Діти старанно розфарбовували зайчиків на пряниках та мало не з’їли свої вироби до загальної фотосесії. Свіженькі ароматні прянички так і просилися до рота, а тут ще й фарби виявилися їстівними. Однак всі стрималися, а потім ще хизувалися один перед одним своїми ексклюзивними смаколиками.
Майстер-класи з розпису пряників влаштувала волонтерка з Соледара Ольга Усатюк, спочатку для найменших діточок, а потім для школярів молодших класів. Заходи відбулися у Центрі гуманітарної допомоги громадської організації «Спільна справа Полтавщини». Діти із захопленням розмальовували пряники, виконуючі настанови майстрині Ольги.
Творчість та спілкування
Під час майстер-класу Ольга Усатюк розповіла малечі про свято Великодня, про традиції його святкування, пояснила, чим писанки відрізняються від крашанок, а також звідки взялась традиція розмальовувати великодні пряники. Діти намагалися зробити свої прянички яскравими та унікальними. А ще вони так сильно здивувалися, коли дізналися, що фарби їстівні.
Діти дали простір своїй фантазії, малювали, знайомились один з одним та спілкувалися. Більшість з дітей-переселенців відвідують школу онлайн, тож їм конче бракує справжнього живого спілкування. А на таких заняттях вони можуть знайти нових друзів та потім вже разом гратися, відвідувати секції чи подібні заходи.
«Мені подобаються такі майстер-класи, бо я люблю вчитися чогось нового. Мені подобається малювати чи виготовляти якісь поробки. Якщо є час, то мама приводить мене на всі такі заняття. На них я знайшла собі нових подруг», – поділилася Тетянка з Добропілля.
Нова подружка Тетяни – Дарина з Краматорська – теж приходить на творчі заняття. Говорить, що в школі навчається дистанційно, але з однолітками любить спілкуватися насправді, а не через комп’ютер.
Тетяна з Добропілля та Дарина з Краматорська розфарбували пряники та намалювали великодні листівки для військових
Кожен з учасників майстерки підготувався заздалегідь – вивчив вірш про Великдень та намалював листівку зі святковими побажаннями для наших військових. Всі ці малюночки потім відправлять на передову. Наприкінці заходу Ольга Усатюк влаштувала веселу руханку, в якій взяли участь діти разом з батьками.
Волонтерство за покликом серця
Нині Ольга Усатюк разом з родиною живе у Полтаві. До війни жінка працювала у соледарській школі педагогом-організатором, мала плани та ідеї щодо майбутнього своєї родини та улюбленої роботи. Та, на жаль, війна не дала їх втілити у життя. Втім жінка знайшла себе у волонтерській справі. Впродовж березня-квітня минулого року у Соледарі разом з іншими небайдужими мешканцями організували гуманітарний центр допомоги переселенцям, які прибували з Луганщини. Людей зустрічали, розселяли, забезпечували їжею та одягом.
«Доволі швидко війна докотилася й до нас, звуки вибухів становилися все ближче, все гучніше, і я зрозуміла, що потрібно рятувати дитину та рятуватись самій. Чоловік на той час служив у місцевому підрозділі ДСНС. Він нас вивіз до Полтави, а сам повернувся у місто. Це були важкі місяці очікування звісток про нього. Я так хвилювалася, що нічім не могла займатися. Зрештою, чоловіка перевели служити до Полтави. Ось тоді я і стала замислюватися над своєю подальшою зайнятістю», – згадує Ольга.
Ольга Усатюк, волонтерка із Соледару
Перше, чим зайнялася Ольга – організувала спільноту вихідців з Соледара. Таких у Полтаві виявилося близько 170 осіб. Налагодила зв’язок з ними, з’ясувала індивідуальні потреби. У своєму прагненні підтримати земляків Ольга Усатюк навіть змусила одну з міжнародних гуманітарних організацій переглянути свої правила: допомогу, яку зазвичай надають лише вразливим категоріям переселенців, отримали всі переселенці з Соледара, які на той час жили у Полтаві. Також зв’язалася з керівником профспілки ДП «Артемсіль» Андрієм Поповим, через якого тепер теж надходить допомога.
«Мені пощастило, що я зустрілася з хорошими небайдужими людьми, які допомагають мені підтримувати жителів нашого міста. Але не тільки їх, а всіх, хто вимушено опинився у Полтаві. Ось сьогодні мій першій досвід проведення майстер-класу. Дякую добрим людям, які напекли ці пряники для діточок-переселенців, дякую керівниці гуманітарного центру «Спільна справа Полтавщини» Вікторії Башмаковій за надане приміщення. Так, всі разом, ми робимо важливу справу – даємо людям гарні емоції та відчуття, що вони не самі», – підкреслила Ольга Усатюк.
Дивиться також про кризову психологію з елементами йоги
Дбають про моральний стан переселенців
Волонтерський рух «Спільна справа Полтавщини» розпочав свою діяльність у 2021 році, а в перші тижні повномасштабного вторгнення відкрився саме Центр гуманітарної допомоги. Нещодавно, третього квітня, осередку, який допомагає внутрішньо переміщеним особам виповнився рік. Напочатку у Центрі «Спільна справа Полтавщини» зосередилися на видачі гуманітарної допомоги: продуктових та гігієнічних наборів, теплого одягу, постільної білизни, іграшок тощо. Для цього залучали вітчизняні та міжнародні благодійні організації, бізнес-спільноту. Отримували вантажі, сортували, пакували та роздавали переселенцям.
Вікторія Башмакова, керівниця ГО «Спільна справа Полтавщини»
«Від початку великої війни в нашій базі зареєстровано понад 18 тисяч людей. Кожен отримав допомогу, а деякі й не по одному разу. Навіть якщо людина приходила до нас, але не встигла ще оформити статус ВПО, ми все одно видавали допомогу, а також підказували, куди звертатись по допомогу щодо вирішення соціальних питань», – розповіла Вікторія Башмакова, керівниця ГО «Спільна справа Полтавщини».
Нині організація дещо змінила напрямок роботи, сфокусувавшись на підтримці морального та психологічного стану вимушених переселенців. Війна триває, тож людям потрібно адаптуватись до нових умов. Не кожен самотужки може впоратися зі своїм невизначеним положенням, який затягнувся в часі. Тому «Спільна справа Полтавщини» організовує різноманітні заходи для дітей і дорослих, що сприяють психологічному розвантаженню через творчість і спілкування.
«Ми проводимо майстер-класи для дітей і дорослих, арттерапевтичні заняття, тренінги, організовуємо відвідування концертів і вистав. Для людей поважного віку у нас розпочато низку сесій «Активне довголіття» у співпраці з французьким фондом «Handicap International – Humanity & Inclusion», – зазначила Вікторія.
Центр «Спільна справа Полтавщини» знаходиться в будівлі ТРЦ «Київ», на третьому поверсі. Телефон: 063-966-21-31.
Всі питання стосовно роботи гуманітарного центру можна поставити у чаті для спілкування «Спільна справа»
Дізнатися пор організацію відпочинку та дозвілля, а також пор те, як отримати квитки до закладів культури, можна у Тelegram-каналі «Спільно Дозвілля» https://t.me/spilnodozvilla
Посилання на соцмережі ГО «Спільна справа Полтавщини»: у facebook та instagram
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!