Про Секретаріат Кабінету міністрів України та його функції

Президенту Володимиру Зеленському довіряє 58 % українців, а 36 % – відповіли негативно.

Про це йдеться в опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Порівняно з березнем 2026 року рівень довіри до президента знизився з 62 % до 58 %. Зросла частка тих, хто не довіряє, з 32 % до 36 %.

Крім цього, серед 58 %, які довіряють Володимиру Зеленському, 25 % «повністю» довіряють, а решта 33 % довіряють «скоріше». Серед тих, хто не довіряє президенту, – 18 % «зовсім» не довіряють, також 18 % не довіряють «скоріше».

Наскільки українці довіряють Зеленському. Фото: КМІС

Яким українці бачать майбутнє Зеленського після війни

Також у КМІС запитали, якою українці бачать майбутню діяльність Володимира Зеленського після війни. Вперше таке запитання ставили у вересні-жовтні 2025 року. Бачать Зеленського президентом і після закінчення війни – 28 % (у 2025 році таких було 25 %). Ще 16 % (стільки було раніше) вважають, що він може просто лишитися в політиці – як голова партії чи народний депутат.

Водночас 30 % (у 2025 було 36 %) відповіли, що Зеленський має піти з політики, зокрема, зосередитися на благодійній діяльності, просуванні інтересів України закордоном чи просто на власних питаннях. Також 15 % (як  і було раніше) вважають, що  Зеленський має зазнати кримінального переслідування.

Яким бачать майбутнє Зеленського після війни. Фото: КМІС

Серед тих, хто «повністю» довіряє, 70 % хочуть бачити Володимира Зеленського і далі президентом. Серед тих, хто «скоріше» довіряє, 28 % бачать його головою держави, а решта говорили або участь у політиці на іншій посаді, або щоб пішов з політики.

Серед тих, хто «скоріше» не довіряє,  62 % вважають, що Зеленський має піти з політики. Водночас 15 % наполягають, що він має зазнати кримінального переслідування. Натомість серед тих, хто «зовсім» не довіряє, 64 % наполягають на саме кримінальному переслідуванні.

Упродовж 20-27 квітня 2026 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, куди за власною ініціативою додав запитання про довіру президенту Володимиру Зеленському. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах, підконтрольних уряду України опитали 1005 респондентів від 18 років. До вибірки не включалися жителі тимчасово окупованих територій територій та ті, хто виїхав за кордон після 24 лютого 2022 рокую. Водночас частина опитних – переселенці. 

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1 % для показників, близьких до 50 %, 3,5 % для показників, близьких до 25 %, 2,5 % – для показників, близьких до 10 %, 1,8 % – для показників, близьких до 5 %. За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.

В українців запитали, наскільки вони довіряють органам державної влади, силовикам та правоохоронцям, а також інституціям громадянського суспільства. 

Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології, пише “Антикризовий медіа-центр. Донеччина“.

Довіра до органів державної влади

У грудні 2024 року 45% українців довіряли президенту, а у грудні 2025 року – 57%. Водночас показник недовіри майже не змінився – 31% у 2024 році і 33% у 2025 році. Баланс довіри-недовіри за рік зріс з +10% до +24%. Ріст довіри відбувся через зменшення частки тих, хто мав невизначене ставлення – з 24% до 10%.

Іншим органам влади – парламенту і Уряду – більшість українців не довіряють і істотних змін за рік не відбулося. У випадку Верховної Ради 12% довіряють їй і 70% – не довіряють (у грудні 2024 року – 13% і 68%). Баланс довіри-недовіри становить -58% (у грудні 2024 року – -55%). Понад половина українців можуть назвати принаймні одну фракцію, чию діяльність вони схвалюють.

Фото: КМІС

Уряду зараз довіряють 23% (у грудні 2024 року – 20%), не довіряють – 56% (у грудні 2024 року – 53%). Баланс довіри за останній рік не змінився і становить -33%. Попри низьку довіру до уряду та парламенту, більшість українців проти проведення зараз виборів.

Довіра до силових та правоохоронних органів

Довіряють Силам Оборони України 94% і 2% не довіряють (рік тому показники були, відповідно, 92% і 2%). Баланс довіри-недовіри – +92%.

До СБУ також зберігає досить високий рівень довіри (попри деяке зниження порівняно з минулим роком). Так, 51% українців довіряють Службі безпеки, не довіряють – 26% (у грудні 2024 року показники були 54% до 21%). Баланс довіри-недовіри становить +25% (торік було +33%).

Довіра Національній поліції дещо знизилася. Так, 35% довіряють поліції, не довіряють – 46%. У грудні 2024 року 37% довіряли і 38% не довіряли. Відповідно, баланс довіри-недовіри знизився з -1% до -11%.

Фото: КМІС

Цього року у КМІС вперше запитали про НАБУ.  Довіряють їм 50% проти 31% недовіри. Тому баланс довіри-недовіри є позитивним і становить +19%.

Водночас критично низькою лишається довіра судам і прокурорам. Лише 15% українців довіряють судам і лише 12% довіряють прокурорам. Не довіряють – відповідно, 62% і 64%. Порівняно з минулим роком ситуація істотно не змінилася.

Довіра до інституцій громадянського суспільства

В Україні зберігається висока довіра волонтерам – 79%  і лише 7% не довіряють (у грудні 2024 року показники були 81% і 5% відповідно).

Довіра українським медіа лишається низькою, хоча за останній рік ситуація трохи покращилася. Так, зараз ЗМІ довіряють 34%, не довіряють – 42% (решта 25% мають невизначене ставлення). У грудні 2024 року довіряли 27%, не довіряли – 42%. Тому якщо торік баланс довіри-недовіри становив -15%, то зараз – -8%.

Церква раніше була інституцією-лідером за довірою, проте за останні роки істотно втратила в довірі. За останній рік ситуацію з довірою церкві трохи покращилася – зараз 44% довіряють і 28% не довіряють. У 2024 році співвідношення було 40% до 26%.

Фото: КМІС

Упродовж 26 листопада – 29 грудня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про довіру суспільним інституціям. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах, підконтрольних уряду України, був опитаний 1001 респондент. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України. Водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій.  Також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

Володимиру Зеленському довіряють 61% українців, а не довіряють – 32%.

Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології, пише Антикризовий медіа-центр.

Баланс довіри-недовіри до президента України становить +29%. На початку жовтня показники довіри були майже ідентичні.

Водночас показники довіри до Зеленського є динамічними. Серед респондентів, яких опитали фахівці КМІС у листопаді (26-30 листопада), 49% довіряли Зеленському, а серед респондентів, опитаних у грудні (1-13 грудня) – 63% (а в тиждень 8-13 грудня – 65%).

Фото: Київський міжнародний інститут соціології

Упродовж 26 листопада – 13 грудня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус.” До нього за власною ініціативою додав запитання, які стосуються війни й миру, довіри до західних партнерів, внутрішньої ситуації. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України опитали 547 респондентів.

Опитування проводили з дорослими від 18 років і старше громадянами України, які проживали на підконтрольній території України. Водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50%, 4,8% для показників, близьких до 25%, 3,4% – для показників, близьких до 10%, 2,5% – для показників, близьких до 5%.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з воїнами на пункті управління 1-го корпусу Національної гвардії України “Азов”, який веде оборону на Добропільському напрямку.

Про це повідомили у пресслужбі Офісу президента України, пише Антикризовий медіа-центр.

Президент обговорив із військовими ситуацію на передовій.

“Увагу приділили питанням зброї, масштабуванню виробництва дронів, потребам бригад, досвіду 1-го корпусу НГУ “Азов”, – йдеться у повідомленні.

Також Володимир Зеленський  відзначив державними нагородами захисників.

Петицію про присвоєння звання Героя України посмертно Степану Чубенку зареєстрували на сайті президента. Автор електронного звернення – Сергій Горбатенко.

Степан Чубенко – житель Краматорська, якому було 16 років, коли у 2014 році його жорстоко вбили проросійські бойовики за відкриту українську позицію. У мирному житті він був футболістом, волонтером.

«Донецька обласна державна/військова адміністрація вже вносила подання на присвоєння Степану Чубенку звання Герой України (посмертно). Водночас документи на сьогодні не розглянуті», – зазначає автор петиції.

Аби електронне звернення розглянув президент, воно має набрати 25 тисяч підписів. Підтримати петицію можна за посиланням.

Art: Нікіта Тітов (FB)