Реформування судової гілки влади: цілі, етапи, компоненти, перспективи
Соціологічні опитування, повідомлення в ЗМІ, чисельні реакції в соціальних мережах та, навіть, побутові історії свідчать про високий рівень недовіри до українських судів. Хоча важливість цієї гілки влади надвелика. Про всі ці аспекти, а також про реформування судової системи, про зміни, які стосуються взаємовідносин громадянина з судовою владою та про інші проблеми говорили під час прес-сніданку з Анастасією Михальченко, заступницею голови Краматорського міського суду Донецької області. В обговоренні взяли участь мешканці Краматорська, представники громадськості та ЗМІ. Модерував захід Андрій Романенко координатор Центру «Дій – Краматорськ».
Цікаво, що ставлення людей до суддівства відрізняється. Це ще раз підтвердили два соціологічних опитування, які було проведено восени 2017 року в усіх регіонах України, окрім Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Його провів Центр Разумкова за підтримки Ради Європи. Результати такого аналізу свідчать про високий рівень недовіри до державних органів в цілому. Проте, вони також вказали на причину неоднозначного ставлення до судової системи і зміну балансу довіри між тими, хто мав безпосередній досвід спілкування з судами, і тими, хто такого досвіду не мав. Тобто важливим чинником виправлення ситуації з довірою судам та суддям є інформаційне поле, а не тільки засоби будь-якого впливу на суддів.
Змінити ставлення спільноти до судів та суддів важливе завдання сьогодення. Реформування судової системи може стати саме тим важелем, який відкриє шлях довіри населення до судів. Спроби реформування тривали протягом всіх 26 років незалежності України. Останнє почалося влітку 2016 року, разом з ухвалою ВР змін до Конституції в частині правосуддя та появи нового Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Вона містить декілька важливих компонентів: електронний суд, кваліфікаційне оцінювання суддів, Громадська рада доброчесності, е-декларації, обрання в складі кожного суду судді-спікера тощо.
Електронний суд – це налагодження процесу швидкого обміну інформацією в електронному вигляді між судовими установами та учасниками судового процесу. Він включає також взаємодію з іншими державними структурами. Головна мета ідеї е-суду – забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя в Україні, спрощення документооберту, вихід на прозорий та зрозумілий громадянам рівень судових процесів. Крім того, передбачено фіксування судового процесу, участь сторін процесу у судових засіданнях в режимі відео-конференцій.
«Якщо казати про практичні речі, то завдяки е-суду у кожного громадянина з’являється унікальна можливість: просто зайти в свій кабінет на спеціальному сайті, заповнити шаблони документів чи додати інші в необхідній формі та одним кліком дати старт справі. Це виключає витрату часу та нервів на той випадок, коли справа стандартна та не потребує якихось особливих, специфічних вимог. Наприклад, питання стягнення аліментів. Це достатньо стандартна процедура і перехід на електронну версію значно не тільки спростить процес чи заощадить час, але й відіб’ється на довірі громадян до суду», – поділилась Анастасія Михальченко.
Важливим моментом реформування судової системи стало кваліфікаційне оцінювання суддів. Воно дає змогу оцінити кожного суддю на відповідність займаній посаді. Оцінювання здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ). Проводиться воно за методологією, яка включає не тільки перевірку професіоналізму, знання законів судді, але і його психологічного стану та відповідності високим моральним вимогам. Кваліфікаційне оцінювання суддів триває вже більше дев’яти місяців. За цей час у ньому взяли участь майже 1400 суддів.
«Зазначу, що існує певний відсоток суддів, які не проходять процедуру. Зараз він складає 15-18%. Щодо конкретно Краматорського суду – хочу сказати: склад суддів вагомо молодшає, приходять кадри з іншим відношенням до життя та професії», – підкреслила Анастасія Михальченко.
Важливий процес кваліфікаційного оцінювання суддів триває під наглядом громадськості. З цією метою було утворено Громадську раду доброчесності. Вона має право збирати, перевіряти та аналізувати інформацію щодо судді або кандидата на посаду судді. Рада має можливість надавати ВККСУ інформацію щодо судді або кандидата на посаду судді. За наявності підстав Рада має змогу робити висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Ефективним інструментом контролю над суддівською гілкою влади стало е-декларування – ще одна важлива складова реформи. Завдяки деклараціям, які доступні для всіх зацікавлених, громадяни мають можливість не тільки бачити інформацію про доходи суддів, але й моніторити зміни їх фінансового або майнового стану, та аналізувати відповідність дохідної та витратної частин. За завідомо недостовірні відомості у декларації передбачено адміністративний штраф і навіть кримінальну відповідальність. Декларанти, які припиняють свою діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, все одно зобов’язані подавати декларацію наступного року після цього.
«Про будь-які факти порушення строків подання або відсутності декларацій, невідповідності доходів з видатками, недостовірної інформації в декларації тощо у громадян є можливість звернутись до НАЗК щодо відповідної перевірки»,– зауважила Анастасія Михальченко.
Важливе завдання суддівської влади, не менше ніж здійснення правосуддя – це комунікація з громадськістю. Громадянське суспільство прагне набути різної інформації: про логіку судового процесу, про закони, якими керується суддя, про прийняття судами рішень тощо. На виконання Рішення Ради суддів України, прийняте навесні 2015 року, збори суддів кожного суду обирають із свого складу суддю-спікера. Крім основної роботи, завдання судді-спікера – це висвітлення офіційної позиції суду стосовно рішень суду. Саме ця частина роботи судді-спікера скерована на досягнення найважливішої мети, що стоїть перед судовою системою України, а саме – відновлення довіри до судової влади.
«Сприяти розвитку комунікаційних навичок суддів, знайомити суддів з досвідом інших країн, з позицією Європейського суду з прав людини про право суспільства отримувати інформацію із зали суду щодо розгляду гучних справ, аналізувати типові проблеми, які постають перед представниками ЗМІ в суді під час висвітлення ними резонансних справ та визначати шляхи їх вирішення – теж дуже важливі кроки в обов’язках судді-спікера», – підкреслила Анастасія Михальченко.
Жвава дискусія учасників зустрічі розгорнулась навколо фінансової частини роботи суддів. Дехто цікавився невідповідністю доходів населення і судовим збором, дехто зробив наголос на розриві доходів суддей з доходами великого прошарку громадян. Анастасія Михальченко пояснила, що судовий збір – це не тільки важливе джерело фінансування суддівскої системи. Це ще ефективний інструмент для існування певних обмежень доведення суддівства до стану «броунівського руху», коли справи та позови можуть набути категорії «справа заради справи, позов заради позову». Натомість, для цілого ряду вразливих категорій громадян існує звільнення сплати від судового збору.
Щодо зарплатні суддів, Анастасія Михальченко висловила думку про те, що високою її можна назвати лише на фоні загальної картини доходів більшості населення. При цьому навантаження та відповідальність суддів незрівнянні з багатьма професіями. Взагалі, це питання не високих доходів суддів, а занизьких доходів великої категоріі працюючих українців.
У процесі відповідей на чисельні запитання, стало відомо, що Краматорський суд став приділяти більше уваги виправленню ситуації з неуважним ставленням частини колективу суду до громадян, забезпеченню більш зручного графіка роботи. Так, наприклад, скасовано обмеження по днях в частині отримання або подачі документів, переведено на безперервний режим праці канцелярію суду. Треба зазначити, що тільки на цій ділянці раніше треба було витрачати купу часу.
«Взагалі, чим далі, тим я більше переконуюсь, що суддя – це поклик серця та розуміння великої відповідальності. Наприклад, перебування в стані постійного знання про те, що рішення суду приймається не якимось суддєю Пупкіним, а державою – іноді може стати дуже тяжким тягарем або невиконаним завданням. А ось розуміння цієї істини, як своєї сутності, дозволяє рухатись і зростати в професії. І це також невід’ємна частина реформування – зміна мислення людини, яка вирішила стати суддею», – завершила Анастасія Михальченко, заступниця голови Краматорського міського суду Донецької області під час прес-сніданку, що пройшов у рамках проекту «Підвищення обізнаності громадськості щодо стану та ходу судової реформи на місцевому та національному рівнях», що виконує ВГО «Комітет виборців України», в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя».
Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
