Що роблять зі сміттям в селах на лінії розмежування
Жителі сіл, що опинились вздовж лінії розмежування, звикли до сортування сміття переважно на дві фракції: «горить» або «не горить». Такі практики поводження з відходами виявило нещодавнє дослідження.
Як досліджуються практики поводження зі сміттям
Інфраструктуру та практики поводження з твердими відходами у 22 населених пунктах Донецької та Луганської областей дослідила краматорська БО «Міжнародний благодійний фонд «Руки друзів» за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
Дослідження тривало пів року взимку та навесні 2020 року. Метою було — виявити проблеми та можливості для зменшення впливу накопиченого сміття на санітарно-епідеміологічну ситуацію в селах поблизу лінії розмежування (0-15 км).
В органах місцевого самоврядування та райдержадміністраціях була отримана офіційна інформація та статистичні дані. Під час польових досліджень були опитані жителі сіл та представники підприємств, які вивозять відходи. Обстежені стихійні сміттєзвалища та стан інфраструктури.
Дослідники перевіряли, чи доступні людям системи очищення та утилізації, чи забезпечені громади контейнерами. Рахували, що і скільки викидають жителі сіл, щоб врешті решт оцінити, чи здатні вони менше утворювати відходів, більше їх переробляти та повторно використовувати.
Були досліджені селища Орлівка, Первомайське, Нетайлове, Новобахмутівка, Клинове, Зайцеве, Новолуганське, Опитне, Дружба (Торецька громада) в Донецькій області та селища Нижньотепле, Нижня Вільхова, Валуйське, Передільське, Сотенне, Вільхове, Макарове, Тепле, Трьохізбенка, Бахмутівка, Гречишкіне, Райгородка, Новоіванівка в Луганській області.
Що в селах роблять зі сміттям
Моніторинг виявив, що у 16 населених пунктах з 22-х взагалі відсутній організований збір та вивіз сміття. Там його просто спалюють та викидають по посадках. В п’ятьох селах з них є централізоване звалище, з якого сміття 2-3 рази на рік вивозиться на полігон. Та частіше вони просто підпалюються, що спричиняє масштабне вигорання навколо.
Центральне сміттєзвалище селища Нетайлове (Донецька область)
Тільки в трьох селах (всі на Луганщині) встановлені контейнери для збору ПЕТ-тари та скла.
Жителі сіл розповіли, що пластик, папір та тканини вони здебільшого спалюють. Органіку згодовують худобі та складають або закопують на дворі. До смітника відносять електронні лампи та обладнання, акумулятори, скло. Будівельне сміття намагаються використовувати повторно – вимощують доріжки.
В одному селищі більше палять, в іншому до третини сміття закопують на власному дворі, в третьому – виносять на смітник. Тільки метал здають приватним особам на автомобілях для перероблювання. Інша інфраструктура для збору вторинної сировини практично відсутня.
Під час проведення моніторингу селищних закладів освіти дослідники спостерігали масове спалювання опалого листя у пришкільних садочках, що заборонено Правилами утримання зелених насаджень.
Виявилось, що не всі респонденти знають, що таке компостування і як його можна використовувати. Хоча органічні відходи в селах складають значну частину і належна організація компостування може суттєво зменшити засміченість, як і організація збору вторинної сировини.
Сортування відходів: «горить» або «не горить»
13% респондентів не бачать сенсу сортувати відходи, оскільки вже сортують їх на фракції «горить» або «не горить». З одного боку це викликано потребою в енергоресурсах. З іншого – пов’язано з відсутністю послуг із роздільного збирання побутових відходів.
Представники комунальних закладів пояснюють це відсутністю легальних приймальних пунктів сировини та розвантажувально-сортувальних станцій. Приймання вторсировини є тільки у великих містах, на відстані понад 50 км від сіл.
Тому в школі села Валуйське (Станично-Луганський район) 4 контейнери для роздільного збору відходів, отримані в ході грантового проєкту, зберігаються на складі, оскільки не вирішено, куди та яким чином може вивозитись зібрана сировина.
Переважна більшість опитуваних готові сортувати сміття на необхідну кількість фракцій, якщо його будуть вивозити на перероблювання. Однак далеко не всі знають, що саме можна використовувати повторно.
81% мешканців сіл готові обмежити, або навіть відмовитись від використання поліетиленових пакетів та одноразового посуду.
У селищах, де мешканці переважно застосовують для опалення вугілля, проблемою є утилізація вугільної золи. Так, у селищі Трьохізбенка на шкільному дворі за три роки накопичилося близько 20 тон золи.
Без договорів немає послуги
В переважній більшості досліджених громад відсутнє не тільки роздільне збирання відходів, а навіть не прораховані норми на вивезення відходів.
Середній тариф на послугу збору та вивезення сміття складає – 23,14 грн на особу/місяць. Тільки в Новоіванівці на Луганщині сміття вивозиться безкоштовно для населення, за бюджетні кошти.
84% респондентів не згодні з тарифами через низькі доходи, тому не сповна платять за послугу або взагалі відмовляються від укладання договорів. У 75% населення відсутні договори на вивезення сміття.
За даними представників комунальних закладів, тільки 15 % населення отримують послугу збору та вивезення відходів.
88% опитаних не задоволені кількістю встановлених контейнерів, комунальникам не вистачає сміттєвозів. В результаті, інфраструктура перевантажена: відходи вивозяться несвоєчасно й у всіх досліджених громадах розповсюджені стихійні сміттєзвалища.
Моніторинг виявив пряму залежність: там, де люди отримують послугу збору та вивозу сміття, його спалюють та закопують значно менше.
Як покращити практики поводження з відходами
Дослідники дійшли висновку, що зменшити обсяг утворення відходів і збільшити частину їх перероблювання та повторного використання можливо за трьох умов: підвищення «екологічної» культури мешканців, наявності інфраструктури для роздільного збирання та фінансової спроможності домогосподарств, що впливає на вибір людей товарів з вищою ціною в якісній обгортці.
Рекомендації щодо покращення стану досліджених сіл в першу чергу адресовані органам місцевої влади. Вони мають затвердити документи, що регламентують управління відходами. Наприклад, тільки в Новолуганському та Північному (м. Торецьк) затверджені схеми санітарного очищення населеного пункту. Майже всюди відсутні Правила благоустрою, не затверджені норми надання послуг з вивезення сміття.
Місцевій владі досліджених громад варто проаналізувати результати реалізації регіональних і місцевих Програм поводження з відходами та підготувати нові заходи щодо утворення інфраструктури для роздільного збирання, повторного використання, перероблювання, компостування, заховання побутових відходів у сільській місцевості.
Співробітництво між територіальними громадами допоможе розв’язати питання функціонування великих полігонів заховання відходів одночасно для кількох громад.
Для жителів сіл знадобляться просвітницькі кампанії: як компостувати та сортувати сміття, чому не можна його спалювати та взагалі як утворювати менше відходів.
Якщо впровадити збір та перероблення вторинної сировини, то можливо навіть зменшити тарифи для населення на послуги збору та вивозу сміття.
Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
