Як в умовах війни виживає бізнес Донеччини та Луганщини, хто погодився, та як відбувалась релокація бізнесу зі сходу? Про це Антикризовий медіа-центр говорив під час телемосту з експертами, представниками влади та підприємцями.
Релокація бізнесу зі сходу – непростий шлях
Логістика – складний та небезпечний етап під час релокації з небезпечних регіонів. Великий виклик – пошук майданчика для розміщення виробництва, підбір кадрів та пошук нових ринків збуту.
Олексій Бахтінов – проєктний менеджер за напрямом реформа публічних закупівель «Prozorro» Команди підтримки реформ Мінекономіки. Його команда безпосередьно залучена до процесів релокації, тому він наголошує на основних тенденціях того, що відбувається.
Найголовніше – вибір релокації. Таких варіантів два: або через Укрзалізницю, якщо є можливість відправити обладнання потягом, або через Укрпошту. При цьому Укрпошта не надає транспорт, а лише забезпечує фінансування та координацію процесу перевезення.
Наступний крок – пошук перевізника. Більшість обирає перевозити обладнання автотранспортом. Чим ближче до лінії фронту, тим більший дефіцит відчувається з перевізниками, бо багато хто вже виїхав з тієї території, не ризикує знов наражатись на небезпеку. В таких випадках йду ть назустріч різним варіантам з перевізником: ФОП, фізична особа, логістична компанія. Чим більше часу проходить, тим складніше ці процеси були в Луганській та продовжують бути в Донецькій області.
Також треба розуміти, що відшкодування перевізнику надається постфактум, коли послуга вже надана. Ще й це треба враховувати на складному шляху релокації зі сходу.
Окремо стоїть питання ймовірної мобілізації при переїзді в інший регіон. Підприємці хочуть зберегти колективи, але треба розуміти потреби фронту. Завжди є законні підстави для бронювання своїх робітників.
Військова адміністрація та місцева влада наче «няньки»: допомагають та супроводжують процес, на місцях розробляють програми залучення підприємців, допомагають знайти місця для розселення робітників, які погодились на релокацію. Це завжди командна робота. З одного боку, це справа власника відновити бізнес, а з іншого боку, усі розуміють, що це катаклізм та намагаються спільно вирішувати задачі та проблеми, які виникають на шляху перевезення та запуску бізнесу.
Бути гнучким та готовим до змін
Найбільше релокованих підприємств – на Львівщині. Тут змогли об’єднати відразу декілька бізнеси з різних міст та завантажити роботою цілий кластер, чиє виробництво забезпечує фронт.
Руслан Бельтюков, президент Всеукраїнської Асоціації керівників бізнесу, пояснює, чому підприємства погодились на переїзд саме на Львівщину.
Свого часу представники асоціації проводили тренінги для власників компаній, супроводжували бізнес. Так сформувався рівень довіри. Саме тому коли знайомим запропонували переїхати до Львівської області, підприємства погодились на таку релокацію. Об’єднали представників швейної справи, виробників взуття та IT – компанії та почали забезпечувати потреби військових на фронті. Збут мали через Укрвійськторг, згодом почали розвивати власну мережу магазинів.
«Завантажили роботою перевезені підприємства на 300%, розглядаємо роботу в дві зміни», – каже Руслан.
Аби перший кейс з релокації був успішним, тут самотужки, через партнерів профінансували переїзд підприємців з Покровська, згодом через релокацію отримали відшкодування. Надали приміщення для розміщення обладнання. Працювали командою, щоб усе вдалось.
Тут крокують далі і вже з меблевими виробниками ведуть перемовини. У випадку релокації чоловік працюватиме на меблевому виробництві, цого дружина зможе бути задіяною на швейному. Це дозволить родині бути разом, а не жити в різних містах.
На Львівщині готові об’єднати в єдиний ланцюг та дати можливість працювати швачкам, виробникам взуття, продавцям, IT-компаніям. Можуть поселити до 500 людей, які будуть задіяні у виробничому процесі.
«Треба бути готовими до змін. Якщо раніше шили гардини, треба бути готовими шити вйськову форму. Якщо готові змінюватись – обов’язково вийде!» – звертається до власників бізнесу Руслан Бельтюков.
Релокація з Луганщини
Станом на кінець липня з Луганщини були вивезені 34 підприємства за державною програмою релокації. Переважна більшість переїхали самостійно, 83 з них уже відновили роботу в нових регіонах, зазначає Олена Красовська, представниця департаменту економічного розвитку Луганської обласної військової адміністрації.
Луганщина – один з найбільш постраждалих регіонів. Через військові дії та окупацію пошкоджені 3408 підприємств. Інформацію щодо збитків подали вже 345 підприємств. У заповнених анкетах загальна сума збитків складає 4,4 млрд грн.
Більшість підприємств з Луганської області перевезені до Дніпропетровської та Київської областей.
Між Дніпропетровщиною та Луганщиною дуже просте логістичне сполучення, в тому числі через залізницю. Більшість перевезли обладнання власним або найнятим транспортом саме до Дніпропетровської області. Переїхати на Київщину було власним рішенням підприємців, які наважились на цей крок. Близькість до столиці, ринків сировини та збуту – це великі можливості для бізнесу.
Державна програма релокації триває. Луганська ОВА розглядає заявки підприємців. Є такі, що самостійно виїхали та шукають майданчики для запуску. Є такі, що встигли вивезти до 15% обладнання та потужностей, але морально стали на ноги після переїзду, взяли себе в руки та готові працювати на новому місці.
Є гарні приклади серед релокованого бізнесу з Луганщини. Рубіжанська панчішна мануфактура тепер на Львівщині чекає доставку устаткування з-за кордону.
Власник бренду Be easy Дмитро Косілкин переорієнтував виробництво з пошиття дитячого одягу на виготовлення військової амуніції та патріотичних футболок.
Сімейний бізнес з Луганщини: від дитячих курток до військової амуніції
Виробники обладнання для автономного опалення вивезли з Кремінної до Черкащини не більше 10% власних потужностей. Вони виготовляють керамічні обігрівачі. Тепер кооперуються з партнерами з Черкас, беруть на роботу переселенців.
Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ.Схід»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!