Бойові дії що точаться на Донбасі мають безліч чинників, котрі безпосередньо не мають відношення до війни, але згодом обов’язково «спливають».
До таких відноситься посттравматичний синдром, який з часів війни США у В’єтнамі отримав назву «в’єтнамський синдром», коли людина яка приймала участь у бойових діях повертається додому із зазвичай трансформованою психікою, котра ускладнює ресоціалізацію вояка до мирного суспільства, а також може призвести до збільшення рівня насильства з його боку у побуті і навіть скоєння ним злочинів.
Не оминула ця тенденція і Україну: час від часу на шпальтах газет, в ефірі телеканалів и на сайтах з’являється інформація стосовно чи то суїциду, чи то злочину скоєного колишнім учасником АТО. Проте якихось виводів стосовно цього не робиться, волонтери та військовики прямо кажуть, що жодної психологічної чи фізичної реабілітації учасники бойових дій не проходять.
Невтішна статистика щодо учасників АТО була оголошена міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим 22 червня.
«Станом на середину червня 2017 – 280,5 тисяч осіб мають статус учасників бойових дій. Це тільки ті, хто оформив документи офіційно, тобто, далеко не всі. Але навіть так, це вже майже 0,7 % населення країни, включаючи немовлят і людей похилого віку. Загальновизнаний міжнародний стандарт по військових конфліктів – 90-95% учасників бойових дій згодом мають медичні (пов’язані з нервовою системою) і соціальні проблеми, а близько третини діагностується посттравматичний синдром, результатом якого нерідко бувають самогубства. За даними військової прокуратури, на початок червня 2017 зареєстровано близько 500 випадків самогубств учасників антитерористичної операції після повернення із зони бойових дій. За інформацією Міжнародного правозахисного центру “Ла страда Україна”, вже у 2015 році кількість звернень членів сімей учасників АТО зі скаргами на домашнє насильство збільшилася у вісім разів», – розповів міністр, повідомляє сайт «Цензор».
Загалом, колишні учасники АТО у 8 разів частіше кінчають життя самогубством, аніж мирні громадяни, стверджує видання «Ділова столиця» із посиланням на професора, доктора медичних наук, завідувача відділу радіаційної психоневрології Інституту клінічної радіології Державної установи “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України” Костянтина Логановського.
Така невтішна статистика призвела до кроків з боку держави.
Першим кроком стала заява щодо створення Національних реабілітаційних центрів для учасників АТО уповноваженого президента України з питань реабілітації учасників Антитерористичної операції Вадима Свириденко. За його словами готується відкриття мережі подібних центрів і перший із них, як повідомляє прес-служба Президента України, буде відкритий у Львові.
«Незабаром запрацює перший центр у Львівській області. Пілотний проект передбачає близько 100 осіб, які отримають можливість відпочити та відновитись. Центри, які будуть створені Міністерством оборони та центр який вже працює від Міністерства внутрішніх справ – передбачають комплексну терапію, яка забезпечує швидке та більш якісне відновлення», – йдеться мова у повідомленні прес-служби голови держави.
Згодом до президента приєднався й уряд, 12 липня затвердивши концепцію Державної цільової програми фізичної, медичної, психологічної реабілітації, соціальної реадаптації учасників антитерористичної операції на період до 2022 року.
Прийняття зазначеної Концепції забезпечить:
– створення системи реабілітації учасників антитерористичної операції, що здатна надавати послугипонад 350 тисячам осіб із забезпеченням моніторингу їхнього фізичного та психологічного стану, адаптації суспільні процеси, в тому числі у формі працевлаштування та зайнятості, та реагуванням на їх потреби;
– удосконалення державних стандартів реабілітаційних та соціальних, в тому числі психологічних, послуг з урахуванням провідного світового досвіду;
– запровадження прозорої системи обліку та оцінювання якості наданих учасникам антитерористичної операції реабілітаційних послуг, зокрема послуг соціальної та професійної адаптації як складової національної системи адміністрування потреб учасників антитерористичної операції, дозволить здійснювати ефективне управління бюджетними коштами.
У рамках цього протягом 2018-2019 років планується ввести електронну картку учасника АТО і механізм адресного фінансування потреб даної категорії громадян, повідомляє прес-служба уряду України.
Щоправда жодних подробиць стосовно цих масштабних планів, зокрема, необхідного фінансування із держбюджету, не приводиться, тож поки що це лише плани.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!