«Відпущені на волю» державні і комунальні ЗМІ не всі готові заробляти в нових реаліях. Експерти медіа-платформи Deadline прокоментували хід реформи державних ЗМІ і Закон України 1123.
За даними Держкомтелерадіо, станом на 6 березня 2018 року вже реформовано 173 з 728-ми комунальних і державних ЗМІ – це близько 24% від загальної кількості видань, які повинні пройти реформу. Процес триватиме до 1 січня 2019 року, потім свідоцтва про реєстрацію державних ЗМІ стануть недійсними, і ті, хто не встигне – автоматично втратять право на друк. До цього моменту ЗМІ повинні змінити форму власності. Лідерами процесу реформування є Сумська область (50% від кількості видань), Вінницька область (46%), Чернігівська (46%), Тернопільська область (42%). Повільно триває процес реформування в Київській області (з 39 видань реформовано лише 1), Львівській області (з 42 реформовано 2), Полтавській області (з 30 – лише 3). У Закарпатській області жодне з 17 видань ще не реформовано.
Як зазначено у релізі прес-служби Deadline, експерти медіа-платформи вважають, що встигнуть до дедлайну не всі: іноді процес отримання нової ліцензії триває до 6 місяців. Закон передбачає матеріальну допомогу для ЗМІ, щоб вони могли залишитися на плаву. Але за законами ринку частина видань все ж підуть з медіа-простору.
«Ми вважаємо, що близько 10% ЗМІ можуть не пережити реформу і змушені будуть завершити свою діяльність», – каже співзасновник Deadline Олександра Стельмахова.
І проблема не тільки в швидкості реєстрації. А в принципах роботи комунальних ЗМІ, які складалися роками. З одного боку, місцева влада звикла до безкоштовних майданчиків для PR і не готова розлучатися з таким ресурсом. Це означає, що і після реформи ці ЗМІ можуть відчувати тиск з боку деяких місцевих властей. З іншого боку, редакції які звикли отримувати дотації, державні і комунальні ЗМІ, не звикли працювати на стагнуючому ринку (ринку що не розвивається та скорочується). Крім того, в нових умовах журналісти навряд чи матимуть можливість приділяти для підготовки матеріалів стільки ж часу, як було до реформи. За даними експертів Deadline, в середньому 70% часу журналіст витрачає на листуання та телефонні перемовини з ньюзмейкерами, експертами та спікерами різних установ та організацій.
В останні роки навіть сильні медіа відчувають труднощі. Швидкість розвитку Інтернету, соціальних мереж, додатків, різних каналів, задовольняє потреби суспільства в інформації. І в ситуації, коли необхідно конкурувати за якістю новин і швидкістю їх подачі, ті ЗМІ, що не звикли працювати із дедлайнами, програють.
«Вже зараз ми бачимо локальні та комунальні ЗМІ, які реєструються на нашій платформі. Це означає, що у них є інтерес і бажання отримувати більше відповідей на інформаційні запити, набирати новий пул експертів, прагнучі до зростання. Наша платформа була створена для ЗМІ, і ми сподіваємося допомогти колишнім державним і комунальним ЗМІ частково вирішити проблеми реформування – ми створили можливість журналістам України почати робити новини цікавіше і швидше», – зазначає Олександра Стельмахова.
Також, на думку експерта, існує кілька шляхів рішення для ЗМІ, які хочуть вижити на «вільних хлібах» в конкуренції за читача.
«Комунальні ЗМІ мають прагнути якісно, а не для галочки, інтегруватися в соціальні мережі, шукати і створювати новий цікавий контент», – вважає Олександра Стельмахова.
Джерелами заробітку можуть стати також професійні заходи під брендом ЗМІ (комунальні ЗМІ, зазвичай, мають вже багаторічну історію і відомі в своїх регіонах) або оплата за онлайн підписку на видання. Але для всього цього ключовими залишаться якість новин і швидкість роботи. У Deadline зазначили, що робота всіх журналістів на платформі для отримання коментарів від експертів і пошуку героїв для ефірів була і залишиться назавжди безкоштовною.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!