Розвиток громадянського суспільства: які має плани та в якому напрямку рухається
Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства ухвалили у 2021 році. План заходів з її реалізації вдалось розробити ще до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, але його довелося переглядати та актуалізувати. Тому план заходів представили лише на початку 2023 року. Дотепер частину вдалося реалізувати, а частину – ні. Днями у Києві відбулась інформаційна зустріч щодо національної стратегії розвитку громадянського суспільства в Україні. Вона стала одним із етапів з підготовки нового плану заходів щодо розвитку громадянського суспільства.
Що вдалося зробити до початку 2024 року
Національна стратегія розвитку громадянського суспільства передбачає чотири стратегічні напрямки: удосконалення і впровадження ефективних процедур для участі громадян у процесі прийняття рішень, сприяння розвитку інститутів громадянського суспільства, підтримка держави участі громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку та міжсекторальна співпраця представників громадськості з бізнесом та владою.
«Ми узагальнили 10 основних завдань, які були виконані на кінець 2023 року. Торік було запропоновано вести тиждень громадянського суспільства на державному рівні. У вересні в тиждень, на якій припадає Міжнародний день демократії, 15 вересня, в Україні проводитимуться заходи, присвячені громадянському суспільству. Також органами влади у співпраці з представниками громадянського суспільства були підготовлені різні роз’яснення щодо складання фінансової звітності. З нашими колегами з міністерства ветеранів проведено роботу з вивчення кращих практик функціонування різного роду комунікаційних платформ для громадських об’єднань ветеранів і наступним кроком якраз буде створення відповідної платформи», – розповіла заступниця директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України Наталія Окша.
Також, за її словами, серед виконаних завдань були досліджені кращі іноземні та вітчизняні практики щодо надання суспільно значущих послуг ветеранам, зокрема, за участю громадських об’єднань. Крім цього, напрацювали інформаційні та навчальні матеріали щодо впровадження волонтерської діяльності, підготували матеріали для органів місцевого самоврядування щодо співпраці з організаціями, які працюють у сфері соціального підприємництва. Також була прийнята постанова уряду, яка затвердила положення про наглядову Раду закладів охорони здоров’я. Нині до такого органу можуть долучитися представники інститутів громадянського суспільства. До того ж були прийняті зміни до постанови Кабінету Міністрів щодо доступності матеріалів для людей з інвалідністю різних нозологій.
«Кожне з завдань передбачає партнерство, де є представники держави і представники громадянського суспільства. Це відповідає кращим стандартам і колег Ради Європи, і Європейського Союзу. Для нас дуже важливо інформувати громадянське суспільство про актуальні питання виконання стратегії, які завдання плану вже реалізовані, що в процесі виконання, і яким чином можна долучатися. Ми зібрались, щоб звірити, на якому етапі виконання стратегії ми знаходимось, запланувати наступні заходи тому, що реалізація чинного плану закінчується і ми маємо завчасно готувати план на 25-тий і 26-тий роки», – зазначив Державний секретар КМУ Олександр Ярема.
Десять пріоритетів розвитку ІГС
Першим заходом для підготовки такого плану стала майстерня майбутнього «Державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства; плануємо разом нові кроки». Відбувся він торік у грудні під час 12-го форуму розвитку громадянського суспільства.
«Чому ми проводили майстерню майбутнього? Тому що насправді ми, як секретаріат Кабміну, хочемо запроваджувати нові хороші стандарти проведення консультацій з громадськістю і проведення обговорень на такій нульовій точці, коли досліджується проблема, коли шукаються шляхи її вирішення. Цей формат цікавий тим, що спочатку ми досліджуємо проблему, обговорюємо її з учасниками, а потім шукаємо шляхи її розв’язання і далі пропонуємо кроки», – розповіла заступниця завідувача відділу департаменту інформації та взаємодії з громадськістю секретаріату КМУ Тетяна Андрійчук.
Загалом учасники майстерні майбутнього узагальнили 10 проблем. Серед них неврахування інститутів громадянського суспільства у низці законодавчих ініціатив, проблеми комунікації між органами влади та громадськістю, недостатнє залучення ІГС до процесів відновлення та включення переселенців до життя громад, недостатнє фінансування громадських ініціатив, складності у діяльності волонтерів тощо. Також учасники майстерні майбутнього напрацювали 10 пріоритетів з покращення цієї ситуації. Серед них і недопущення обмеження прав та інтересів громадських організацій в умовах воєнного стану та в процесі євроінтеграції; і системна комунікація з владою; і удосконалення механізмів громадської участі, і більша залученість інститутів громадянського суспільства до відновлення тощо.
Для підготовки нового плану заходів розвитку громадянського суспільства в Україні передбачили низку заходів. У квітні та травні цього року хочуть організувати чотири тематичні онлайн-обговорення щодо проблемних питань, які потребують вирішення.
Ірина Мартинова
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
