Сортувати сміття – модно, актуально чи життєво необхідно? Як це робити в сучасних реаліях Донеччини?
Навіщо сортувати сміття
В Україні близько 43 тисяч квадратних кілометрів землі лежить під сміттям. Це півтора півострова Крим відходів, які забруднюють ґрунти, повітря, поверхневі та підземні води, псують наше здоров’я. І кожен з нас «виробляє» приблизно 400 кг відходів на рік.
Можна значно зменшити розмір та кількість полігонів сміття, якби відправляти частину побутових відходів на переробні заводи. Цим стурбована Європа, а через Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, тепер і Україна зобов’язана впорядкувати поводження з відходами. Тому ще з 1 січня 2018 року Закон України «Про відходи» зобов’язав всіх власників сміття сортувати його. Є і штрафи за відмову від сортування: для населення 340-1360 грн, а для організацій від 850 до 1700 грн.
Цим же законом заборонено захоронення неперероблених твердих побутових відходів на полігонах. Умови для роздільного збору сміття має створити місцеве самоврядування. Наприклад, за бюджетні гроші обладнати площадки для спеціальних контейнерів для сміття, купити самі контейнери та лінії для сортування вторинних відходів. Отже, від сортування не можуть відмовитись ані громадяни, ані міська влада.
Куди сортувати сміття
На жаль, в Україні не розвинута інфраструктура переробки сміття. У нас переробляють тільки папір, деревину, метал, скло та деякі види пластика.
В Краматорську ці види сміття потрібно класти до спеціальних контейнерів. Зараз в місті 160 таких контейнерів і цього року за гроші з міського бюджету добавиться ще сотня. Та, за підрахунком директора комунального підприємства КАТП 052810 Віктора Мисника, тільки в багатоповерховому житловому фонді потрібно встановити 600 контейнерів.
Комунальне підприємство не тільки вивозить, а й сортує відходи, а вторинну сировину з них продає підприємствам, які везуть на переробку до Харкова. Там, наприклад, з пластикової пляшки роблять синтепон.
У 2017 році КАТП закупило сортувальний модуль і за день може обробляти до 200 кубів сухих відходів. Та поки модуль не завантажений повністю. Зараз до сортувальної лінії вивозиться одна-дві машини сухого сміття за день. Віктор Мисник вважає, що коли на кожній площадці стоятиме спеціальний контейнер, половина городян звикнуть сортувати сміття.
Та близько половини того, що люди кладуть до контейнерів, в Україні не переробляється. Це стаканчики з-під кави, тетрапаки, одноразовий посуд, металеві банки з-під фарби або лаків, папір з залишками їжі. Вони, як і раніше, відправляються просто на полігон.
Краматорськ виробляє 50 000 тонн сміття на рік. За майже два роки роздільного збору сміття вилучено 150 тонн вторинної сировини, яку можна переробити. Це всього 0,15% від всього сміття. В основному це бій скла і понад 30 тонн пластика.
Як сортувати сміття
КАТП поки мріє про контейнери під кожний вид сировини, тож краматорчани можуть не морочитись і мати вдома всього два відра: одне для сухих відходів (усі види скла, деревини та метала, картон і папір, а також пластикова пляшка), друге – для вологого сміття (відходи харчових продуктів і решта).
Щоб в контейнер ввійшло більше сміття, намагайтеся зменшити його об’єм: картонні коробки треба розбирати, а з бляшанок та пластикових пляшок випускати повітря.
Хороша новина: на переробку годиться не мита пластикова пляшка, навіть якщо в ній була олія.
Розділіть частини вторсировини, що зроблені із різних матеріалів: зі скляної пляшки скрутіть металеву кришку, картонний піддон витягніть з пластикового контейнера для харчових продуктів. Картон очищуйте від залишків їжі.
Не кидайте до контейнерів небезпечне сміття: батарейки. Їх треба здавати в спеціальних місцях, наприклад, в супермаркетах АТБ.
Хто заробляє на відходах
Відходи є цінним ресурсом, на якому можна заробляти. Відсортовану сировину КАТП продає. Наприклад, бій скла по 80 коп. за кг, пет-пляшку по 6 грн, папір по 2,70 грн. Метал зараз просто зберігають, оскільки ціни на нього впали.
Виручені гроші – прибуток комунального підприємства, за який воно купує необхідне обладнання.
Є у КАТП і конкуренти, що наполовину спустошують контейнери й вибирають з них найдорожче – пластикові пляшки і тягнуть їх в прийомні пункти.
Також на своєму смітті заробляють деякі ОСББ (Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку). Зібрану сировину у них забирає підприємець і відвозить на переробку.
Жителі будинку 51 по вулиці Академічній радіють, що від «Вільної хати» їм дістався контейнер, захищений від любителів поживиться сировиною. Як і КАТП вони збирають скло, пластик, папір і метал. Менше ніж за рік на виручені гроші придбали садові ножиці, влітку купували полив клумб, а тепер збирають на розсаду.
Жителі ОСББ Паркова, 3 поки що збирають тільки пластик. Спеціальні контейнери вони отримали по програмі “Схід сортує”. За кілька місяців продали сировини на 500 гривень, на які планують купити для двору саджанці рослин.
…
До 2030 року Європейський Союз має намір утилізувати до 70% (упаковки до 80%) від загальної кількості відходів, а захоронювати не більше 5%.
Україна захоронює 95% побутових відходів і поки що мріє зменшити цей рівень до 35%.
Олена Костенко, “Донеччина. ЗмІни”
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!