Принципи бюджетного устрою

В Україні вперше виділили окрему державну субвенцію у розмірі 1 млрд грн на облаштування сховищ саме в закладах дошкільної освіти. Це дозволить більшій кількості дитсадків повернутися до очного навчання та забезпечити безпеку дітей і вихователів.

Про це повідомив міністр освіти і науки України, пише Антикризовий медіа-центр.

Хто може отримати фінансування

Субвенція спрямована на громади, де безпекова ситуація дозволяє відновити роботу садків. Право на фінансування мають заклади, які відповідають наступним критеріям:

• у садочку виховується 100 і більше дітей;
• заклад є спеціальним дитячим садком;
• це єдиний садочок у громаді, де можна організувати очне або змішане навчання;
• у приміщенні закладу планують навчати дітей з кількох різних садочків одночасно;
• заклад взагалі не має укриття або існуюче приміщення потребує капітального ремонту чи реконструкції.

Подати заявку на отримання коштів можна вже відсьогодні. Кінцевий термін реєстрації — 26 січня.

Як обиратимуть переможців

При відборі проєктів комісія звертатиме увагу на рівень безпекових ризиків у конкретній громаді. Важливою умовою є наявність готової проєктно-кошторисної документації, яка вже пройшла експертизу.

Це рішення дає громадам реальний ресурс, щоб перетворити підвали на сучасні безпечні простори або побудувати нові захисні споруди там, де російська агресія змусила дітей сидіти вдома.

Майже 19 млрд грн заклали на ветеранську політику у бюджеті на 2026 рік. У пріоритеті виділення грошей на компенсацію за житло.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства у справах ветеранів України, пише Антикризовий медіа-центр.

У Державному бюджеті на 2026 рік на фінансування ветеранської політики запланували виділення 18,9 млрд грн, що на 6,3 млрд грн більше, ніж цьогоріч. Гроші спрямують на житло для ветеранів, реабілітацію, перекваліфікацію, розвиток ветеранських просторів тощо.

“Пріоритетом є виділення 5,7 млрд грн – на компенсацію за житло для ветеранів й ветеранок з інвалідністю І та ІІ групи. Сума збільшена на 1,7 млрд грн у порівнянні із 2025 роком”, – йдеться у повідомленні.

Також збільшили фінансування заходів підтримки та допомоги, зокрема 1,4 млрд грн заклали на програму  “Ветеранський спорт”, освітні  сертифікати для дітей  захисників та захисниць.

Читайте  також: На оборону та безпеку заклали понад два трлн грн: в Україні ухвалили держбюджет на 2026 рік

Крім того, майже три мільярди гривень передбачили на діяльність фахівців із супроводу ветеранів й ветеранок,  зокрема 1,1 млрд грн спрямують на розбудову мережі державних ветеранських просторів.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили організовану групу на чолі з керівником Департаменту житлово-комунального господарства Донецької ОДА. Учасники групи заволоділи понад 140 млн грн, які були призначені для забезпечення теплом і водою трьох населених пунктів Донеччини.

Про це повідомили у пресслужбі НАБУ, пише Антикризовий медіа-центр.

Механізм привласнення коштів на відновленні та закупівлях

Згідно з матеріалами слідства, у весняний період 2023 року фігуранти визначили перелік об’єктів, які потребували відновлення за бюджетні кошти. Для реалізації схеми вони вдалися до таких дій:

• штучне завищення цін. Була значно збільшена вартість необхідного устаткування та будівельних робіт;
• імітація конкуренції. Злочинці зімітували проведення відкритих торгів, забезпечивши перемогу заздалегідь підконтрольної компанії. Фактичне керівництво цією компанією здійснював однокласник посадовця Донецької ОДА;
• контракт на котельні. Попри відсутність необхідної проєктної документації, з підконтрольною фірмою було укладено договір на суму понад 200 млн грн. Контракт передбачав постачання та встановлення сімох модульних котелень у містах Селидове та Українськ. Хоча котельні фізично доставили, лише дві з них спробували підключити. Однак через виявлений брак вони так і не запрацювали.

Розкрадання на відновленні водопостачання

Наступний етап злочину був реалізований у Святогірську під виглядом відновлення систем водопостачання та водовідведення. За договорами кошти перераховувалися за роботи, які взагалі не були виконані та проводилися некваліфіковано, “кустарним” методом, без дозвільних документів та з грубими порушеннями будівельних норм.

Для прикриття своїх дій, організатори схеми підроблювали акти виконаних робіт, необґрунтовано продовжували терміни дії договорів та чинили тиск на керівників комунальних підприємств, змушуючи їх прийняти непрацюючі або неіснуючі об’єкти на баланс.

Фото: НАБУ

Наслідки та підозри

У результаті цих шахрайських дій державі завдано збитків на суму, що перевищує 140 млн грн. Ці гроші були привласнені, а мешканці прифронтових населених пунктів залишилися в найхолодніший період без життєво необхідного опалення та питної води.

Наразі про підозру у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому організованою групою (частина 3 статті 27, частина 5 статті 191 Кримінального кодексу України), повідомлено п’ятьом учасникам оборудки. Організаторів групи, екс керівника департаменту та його однокласника, затримано.

Уряд ухвалив оновлений проєкт бюджету-2026 для розгляду в другому читанні. Ключові корективи включають збільшення доходів майже на 30 мільярдів гривень, зміну системи розподілу податків між регіональними бюджетами та державним, зростання обсягів Резервного фонду, підвищення заробітних плат педагогам, зокрема викладачам закладів вищої освіти, та інші важливі аспекти.

Про це повідомила народна депутатка та заступниця голови Комітету з питань бюджету Леся Забуранна, пише Антикризовий медіа-центр.

Зростання видатків на освіту, безпеку та резерви

Згідно з оновленим проєктом, доходи бюджету зросли майже на 30 млрд грн.

“Уряд підтримав ініціативу підвищити заробітні плати не лише вчителям, а й викладачам закладів вищої освіти. На це в бюджеті зараз пропонується додатково виділити 6,6 млрд грн”, — зазначила депутатка.

У контексті розподілу податкових надходжень, запропоновано, щоб 60% залишалося в регіонах, а 40% спрямовувалося до державного бюджету. Значно збільшено фінансування ключових напрямів:

• для підвищення заробітних плат вчителів та викладачів закладів вищої освіти пропонується додатково виділити 6,6 млрд грн;
• резервний фонд збільшується на 19 млрд грн з огляду на зростання кількості форс-мажорних ситуацій через військову агресію з боку росії;
• 1 млрд грн закладено на страхування військових ризиків;
• 1 млрд грн передбачено на облаштування укриттів у дитячих садках.

Цільова підтримка прифронтових зон та релокованих закладів

Уряд впроваджує новий підхід до фінансової допомоги територіям, що постраждали від агресії, та закладам, які змінили своє місце розташування.

“Для підтримки прифронтових територій уряд розглядає абсолютно новий підхід: 2 млрд спрямують на Державний фонд регіонального розвитку і близько 5 млрд грн складе цільова дотація для вирішення актуальних проблем у прифронтових зонах”, — пояснила Забуранна.

Тож на вирішення нагальних проблем прифронтових територій виділяється близько 5 млрд грн у вигляді цільової дотації. 2 млрд грн спрямовується через Державний фонд регіонального розвитку на розвиток таких регіонів. 500 млн грн передбачено для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. 500 млн грн закладено для підтримки технічних закладів вищої освіти, які були переміщені до безпечніших регіонів.

Уряд України ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік, де однією з пріоритетних сфер є освіта та наука. Загалом на цю галузь планують виділити 265,4 мільярда гривень, що на 66,5 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Про це повідомив очільник МОН Оксен Лісовий, пише Антикризовий медіа-центр.

“Після оборони та безпеки освіта залишається однією з пріоритетних сфер  — її фінансування збільшується на 66,5 млрд. Це порівняно з бюджетом цього року”, — написав Лісовий.

Ключові зміни та видатки

• Зарплати вчителів. Середня зарплата педагогів має зрости на 50%. Підвищення відбудеться у два етапи: з 1 січня 2026 року — на 30%, а з 1 вересня — ще на 20%. На це передбачено 41,8 мільярда гривень.
• Шкільне харчування. Реформу шкільного харчування планують розширити на всіх учнів з 1 жовтня 2026 року. На це передбачено 14,4 мільярда гривень.
• Інфраструктура. На будівництво підземних шкіл-укриттів, облаштування лабораторій та закупівлю шкільних автобусів закладено 15 мільярдів гривень.
• Стипендії та наука. Розмір стипендій для 163 тисяч студентів планують підвищити, виділивши 6,6 мільярда гривень. Фінансування наукової сфери збільшать до 19,9 мільярда гривень.

Ці зміни, за словами очільника МОН, мають забезпечити не лише функціонування системи освіти в умовах війни, а й зробити крок до її розвитку.