Розбитий клуб у прифронтовому селі хочуть відновити

Поліцейські з евакуаційної групи «Білий янгол», ризикуючи життям, розшукали чотирьох жінок, які пройшли 12 км під обстрілами пішки з Красногорівки, у полях і доставили у пункт переселенців.

Про це повідомляє Поліція Донецької області.

Правоохоронці розповіли, що в останні дні ворог кинув на знищення Красногорівки всі сили. В’їзду-виїзду з міста немає, але люди виходять пішки, і поліція продовжує рятувати тих, кого ще можна.

«Донька з мамою, 27 і 50 років, та дві сусідки 63 та 72 роки втратили все – ворог розбив і спалив їхні будинки. Тікаючи від окупантів, жінки зуміли зловити зв’язок і додзвонитися до екіпажу «Білий янгол», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що люди після виходу з міста не знали, де вони знаходяться, бо йшли навмання.

Поліцейські негайно вирушили на порятунок, заїхавши в зону вогню, знайшли та евакуювали знесилених мешканок. На відкритій місцевості «білі янголи» могли стати легкою мішенню для росіян, тому діяли швидко. Жінки були в стані сильного стресу, але дорогою правоохоронцям вдалось їх заспокоїти.

Зараз жительки Красногорівки – у безпеці та отримують всю необхідну допомогу.

Невеличкі міста Мар’їнка та Красногорівка, які розташовані поблизу окупованого Донецька, є постійними «гарячими точками» починаючи з 2014 року. А зараз, коли відбувається повномасштабне вторгнення російських військ, ситуація ще більш загострилася.

Утім міста не залишені напризволяще. Працює місцева військово-цивільна адміністрація, наскільки можливо швидко виконується ремонт пошкодженої інфраструктури, доставляються гуманітарні вантажі та питна вода.

Евакуація населення

Майже з перших днів війни адміністрація Мар’їнської громади розпочала організований вивіз жителів Мар’їнки та Красногорівки до більш безпечних міст. Місцевим транспортом – здебільшого шкільними автобусами – пропонували людям виїхати до залізничних вокзалів Краматорська або Покровська, звідки вони могли потягами дістатись західних регіонів країни.

Декілька разів публікувалися оголошення з датами та місцем збору для всіх охочих виїхати за межі області. Особливо зауважували на необхідності вивезти сім’ї з дітьми.

Такою можливістю скористалася певна частина жителів громади. Проте багато людей залишилися у своїх домівках. Їхнє життя з кожним днем стає все складнішим.

Без світла та води

Окупанти постійно обстрілюють Мар’їнку, Красногорівку та прилеглі села, руйнують будинки та знеструмлюють населені пункти. Неодноразово протягом місяця, у зв’язку з пошкодженням високовольтної лінії, в громаді траплялися перебої з електропостачанням.

Але спільними зусиллями співробітників Мар’їнської військово-цивільної адміністрації, ДТЕК та територіальної оборони оперативно проводилися ремонтні роботи на електричних мережах. На жаль, з технічних і безпекових  причин іноді не вдавалося повністю відновити електропостачання, тож деякі населені пункти частково залишалися без світла.

Також, у зв’язку з відсутністю централізованого водопостачання, мешканцям організовано підвезення води цистернами.

Попри складнощі, комунальні служби Мар’їнської громади продовжують працювати в штатному режимі. За можливістю вивозяться побутові відходи. Підрозділи ДСНС та комунальники забезпечені паливно-мастильними матеріалами.

Гуманітарна допомога

З об’єктивних причин у Мар’їнській громаді поступово загострюється гуманітарна ситуація. Люди потребують сторонньої допомоги, оскільки більшість магазинів та аптек зачинено. Та й грошей бракує – у зв’язку з активними бойовими діями «Укрпошта» не може доставити пенсійні та соціальні виплати жителям Мар’їнки та Красногорівки.

Тому вкрай необхідною є доставка гуманітарних вантажів. З початку березня за сприяння Гуманітарної місії «Проліска» було здійснено декілька рейсів соціального автобуса, який доправив допомогу від організації «Право на захист» із Краматорська до Мар’їнки.

Ковдри, матраци, каремати, побутову хімію, засоби гігієни та інше були передані літнім одиноким людям, особам з інвалідністю та багатодітним малозабезпеченим родинам.

Також гуманітарна допомога надходить від інших громадських організацій. Співробітники Мар’їнської ВЦА спільно з представниками територіальної оборони розвозять продуктові набори мешканцям за місцем проживання та до сховищ, де перебуває велика кількість людей.

Особливу увагу приділяють забезпеченню Красногорівській лікарні та Новомихайлівського будинку ветеранів, де постійно проживають самотні люди. До цих закладів доставлено продукти харчування та паливо для генераторів.

Не залишаються осторонь і місцеві сільськогосподарські підприємства. Даним соціальним установам було передано гуманітарну допомогу у вигляді овочів від ТОВ «Елвіко-Гігант» і фермера Масалиги, а також молока від ТОВ «Агрофірма «Світанок».

Однак з кожним днем проїзд до населених пунктів Мар’їнської громади ускладнюється у зв’язку з інтенсивними обстрілами з боку окупантів. Вже є декілька випадків пошкодження транспорту, які намагались доставити продукти харчування.

«Тож на даний час необхідної кількості продовольчих наборів, на жаль, немає. Тому співпрацюємо з адміністрацією району, області та громадськими організаціями для отримання гуманітарної допомоги для населення», – повідомили у Мар’їнській ВЦА.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Фото з фейсбуку Мар’їнської ВЦА

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Поки ви відпочиваєте та готуєтеся до святкування Різдва, ми підготували для вас невелику добірку матеріалів на тему культури. Зокрема, згадали, які зміни відбулися в музеях області у 2021-ому.

Так, Покровський історичний музей оновив свою експозицію. Докладніше можна переглянути тут:

У старій земській школі у селі Нескучне створили експозицію «Від фантома до реальності. Крок другий». Що там зробили, можна подивитися:

Якщо більше подобається читати, то у цьому матеріалі знайдете інформацію про зміни, які відбулися в музеях Покровська та Нескучного – Простори взаємодії: як змінюються музеї Донеччини

Зберегти власні експонати намагаються у Часовоярському історико-краєзнавчому музеї. Цього року він став комунальним. Якщо ще не читали про це, то переходьте сюди – Зберегти експонати: історія Часовоярського історико-краєзнавчого музею

А от у Іллінівській громаді пропонують онлайн-екскурсії шкільними музеями:

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Новим викликом 2021 року для Іллінівської сільської громади стала медицина. Усі медичні заклади в Іллінівській громаді, якими раніше займався Костянтинівський район, сільська рада забрала під своє фінансування. Тут збудували нові сільські амбулаторії та зберегли усю мережу пунктів здоров’я – так стали називатись ФАПи.

Мережа медичних закладів в Іллінівській громаді

У 2021 році Іллінівська сільська громада створила власний Центр первинної медико-санітарної допомоги. Мережа медичних закладів у громаді представлена п’ятьма амбулаторіями та десятьма пунктами здоров’я. Дві амбулаторії – абсолютно нові, на їх будівництво виділяли гроші з державного бюджету. Такі нові будівлі з’явились у селах Іллінівка та Клебан Бик.

«Щоб залучити молодих спеціалістів працювати в сільській медицині, у них має бути заробітна платня не менше 30 тис. грн, – розмірковує Іллінівський сільський голова Володимир Маринич. – Наразі нашим лікарям платять до 20 тис. грн., медсестрам – до 10 тис. грн. Через велику відстань між селами лікарі за день, буває, їздять по 100 кілометрів».

За медичними послугами другого рівня жителі Іллінвської громади їдуть до сусідньої Костянтинівки. Транспортне сполучення з містом налагоджене добре, відстань невелика. Від Іллінівки за гарної погоди можна пройти навіть пішки. Швидка допомога також їде з міста, відстань до найдальшого села – до 35 кілометрів.

З місцевого бюджету на утримання медицини витратили за рік 4,5 млн грн. Про це розповідає секретар Іллінівської сільської ради Валентина Троян, вона кураторка медичного напрямку. Амбулаторії – це первинний рівень медичних послуг, їх забезпечує Національна служба здоров’я України, але грошей від держави не вистачає на всі потреби. З держбюджету первинка отримала 6,5 млн грн.

Медичні заклади та допомога у віддалених селах

Не збираються у селах закривати фельдшерсько-акушерські пункти. Упевнені, що первинну допомогу жителі віддалених сіл мають отримувати у своєму селі, а не їхати до амбулаторії, щоб зробити укол чи поміряти тиск. Національна служба здоров’я не платить заробітну плату медперсоналу ФАПів, зарплата та утримання лягли на місцевий бюджет.

Попри це, усі десять пунктів здоров’я у селах Іллінівської громади продовжують функціонувати. У 2021 році ремонтували чотири з них. Частину – за гроші з місцевого бюджету, частину – завдяки донорській підтримці.

Рівна доступність до медичних послуг для усіх жителів громади – такий підхід в Іллінівської сільської ради. Деякі медичні заклади потребують оновлення меблів і техніки, ці питання вирішуватимуть на початку 2022 року.

Джерело: Іллінівська сільська громада

Амбулаторія в селі Іллінівка

Олександр Смоляк – сімейний лікар Іллінівської амбулаторії. Профілактика хронічних захворювань та лікування гострих станів – його основні напрямки роботи з пацієнтами. У амбулаторіях проводять усі маніпуляції: уколи, крапельниці, щеплення, надають іншу первинну допомогу.

У лікаря 1250 підписаних декларацій. Це не тільки сільські жителі, є пацієнти також з Костянтинівки. З 36 років лікарського стажу уже 22 роки працює в Іллінівці, хоча сам – з міста.

Раніше амбулаторія була в одній будівлі з сільською радою, але приміщення не були повністю пристосовані для медичного закладу. Коли переїхали до нової амбулаторії, збудованої поруч, умови для роботи та пацієнтів змінились на краще. Тут не тільки теплі кабінети й нові меблі. Додалось також нове обладнання, якого раніше не було в лікаря. В основному усе для проведення діагностики.

Амбулаторія в селі Клебан Бик

Володимир Шалімов – завідувач амбулаторії в селі Клебан Бик. Лікарем працює вже 32 роки, саме в цьому селі – третину стажу. Рік тому переїхав до нової будівлі. «Земля і небо», – каже у порівнянні з минулими умовами.

Сімейний лікар обслуговує 2500 пацієнтів з 19 населених пунктів громади. Їздять до нього з Дружківської, Торецької та Костянтинівської міських громад. На виклики по громаді їде в радіусі 30 кілометрів, за день устигає об’їздити 3-4 села.

Радіє, що в новій амбулаторії у нього з’явилось сучасне обладнання для обслуговування пацієнтів на дому. Це і кардіограф, і пульсоксиметр і обладнання для визначення рівня цукру. Є в амбулаторії також нові валізи для першої невідкладної допомоги.

На стару будівлю Катеринівської лікарні, де раніше розміщувалась амбулаторія, у громади є плани. Тут можна розмістити паліативне відділення, яке обслуговуватиме кілька громад. На його відкриття громада потребує додаткових джерел фінансування.

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Пані Галина живе у будинку на вулиці Партизанській у Сергіївському старостинському окрузі понад 35 років. Весь цей час родина користувалася водою з колодязя на власному подвір’ї. А років п’ять тому вода почала зникати, тож її не вистачало для побутових потреб.

Декілька місяців тому на вулиці Партизанській проклали водопровід. Родина Галини підвела воду і до себе в будинок.

«Раніше користувалися водою з колодязя. Потім вода пропала. Погано було без води. Місяць тому нам провели воду… Раніше трохи. Тепер звичайно добре. Вода є всюди, не закінчується», – каже Галина.

«Забезпечити усіх мешканців водопостачанням – одне з першочергових завдань в Андріївській громаді», – каже її голова Олена Нікітіна.

Нині майже все село Андріївка забезпечене водою. Прокладають мережі й у Сергіївці. Водопроводи у громаді роблять за рахунок місцевого бюджету.

«У нас залишиться ще три найбільші вулиці. Це вулиці Вишнева, Лісна та Свободи. Тому ми бюджетом на 2022 рік виділили кошти у розмірі 2,4 млн для того, щоб завершити будівництво водопровідних мереж в селі Сергіївка», – розповідає голова Андріївської ТГ.

Дбають в Андріївській громаді й про свердловини. Саме з них мешканці отримують воду. Загалом у громаді чотири свердловини й нині більшість з них ремонтують коштом місцевого бюджету.

«По вулиці Садова в с. Сергіївка у нас будівництво водонапірних башт та станції питної води як раз за рахунок бюджетних коштів: це 10% на 90%. 90% дає обласний бюджет. Маємо надію, що роботи на початку 1 кварталу 2022 року закінчаться» – додає Олена Нікітіна.

Наразі без води у громаді залишиться ще 5 віддалених вулиць у Сергіївці. Кількість мешканців тут скорочується. За словами Олени Нікітіної, проводитимуть туди воду після того, як усе налагодять для центру та основних інфраструктурних об’єктів громади.

Читайте також: Не з колодязя, а з водогону подається вода в Андріївській громаді

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!