Ще один крок до вирішення екологічної проблеми
Два роки міжнародні інституції разом із українськими фахівцями працювали над рішенням цього завдання. Як повідомила прес-служба Дніпропетровської облради, 11 квітня у Дніпропетровській обласній раді Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) презентувало власний Проект скидання надлишку шахтних вод Криворізького басейну. У їх пропозиції — побудувати трубопровід, який скидатиме воду до Чорного моря. Для його реалізації необхідно залучити близько 3-4 млрд грн.
Останнє десятиріччя діючі гірничо-рудні підприємства Кривбасу та ті, що працюють в режимі гідрозахисту, щорічно, відкачують на поверхню близько 40 млн м3 підземних вод (шахтні, кар’єрні), серед яких 21 – 22 млн м3 кар’єрних вод та 16-17 млн м3 високомінералізованих шахтних вод. В основному це хлорид-сульфатні води з високим вмістом іон-хлору, сульфату, натрію, калію, магнію та кальцію з підвищеним рівнем загальної мінералізації від 5 до 96 г/л, усереднена мінералізація до 40 г/л.
Нині існуюча система скидання надлишку шахтних вод негативно впливає на флору та фауну в басейні річок Саксагань та Інгулець, які використовують для скидання надлишків шахтних вод шахти та кар’єри Кривбасу. Далі вода з цих річок потрапляє у Дніпро, який до впадіння у Чорне море в Дніпрово-Бузькому лимані тече ще через дві області. Отже, шкода, яку завдають високо мінералізовані шахтні води Кривбасу стосується трьох областей: Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської.
Для прикладу, солоність Чорного моря в середньому складає 17 грам на літр води, Мертвого моря – 200 грам на літр, шахтні води Кривбасу – 40 грам на літр. Таку воду неможливо використовувати для поливу, зрошувальних технологій, вирощування худоби. Із вирішенням проблеми, три області зможуть уникнути мінералізації води в місцевих мережах водопостачання та на території господарських земель. Тому, як наслідок, будуть отримувати багатий врожай і припинять нести щорічні багатомільярдні збитки.
Прогнозний річний обсяг відведення та скиду надлишкових шахтних вод складатиме 15,0-16,0 млн м3 (0,45-0,50 м3/с). Проект передбачає будівництво двох ниток трубопроводу діаметром 900 мм та довжиною близько 190 км. Собівартість перекачування 1 м3 шахтних вод у такий спосіб складає близько 54 грн.
Результати прогнозного розрахунку підвищення мінералізації води у водах Дніпрово-Бузького лиману поблизу пропонованих точок скиду вказують на можливість формування зони з підвищеною мінералізацією у водах лиману та її стабілізацію через кілька днів. Для середніх значень коефіцієнта турбулентної дифузії довжина зони з підвищенням мінералізації на 0,5 г/л становитиме до 3500 м, а ширина – до 300 м. Площа зони з підвищенням мінералізації на 1 г/л не перевищуватиме 10-15 га. Зважаючи на загальну площу Дніпрово-Бузького лиману понад 1000 км2, ця зона матиме виключно локальне значення й не вплине суттєво на загальний гідрохімічний фон у Дніпрово-Бузькому лимані.
Слід також зазначити, що презентований проект не порушує екологічне законодавство України, оскільки:
1. Шахтні води не відносяться до стічних вод, оскільки не містять забруднюючі речовини техногенного або антропогенного походження.
2. У складі шахтних вод немає забруднюючих речовин, скидання яких в Чорне море заборонено міжнародною Конвенцією про захист Чорного моря від забруднення.
3. Водний Кодекс України дозволяє скидання зворотних вод, до яких відносяться й шахтні води, й поверхневі водні об’єкти, що регулюється спеціальними лімітами та дозволами центральних і місцевих органів влади.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
