 13 організацій. Після повномасштабного вторгнення всі вони релокувались, але не втратили зв’язок та продовжили підтримувати одне одного. Вперше після переїзду члени коаліції зібрались у 2023 році на стратегічну сесію, аби обговорити подальші плани. Повномасштабне вторгнення змінило напрямки діяльності учасників об’єднання: одні допомагали військовим, інші – переселенцям. Тоді представники організацій розробили нову стратегію для коаліції. Нині громадська спілка виокремила три напрямки своєї діяльності, які відповідають потребам мешканців їхніх рідних громад.
Перший напрямок – підтримка внутрішньо переміщених осіб насамперед вирішення питання житла. Саме тому учасники коаліції активно долучалися до адвокації законопроєкту, який прирівнює майно на тимчасово окупованих територіях до зруйнованого. Другий – збереження локальної ідентичності та культурної спадщини. Третій напрямок – участь мешканців Донеччини та Луганщини у плануванні повоєнного відновлення.
Кроки для відродження постраждалих регіонів Донеччини та Луганщини
Післявоєнне відновлення Донеччини та Луганщини означає не лише фізичну відбудову інфраструктури регіонів, а й збереження людей та долучення їх до процесів відродження. За словами Андрія Грудкіна, одним з першочергових завдань для налагодження життя постраждалих громад буде питання безпеки. Потрібно врахувати всі помилки, які були зроблені раніше.
«Ми розуміємо, що це буде фронтирна територія з агресором. Безпеку потрібно вибудувати таким чином, щоб захистити інтереси держави та населення, яке там житиме. Після деокупації наші території зацікавлять багатьох міжнародних партнерів та представників бізнесу. Насамперед важливо відновити критичну інфраструктуру, житло, дороги, мости. Ці проєкти можуть бути реалізовані за підтримки держави, міжнародних партнерів та приватних інвесторів», – зазначив виконавчий директор громадської спілки «Коаліція «На лінії зіткнення».
Андрій Грудкін додає, що нині в Україні розробили стратегію реінтеграції для Криму, проте аналогічного плану для Донецької та Луганської областей поки що немає. У територій, які були окуповані ще у 2014 році, є свої особливості, і це необхідно враховувати. Експерт вважає, що вже сьогодні необхідно робити саме практичні кроки щодо деокупації та реінтеграції тих територій.
Подальші дії можуть бути зосереджені на економічній сфері. Слід не лише створювати нові підприємства, а й запроваджувати державні ініціативи для підтримки вже існуючого бізнесу. Крім того, необхідно стимулювати наукові дослідження та оцінювати завдані збитки. Серед заходів з підтримки підприємців у коаліції, зокрема, бачать податкові та кредитні пільги, спеціальні економічні преференції, а також створення механізмів захисту інвестицій.
«Основна мета «Коаліції «На лінії зіткнення» – синхронізувати державну політику таким чином, щоб вона враховувала всі ці аспекти. Людей потенційно можна долучати до всіх процесів: і до планування повоєнного відновлення, і до збереження ідентичності, і до економічного розвитку країни», – зауважив Андрій Грудкін.
Диверсифікація економіки допоможе зменшити залежність від видобувних галузей. Також необхідно рекультивувати землю, очистити воду й перейти на екологічно безпечні технології. Соціальне відновлення має забезпечити повернення переселенців, їхню адаптацію, а також надання психологічної допомоги постраждалим та підтримки ветеранам. Важливо також інтегрувати і молодь у процеси відновлення через освітні та волонтерські програми.
Анна Бальчінос
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!