Прямі міжбюджетні відносини громад с державним бюджетом

Президент України Володимир Зеленський вручив відзнаки “Місто-герой України” п’ятьом громадам Донецької області.

Про це повідомив у фейсбуці президент України Володимир Зеленський.

Громади Донеччини, яким президент вручав відзнаку “Місто-герой”, – Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Покровськ і Слов’янськ. Також відзнаки отримали такі громади:

• Гуляйполе та Оріхів у Запорізькій області;
• Куп’янськ на Харківщині;
• Марганець, Нікополь та Павлоград на Дніпровщині;
• Старокостянтинів на Хмельниччині;
• Тростянець на Сумщині та Суми.

Нагадаємо, у День захисників і захисниць, 1 жовтня 2025 року, президент України підписав указ про присвоєння звання “Місто-герой України” низці населених пунктів, зокрема Краматорську, Слов’янську, Дружківці, Костянтинівці та Покровську.

У межах національного проєкту “Пліч-о-пліч: згуртовані громади” Краматорськ має вже п’ять партнерів. Це громади з інших областей України.

Про це йдеться у матеріали Антикризового медіа-центру “Згуртовані громади: як національний проєкт допомагає Краматорську під час війни”

Перша громада, з якою почали співпрацювати, – Перечинська у Закарпатській області. Там прийняли релоковані підприємства з Краматорська, зокрема, ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі”.

Другою громадою, з якою уклали угоду, стала Хустська також із Закарпатської області. Там надали прихисток переселенцям з Донеччини. Крім того, до цієї громади-партнера можуть релокувати Донбаську державну машинобудівну академію, нині таке питання розглядають. У підписаному меморандумі закріпили низку пріоритетних напрямків співпраці, зокрема, підтримку підприємництва та створення нових робочих місць, взаємодію в сфері освіти, культури, спорту та молодіжної політики. Також планують і обмін досвідом щодо розвитку місцевого самоврядування.

Бердичівська громада із Житомирської області – третя, з якою підписали меморандум про партнерство. Угода передбачає обмін досвідом та реалізацію спільних соціальних і гуманітарних ініціатив. Крім того, тилова громада допомагає із забезпеченням пунктів незламності у Краматорську.

Четвертою громадою-партнером стала Стрийська. Меморандум охоплює різні напрямки: від ліквідації наслідків обстрілів у Краматорську до створення умов для розміщення переселенців на Львівщині.

Бориспільська громада з Київщини стала п’ятим партнером Краматорська. Зокрема така співпраця має об’єднати зусилля та допомогти громаді-форпосту із відновленням житлової та соціальної інфраструктури. Також угода сприятиме обміну досвідом та залученню ресурсів для розвитку.

“Громади стають партнерами завдяки зав’язкам, спільним зустрічам, дружнім відносинам. Це бажання долучитися до перемоги і допомагати. Наприклад, Бердичівська громада підтримує не тільки сам Краматорськ, а й допомагає бригадам, які у нас перебувають. Представники громади-партнера часто приїжджають з гуманітарними місіями до Краматорська”, – підкреслив секретар Краматорської міської ради Ігор Сташкевич.

Серед міст-побратимів Краматорська громада є міста закордоном – Порі у Фінляндії та Стемфорд у США.

Меморандум про партнерство з містом Грибів у Польщі підписали одразу п’ять українських громад. Серед них – Мар’їнська Донецької області.

Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

Громади об’єднує участь у проєкті “Пліч-о-пліч: згуртовані громади” та вже існуюче партнерство з Великолучківською громадою Закарпатської області. До меморандуму долучилися громади-форпости: Мирненська селищна та Мар’їнська міська громади Донецької області, Чорнобаївська Херсонської області та Петропавлівська Дніпропетровщини.

“Українські громади зможуть перейняти польський досвід залучення грантів ЄС та реалізації місцевих проєктів розвитку – механізми, які вже успішно працюють у Грибові” – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Згуртовані громади: як національний проєкт допомагає Краматорську під час війни

Партнери планують практичну співпрацю. Зокрема, обговорюють поїздки дітей з прифронтових громад до Польщі. Формат співпраці “одне місто – кілька громад” є пілотним, але може стати моделлю для нових міжнародних партнерств.

Громади можуть самостійно подавати до Міністерства розвитку громад і територій свої пропозиції щодо зміни статусу населеного пункту. Відповідні зміни ухвалили в уряді.

Про це повідомили у пресслужбі Кабінету Міністрів України, пише Антикризовий медіа-центр.

У Міністерстві розпочне роботу комісія з питань формування переліку. Вона розглядатиме пропозиції від громад, якщо їх не врахували на рівні обласних адміністрацій. До складу комісії ввійдуть представники Міністерства оборони, Генерального штабу Збройних Сил для додаткової верифікації статусу населеного пункту та безпекової ситуації на місцях.

Оновлення переліку відбуватиметься регулярно, але не рідше одного разу на місяць.

“Досі відсутність єдиного механізму формування такого переліку створювала складнощі для органів влади та місцевого самоврядування. Зокрема, це стосувалося визначення точних дат початку й завершення бойових дій або окупації”, – йдеться у дописі.

В Україні вперше виділили окрему державну субвенцію у розмірі 1 млрд грн на облаштування сховищ саме в закладах дошкільної освіти. Це дозволить більшій кількості дитсадків повернутися до очного навчання та забезпечити безпеку дітей і вихователів.

Про це повідомив міністр освіти і науки України, пише Антикризовий медіа-центр.

Хто може отримати фінансування

Субвенція спрямована на громади, де безпекова ситуація дозволяє відновити роботу садків. Право на фінансування мають заклади, які відповідають наступним критеріям:

• у садочку виховується 100 і більше дітей;
• заклад є спеціальним дитячим садком;
• це єдиний садочок у громаді, де можна організувати очне або змішане навчання;
• у приміщенні закладу планують навчати дітей з кількох різних садочків одночасно;
• заклад взагалі не має укриття або існуюче приміщення потребує капітального ремонту чи реконструкції.

Подати заявку на отримання коштів можна вже відсьогодні. Кінцевий термін реєстрації — 26 січня.

Як обиратимуть переможців

При відборі проєктів комісія звертатиме увагу на рівень безпекових ризиків у конкретній громаді. Важливою умовою є наявність готової проєктно-кошторисної документації, яка вже пройшла експертизу.

Це рішення дає громадам реальний ресурс, щоб перетворити підвали на сучасні безпечні простори або побудувати нові захисні споруди там, де російська агресія змусила дітей сидіти вдома.