Що заважає боротись з промисловим забрудненням повітря
Чим Донецька область випереджає інші, чому забруднювачам вигідні дозволи на викиди, а державна екологічна інспекція не може захищати наші права – ці та інші питання обговорювали на конференції «Промислове забруднення повітря в Україні 2020».
Віртуальна конференція екологів кілька тижнів проходила різними містами України. 8 грудня її приймали в Краматорську з темою: «Правові інструменти боротьби з промисловим забрудненням та його винуватцями в Україні».
Тож багато говорили про те, що заважає українцям відстоювати право на безпечне життя. Зібрались представники державних органів й служб та громадських організацій, що опікуються захистом навколишнього середовища.
У державної інспекції немає грошей на суди з забруднювачами
Олена Шафранова, адвокатка та координаторка організації «Досить труїти Кривий Ріг», розповіла про результати аналізу судових справ, пов’язаних із забрудненням повітря у промислових містах України, який провела організація «Право Є!» (Кривий Ріг).
Були проаналізовані п’ять промислових міст (Кривий Ріг, Запоріжжя, Харків, Маріуполь, Дніпро) за період з 2006 по 2020 роки. Виявилось, що за 14 років в цих містах було ініційовано всього 88 справ, з них 53 – за участі Державної екологічної інспекції.
Найбільш ефективною виявилась Державна екологічна інспекція Донеччини, яка за 14 років ініціювала 17 справ і 11 з них виграла. В 10 випадках стягнено штрафи за вчинену шкоду довкіллю.
Пасе задніх Запорізька ДЕІ, яка за 14 років всього тричі намагалась захищати права громадян на чисте довкілля в суді й жодного разу не виграла.
Справжньою проблемою є відсутність грошей на судовий збір, і коли інспекція програє в суді першої інстанції, вона не спроможна звертатись до апеляції та касації. Виходить, що єдиний орган, покликаний захищати наші права, не може це робити в суді. Захист з боку держави виявляється вкрай неефективним.
Всього 7 справ були ініційовані громадянами та на їх користь були вирішені тільки дві справи щодо доступу до екологічної інформації. Громадянам в нашій державі судитись заважають як непомірні судові витрати, так і проблема довести причинно-наслідковий зв’язок між викидами забруднювача та змінами у стані здоров’я позивача.
Чому забруднювачам вигідно брати дозвіл на викиди
Шарка Гавранкова, юристка з Чехії, розповіла, як повільно крокує Україна до впровадження європейських директив стосовно довкілля. В угоді про асоціацію з Європейським Союзом нашій країні виставлені певні терміни, втім Україна явно спізнюється, особливо щодо найважливішої з директив про промислове забруднення.
Мета директиви – прибрати перешкоди у контролі забруднення від промислової діяльності, зробити один загальний дозвіл, замість низки дрібних дозволів від різних державних органів. Також в директиві впроваджується важливе поняття найкращих доступних технологій, в яких зменшено чи попереджені викиди. Впровадження таких технологій є предметом обговорення між державою, підприємствами та громадськістю. А в Україні дозволи видаються через максимально допустимі викиди.
Таким чином, виходить, що українським забруднювачам вигідно брати дозвіл на викиди та платити екологічний податок, а не проводити модернізацію обладнання на більш екологічне. Тому зараз збираються підписи під петицією, яка пропонує відкрити реєстр дозволів та оновити процедури прийняття екологічних рішень, щоб основою при видачі та анулюванні дозволів на викиди стали результати моніторингу повітря.
За словами заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації Олександра Лихача, ще торік Кабінет Міністрів схвалив концепцію державної політики у сфері промислового забруднення. Вона має підвищити ефективність державного регулювання промислового забруднення, забезпечити взаємодію дозвільних органів, вдосконалити нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства.
«Сьогодні м’яч знаходиться у Верховній Раді, де з вересня на розгляді вдруге перебуває проєкт Закону Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», – доповів Олександр Лихач.
Лише Донеччина на мапі Європи
Олександр Ярошук, старший викладач Могилянської школи журналістики та співзасновник медіапроєкту ЕкоРубрика, підтвердив, що Україна дуже повільно, але потроху наближає законодавство до європейських норм. Наприклад, у 2020 році Україна почала передавати дані свого моніторингу повітря до європейської системи. Однак, зараз з невідомих причин на європейській мапі відбиваються дані лише Донецької області.
Чим пишається влада Донеччини, презентував начальник відділу охорони навколишнього природного середовища КП «ДКБАЖБ» Євген Нестеров. Це сучасна автоматизована система моніторингу повітря та мобільні лабораторії.
Зі свого боку громадські діячі пильнують за чистотою повітря, зокрема в Маріуполі та Краматорську.
Начальник Краматорської лабораторії спостереження за забрудненням атмосфери (Краматорської ЛСЗА) Донецького регіонального центру з гідрометеорології Світлана Марчук, зазначила, що підтримує прагнення активістів проводити паралельний моніторинг з державними установами. Зараз її лабораторія вивчає дані громадської мобільної станції Sapphire-32 як дуже цікавий і перспективний напрямок розвитку моніторингу.
Світлана Марчук вважає за необхідне об’єднувати дані класичних державних методів і нових, однак відмічає, що моніторинг не покращить повітря, якщо забруднювачі та дозвільні органи не будуть дотримуватись законодавства щодо захисту навколишнього середовища.
Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
