Благодійний фонд «Слов’янське серце» допомагає вирватися з пастки гендерно зумовленого домашнього насильства – найбільш поширеного та болючого різновиду виду агресії проти жінок. Однак частіше всього жертви родинних тиранів роками приховують своє положення, наражаючи на небезпеку себе та своїх дітей.
Як здолати стереотипи та наважитися «винести сміття з хати» – своїм досвідом поділилися жінки, які не стали терпіти агресорів, і змінили своє життя на краще. Панельна дискусія «Чому тема домашнього насильства є табуйованою?» відбулася в Антикризовому медіа-центрі.
Історії цих жінок, хоча й відрізняються одна від одної, але в цілому схожі. Спочатку довгі роки терпіння та страху, відчай та удавана безвихідь, і нарешті – звернення по допомогу та розірвання замкнутого кола.
У більшості випадків жінки не могли протидіяти агресору через економічну залежність – чоловік-тиран заробляв гроші та забезпечував родину, а сама жінка не бачила в себе такої спроможності. Декому заважало «квартирне питання» – просто нікуди було бігти у пошуку притулку. Іноді жінку стримував стереотип «кому я потрібна з дітьми?». І часто-густо – незнання, до кого звернутися по допомогу.
Всі жінки, які розповіли свої історії під час панельної дискусії, змогли вирватися з пастки та почати нове життя без насильства. У цьому їм допоміг благодійний фонд «Слов’янське серце». В організації потерпілим від домашнього насильства надають різні види допомоги – психологічну, юридичну та економічну (у вигляді грантів на відкриття власної справи).
У фонді працює цілодобова «гаряча лінія» за номером +38-050-420-20-92
«Ми вже сім років працюємо з жінками, які страждають від агресора в родині, і розуміємо, який це болючий досвід. Але це приклад для інших жертв, що все ж таки можна вирватися з пастки», – зауважила Катерина Ханєва, координаторка програми гендерно зумовленого насильства БФ «Слов’янське серце».
Про поширеність проблеми говорять факти. Кожна третя жінка у світі впродовж життя зазнає фізичного, сексуального або психологічного насильства. В Україні, за даними Генпрокуратури, у 2019 і 2020 роках було скоєно 150 умисних вбивств на ґрунті домашнього насильства. Звернень до Нацполіції у рази більше, однак не завжди прохання по допомогу знаходить адекватний відгук від правоохоронців.
«Десять років тому було підписано Стамбульську конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашнього насильства. Утім Україна й досі не ратифікувала цей документ. Ми вважаємо, що це потрібно зробити для того, щоб мати уніфікований інструмент для запобігання гендерно зумовленому насильству та покарання за нього», – наголосила Катерина Ханєва.
У свою чергу жінки, які стикнулися з домашньою тиранією, запропонували звернутися до державних органів з пропозиціями посилити покарання проти насильників, а також посилити компетентність правоохоронців щодо захисту постраждалих.
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!