Селидівська міська громада одна з перших, яка прийняла на своїй території біженців з Волновахи. Людей евакуйовували з підвалів та з-під обстрілів.
Для прихистку біженців облаштували декілька закладів, надають усіляку допомогу тим, хто потребує турботи.
Усі гуртом прийшли на допомогу
Станом на середину березня в Селидівській громаді офіційно зареєстровані 313 біженців. У переважної більшості з них не залишилось взагалі нічого. Хтось живе в квартирах, для тих, кого привезли евакуаційні автобуси, організували спальні місця в двох дитсадочках, гуртожитках професійного ліцею та технікуму.
Кожного дня через Селидівська громаду біженці з-під Маріуполя та Волновахи їдуть проїздом. Усім хто потребує продуктів або одягу, намагаються допомогти.
Роботу з біженцями координує заступниця Селидівського міського голови Олеся Новицька.
У Селидівській громаді відкрили три гуманітарних центри. В Цукуриному – на базі місцевої школи, в Українську – в Будинку творчості. В Селидовому в Палаці культури відкрили найбільший гуманітарний штаб.
За словами координаторки, на підтримку біженцям підключилась уся громада. Люди не суть продукти, одяг, допомагають волонтери та громадські організації. Підключились усі підприємці, кожен надає допомогу, виходячи з власних можливостей. Усі три служби таксі безкоштовно розвозять гуманітарку.
Громадська організація “Час розвитку” на свої рахунки збирає допомогу для військових та біженців. Підключили до роботи 50 волонтерів, спортсмени розвантажують машини.
Загалом у Селидівській громаді є можливості розмістити до 1 тисячі біженців у дитсадках та школі. Але буде питання забезпечення. Поки з тими біженцями хто є, справляються у рамках місцевого бюджету та за підтримки від волонтерів та небайдужих місцевих жителів.
Біженцям видають продуктові набори. Самостійно собі готують ті сім’ї, кого поселили в гуртожитках. У дитсадку для біженців триразове харчування , за гроші з місцевого бюджету. Усім надається медична допомога, психологічна підтримка. Декілька родин виїхали без документів, наразі вирішують питання їх відновлення.
Нове життя в дитячому садочку
Прихисток від нескінченних обстрілів жителі Волновахи та Волноваського району знайшли у дитсадочку “Пролісок”.
У ніч на 4 березня евакуаційні автобуси привезли до дитсадка 120 людей. Діти від 4 місяців до 17 років. Дорослі, жінки, літні люди, з інвалідністю.
За декілька днів частина людей вирішили їхати далі, для тимчасового прихистку обирали від Покровська до Львова. Наразі в дистадочку живуть 92 біженці, з них 18 дітей.
Доводиться спати в дитячих ліжках. А кому незручно через малий розмір ліжок, стелять матраци на підлозі.
Готують біженцям три кухаря, які в мирні часи готували для дітей. Використовують ті запаси, які були в дитсадку: крупи, овочі, м’ясо. Тут триразове харчування. Допомагають волонтери. Не тільки з продуктами та одягом, але й засобами гігієни.
У дитсадку налагоджене цілодобове чергування, постійний медичний супровід. Хтось з колективу чергує й вночі.
“Дітям даємо іграшки, матеріали для забавок або плетіння. Відволікаємо їх від тих жахіть, які довелось пережити в підвалах та під обстрілами в своїх домівках”, – розповідає директорка дитсадка Анна Шкльода.
У дитсадку нема умов для купання. Можна обмититсь в мисці або ногомийці – такі стоять у кожній кімнаті гігієни, з постійно включеними водонагрівачами.
Поруч з дитсадком розташований приватний басейн. Його власник відразу прийшов назустріч і дозволив біженцям відвідувати басейн, людям надають купальні костюми. Прийняти душ, якого не вистачає в прихистку, можна як перед плаванням, так і після. Діти з сімей біженців відвідують сольову кімнату, дихають сіллю. Це також за ініціативи підприємця, який відкрив цю кімнату в Селидовому.
В громаді вже закінчились канікули й розпочалось дистанційне навчання. Усі діти шкільного віку були закріплені за класами в школі та також підключаються на онлайн уроки.
Лист з пекла
У дитсадочку завели книгу відгуків, аби кожен бажаючий написав те, що в нього на душі. Людмила Гуленко написала лист із пекла на шість сторінок. Далі – стислі уривки з її листа.
“Я біженка з Волновахи. Я одна з тих сотень, тисяч людей, які опинились у пеклі та винесли усі муки цього пекла. Багато хто з волновахців не дожив до закінчення цього жахіття.
24 лютого Волноваха прокинулась від страшенного вибуху о 4:30 ранку. Через декілька секунд один за одним посипались ці вибухи.
Це було початком війни. Люди залишились без опалення, газу, світла та води. Не було зв’язку, хліба, ліків. Всі жили в підвалах та бомбосховищах. Ми опинились неначе у великій ямі в темряві під обстрілами. У людей було відчуття приреченості. Ми помирали живими. Молились усім богам та святим . Танки їздили вулицями та гатили по будинках. Нас вбивали в наших домах.
Ті люди, які вирвались з того суцільного пекла та опинились у Селидовому, потрапили до раю. Люди Селидового – вони найлюдяніші та найсвятіші люди на землі. Це Янголи – Спасителі, які не жалкують ані сил ані засобів, аби підняти нас з того світу та повернути до життя”.
Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ.Схід»
Фото надані Селидівською міською радою та дитячим садком «Пролісок»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!