Що таке інститут президенства?

Українці чоловічої статі, яким у 2025 році виповнюється 17 років, зобов’язані стати на первинний військовий облік до 31 липня 2025 року. Це можна зробити через електронний кабінет призовника або особисто у ТЦК та СП (військкоматі). Про це повідомляє OBOZ.UA

Як стати на облік у 17 років

Процедура передбачає два варіанти дій:

• Онлайн через електронний кабінет призовника — з електронною ідентифікацією. Цей варіант особливо зручний для тих, хто перебуває за кордоном.

• Особисто у територіальному центрі комплектування — потрібно заповнити документи, пройти медичний огляд, подати фото та копії посвідчень особи.

Закон, підписаний у січні президентом Володимиром Зеленським, подовжив термін постановки на облік до кінця липня, хоча раніше ця процедура мала бути завершена до березня.

Якщо не зареєструватися вчасно

У разі пропуску терміну обліку:

• особа має особисто звернутися до ТЦК для реєстрації;

• накладається штраф у розмірі до 17 000 гривень (за адміністративне порушення).

Читайте також Штрафи за ухилення від військового обліку: як скасовують покарання та які рішення ухвалюють суди

Чи є винятки

Деякі поважні причини можуть звільнити від відповідальності, зокрема:

• хвороба;

• стихійне лихо;

• перебування на тимчасово окупованих територіях;

• інші обставини, що унеможливлюють проходження ідентифікації.

Втім, як пояснив військовий адвокат Євген Філіпець, механізм підтвердження таких обставин досі залишається неврегульованим. Якщо юнак не пройшов ідентифікацію через застосунок «Резерв+», він має з’явитися до ТЦК особисто, навіть за кордоном.

Яка відповідальність загрожує 17-річним, якщо не стати на військовий облік

Якщо хлопці, яким уже виповнилося 17 років, не стануть на облік до 31 липня 2025 року, їм доведеться не лише з’явитися до ТЦК особисто, а й сплатити штраф — до 17 000 гривень.

Як пояснює народний депутат, член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, притягнення до адміністративної відповідальності можливе за умови відсутності обставин, що звільняють від відповідальності.

Що з тими, хто за кордоном

Для юнаків, які тимчасово перебувають за межами України, діє можливість стати на облік онлайн — через електронний кабінет призовника або застосунок «Резерв+». Проте, як зазначають адвокати, державі буде складно ефективно контролювати виконання цього обов’язку, якщо особа не планує повертатися найближчим часом.

Якщо виникають проблеми з електронною ідентифікацією або обліковий документ не згенеровано, обов’язково потрібно особисто з’явитися до ТЦК, незалежно від місцезнаходження.

Читайте також Кабмін продовжив дію відстрочок для заброньованих працівників

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Минуло понад 2,5 роки з моменту окупації Лисичанська, однак обіцяної швидкої «відбудови» від росіян мешканці так і не дочекалися. Ті, хто залишився в місті, ймовірно, сподівалися на обіцяну реконструкцію, проголошену ще влітку 2022 року. Та на ділі — лише гучні заяви без реальних змін. Про це повідомляє Луганська ОВА.

Нарешті, окупаційна влада представила так званий «план розвитку», який стосується лише кількох кварталів у центральній частині міста. У плані – кілька житлових будинків, а також одна школа та дитячий садок.

Решта Лисичанська, зруйнованого внаслідок бойових дій та артилерійських обстрілів, залишається без уваги. Жодних конкретних термінів, масштабних проєктів чи гарантій для жителів інших районів так і не прозвучало.

📌 Поки окупанти презентують «картинки майбутнього» для центральних кварталів, значна частина міста залишається у руїнах, без інфраструктури та базових умов для життя.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Щоденні обстріли Костянтинівки перетворили життя містян на постійне випробування. Артилерія, дрони та авіабомби практично не стихають. Через небезпечну ситуацію поліцейські змушені евакуйовувати цивільних просто під обстрілами.

Одна з останніх евакуацій — порятунок жінки з маломобільним сином. За словами постраждалої, ворожий снаряд вибухнув усього за 30 метрів від їхнього будинку, що стало останньою краплею: «Ми довго тримались, але після цього — вирішили їхати».

Родина прожила в рідній квартирі понад 50 років, тож прощання з домом було емоційно важким — жінка не стримувала сліз.

Поліцейські з екіпажу «Білий янгол» оперативно та безпечно доправили родину до шелтеру. Далі волонтери допоможуть евакуйованим дістатись Кривого Рогу, де на них чекає безпечніше середовище.

Костянтинівка залишається однією з найгарячіших точок на Донеччині, проте навіть в умовах постійної небезпеки українські правоохоронці продовжують рятувати життя мирних мешканців.

Відео: Поліція Донецької області

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

У Києві відбулася презентація першого Індексу ґендерної рівності (Gender Equality Index) в Україні. Цей інструмент вимірює рівність між жінками та чоловіками у ключових сферах суспільного життя відповідно до європейських стандартів.

Що таке Індекс ґендерної рівності і чому він важливий

Індекс охоплює шість основних сфер:

• Робота – рівень зайнятості та доступ до якісних робочих місць.
• Гроші – рівень доходів, економічна незалежність.
• Знання – рівень освіти, можливості професійного розвитку.
• Час – баланс між особистим життям, роботою та доглядовими обов’язками.
• Вплив – представництво жінок і чоловіків у політичному, економічному та соціальному житті.
• Здоров’я – доступ до медичних послуг, тривалість життя, здорові звички.

Україна посіла 20-те місце серед 27 країн ЄС + Україна, продемонструвавши найкращі результати у сферах «Здоров’я», «Гроші» та «Час», що наблизило її до середньоєвропейських показників.

Ґендерна рівність як стратегічний пріоритет України

У презентації взяли участь:

• Ольга Стефанішина – Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
• Катаріна Матернова – посол ЄС в Україні.
• Ірина Постоловська – представниця Міністерства соціальної політики України.
• Урядові посадовці, експерти з ґендерної рівності та міжнародні партнери.

Під час заходу Ірина Постоловська наголосила, що ґендерна рівність – це фундамент демократичного суспільства, а розвиток доглядових послуг сприятиме створенню більшої кількості можливостей для жінок на ринку праці.

Роль Індексу у реформуванні політики та інтеграції України до ЄС

Серед ключових питань дискусії були:

• Як результати Індексу можуть вплинути на державні реформи.
• Яку роль ґендерна рівність відіграватиме у процесі інтеграції до ЄС.
• Як рівність жінок і чоловіків сприятиме післявоєнному відновленню країни.

Також підкреслено важливість імплементації Стамбульської конвенції, яка зміцнює захист постраждалих від ґендерно зумовленого насильства. Її ратифікація у 2022 році стала значним кроком для України у боротьбі за права жінок.

Що далі: стратегічні плани України

Розрахунок Індексу ґендерної рівності для України тривав 1,5 роки. Наступні кроки:

1. Посилення спроможності державних інституцій у зборі та аналізі ґендерних даних.
2. Інституалізація українського Індексу та його регулярне оновлення.
3. Запровадження європейської методології у державній політиці.

Розробка Індексу стала можливою завдяки співпраці України та ЄС за підтримки Українського Жіночого Фонду, Держстату, Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської інтеграції та Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики.

Україна – перша країна, яка розробила Індекс ґендерної рівності в умовах війни

Україна стала першою державою, яка розробила Індекс ґендерної рівності під час повномасштабної війни. Це важливий крок до стратегічного планування реформ у сфері рівності жінок і чоловіків, що сприятиме інклюзивній відбудові країни.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

На Донеччині через війну зростає кількість пацієнтів, які потребують паліативної допомоги, проте можливості її надання скорочуються. Юлія Володченко, активістка з Краматорська, працює над тим, щоб тяжкохворі отримували належний догляд і підтримку.

До повномасштабного вторгнення вона очолювала громадську організацію «Дивосвіт», яка допомагала дітям з інвалідністю. З початком війни переїхала до Києва, де продовжує роботу в цьому напрямку, відстоюючи право тяжкохворих на гідне життя.

Що таке паліативна допомога

Паліативна допомога – це медична та соціальна підтримка людей із важкими хворобами. Вона не замінює основне лікування, а доповнює його, допомагаючи покращити якість життя пацієнтів та їхніх родин.

На Донеччині цей напрям особливо важливий, адже через бойові дії багато людей опинилися без належного догляду.

Як війна вплинула на систему паліативної допомоги

Попри те, що в Україні паліативна допомога фінансується через пакет НСЗУ, далеко не всі медзаклади можуть отримати фінансування. Основні причини:

• нестача медичного персоналу
• відсутність необхідного обладнання
• недостатня підтримка з боку держави

Юлія Володченко наголошує, що в багатьох громадах паліативної допомоги взагалі немає, а якість послуг у деяких приватних закладах неможливо перевірити.

Факти і цифри: чому ситуація критична

• У 2022 році паліативну допомогу на Донеччині надавали 35 лікарень, але через війну їхня кількість скоротилася до 24.
• У 2023 році кількість медичних закладів зменшилася до 19, проте число пацієнтів зросло на 58%.
• Станом на 2024 рік допомогу в умовах стаціонару отримали 1 627 осіб, що свідчить про стабільно високий попит.
• У 2024 році мобільні бригади здійснили 20 тисяч виїздів, допомігши 10 тисячам дорослих і 77 дітям.

Старші люди у прифронтових зонах – без належного догляду

Через війну на Донеччині залишається багато самотніх літніх людей, які потребують догляду. Деякі з них евакуюються, проте значна частина відмовляється покидати свої домівки, навіть коли ситуація стає критичною.

У Краматорську наразі працюють лише три організації, які допомагають літнім людям:

• Фонд розвитку громади
• Товариство Червоного Хреста Краматорська
• Благодійний фонд «Все буде добре, Україна»

Проте повноцінної системи паліативної допомоги немає, і медичних спеціалістів катастрофічно не вистачає.

На Донеччині досі немає стратегії розвитку паліативної допомоги

Попри гостру необхідність, на Донеччині немає чіткої програми з надання паліативної допомоги.

Юлія Володченко брала участь у розробці стратегії розвитку регіону, проте поняття «паліатив» там досі не фігурує.

Активістка звернулася до обласного департаменту економіки з пропозицією додати пункт про впровадження системи паліативної допомоги. Наразі документ проходить консультації, але поки що реальних змін немає.

Раніш ми писали Паліативна допомога на Донеччині під час війни: як забезпечують права невиліковно хворих

Що потрібно змінити

• Впровадити стратегію розвитку паліативної допомоги на рівні області та країни.
• Фінансово підтримувати медзаклади, які надають паліативні послуги.
• Забезпечити контроль якості надання послуг у приватних закладах.
• Відкрити спеціалізовані центри догляду для літніх людей і тяжкохворих пацієнтів.

Паліативна допомога – це не просто лікування, а гідність людини.

Юлія Володченко разом із громадськими ініціативами продовжує боротися за покращення якості паліативної допомоги на Донеччині. Проте без державної підтримки проблему вирішити неможливо.

На Донеччині та в Україні в цілому потрібно терміново розробити стратегію, яка забезпечить доступність паліативної допомоги для всіх, хто її потребує.

Джерело Вільне Радіо

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!