Як прийняти спадщину, розташовану на окупованих територіях? Чи можливо це зробити, якщо втрачені чи не отримані документи про смерть спадкодавця? До якого нотаріуса звертатись, якщо людина виїхала зі свого міста? Які строки прийняття спадщини? Як скласти заповіт військовослужбовцю, який воює? На ці та інші питання відповів юрист БФ «Право на захист» Сергій Скорик. Просвітницький захід для переселенців, які мешкають у Полтаві, організував Центр підтримки переселенців «З Бахмутом у серці».
Тимчасова окупація частини територій, переїзд мільйонів людей зі своїх регіонів в інші, втрата документів – в умовах воєнного часу все це суттєво ускладнює процедуру спадкування. Втім, час спливає, хтось помирає, а майно, що було набуто людиною, має комусь перейти у спадок. У деяких присутніх на заході склалися саме такі обставини. Сергій Скорик розповів, як слід вчиняти у таких випадках. Також юрист проінформував про загальні правила спадкування.
Спадкування за заповітом та за законом
Якщо людина при житті хоче висловити особисту волю щодо передачі свого майна певним людям (не обов’язково родичам), то вона складає заповіт та засвідчує його в нотаріуса. Також заповіт може бути посвідчений уповноваженою особою органу місцевого самоврядування, головними лікарями, їхніми заступниками з медичної частини або черговими лікарями закладів охорони здоров’я чи закладів інтернатного типу для людей похилого віку.
Військовослужбовці, які знаходяться в зоні бойових дій, також можуть скласти заповіт. Його підписує командир відповідного військового формування. Згодом такі заповіти передаються до нотаріусів та обов’язково реєструється у Спадковому реєстрі. Після цього заповіт зберігатиметься в нотаріуса за місцем проживання військовослужбовця.
«Навіть якщо є заповіт, то все одно закон гарантує частку спадщини певним особам. Це малолітні та неповнолітні діти спадкодавця, його непрацездатні батьки та повнолітні діти з інвалідністю. Важливо пам’ятати про це. Бо багато людей не знають про таке своє право», – зауважив Сергій Скорик.
Сергій Скорик, юрист з питань внутрішньо переміщених осіб БФ «Право на захист»
Окремо правник зупинився на черговості набуття спадщини за законом у разі, якщо людина не залишила заповіту. У законодавстві визначено п’ять черг спадкування. До першої належать діти, члени подружжя (чоловік чи дружина), батьки. Друга черга – рідні брати та сестри, баба та дід. Третя – дядько та тітка спадкодавця. Кожен із цих спадкоємців має право на рівну частку в майні спадкодавця. У випадку, якщо спадкоємців певної черги немає, право спадкування переходить до спадкоємців наступної черги.
Строк прийняття спадщини
За законом, строк прийняття спадщини – 6 місяців. Тобто в цей термін, не пізніше, потрібно звернутися до нотаріуса. Часто люди плутають і вважають, що спадщину треба оформлювати після того, як пройде 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Це дуже поширена помилка, після якої лише у судовому порядку можна поновити цей строк.
«На час дії воєнного стану строк прийняття спадку був продовжений до 10 місяців. Але я раджу все ж таки вкладатися у шість місяців, як зазначено у Цивільному Кодексі України. Адже він є законом, а Постанова Кабміну, якою термін подовжено, – лише підзаконний акт», – підкреслив Сергій Скорик.
До якого нотаріуса звертатись
«Жителі Донецької області, які вимушено покинули свої місця постійного проживання, можуть звертатися до будь-якого нотаріуса у Полтаві у строк до шести місяців. Спадкова справа буде відкрита тут, але варто мати на увазі, що й надалі, якщо ви повернетесь додому, для завершення оформлення спадщини доведеться знов звертатися до цього нотаріуса», – пояснив юрист.
На жаль, буває, що саме у Полтаві нотаріуси не хочуть приймати внутрішньо переміщених осіб, щоб не мати подальших проблем. У такому випадку треба написати заяву та відправити її поштою з описом та рекомендованим повідомленням, що змусить нотаріуса надати відповідь. Тоді відмову можна буде оскаржити в суді.
Крім того, багато проблем виникає через те, що люди не мають повного комплекту документів, щоб відкрити спадкову справу. Це, за словами Сергія Скорика, є поширеною проблемою. Тому правник радить хоча б в електронному виглядові зберігати копії всіх документів. Якщо є копії або фото, то з ними можна звернутися до суду, щоб встановити право власності. Нині поширені випадки, коли люди хочуть подати заяву на компенсацію за пошкоджене майно, але не мають відповідних документів. Було б набагато простіше, якби були копії.
Деякі люди стикалися з тим, що нотаріуси відкривали спадкову справу, а потім виїжджали з зони бойових дій поспіхом, залишивши там паперові архіви. Тож інший нотаріус не зможе завершити оформлення спадщини. У таких випадках нотаріусів просять зупиняти свою діяльність. Лише тоді відкриті ними спадкові справи через реєстр можуть бути передані іншим нотаріусам.
Наприкінці заходу до Сергія Скорика звернулися переселенки зі своїми індивідуальними питаннями – не тільки щодо спадкування, а й за іншими консультаціями.
«Мій тато – маломобільна хвора людина – зараз знаходиться у пансіонаті для літніх людей. Як не прикро, рано чи пізно, мені доведеться стикнутися зі спадковою справою. Втім, ми наразі опинилися у таких умовах, що відрізняються від довоєнних часів. Тому все, що я сьогодні почула від юриста фонду «Право на захист» є корисним», – поділилася після заходу Світлана, переселенка з Бахмута.
У переміщених осіб, які зареєстровані у полтавському Центрі підтримки переселенців «З Бахмутом у серці», часто виникають питання правового характеру. Тому за сприяння благодійного фонду «Право на захист» в осередку було запроваджено низку просвітницьких заходів.
«Починаючи з квітня цього року, юристи фонду провели в нашому центрі інформаційні заходи на різні теми: оформлення грошової допомоги, трудові відносини в умовах воєнного стану, компенсація за зруйноване або пошкоджене майно. Це все актуальні теми, бо всі люди, наші бахмутяни, мають купу невирішених питань. А такі консультації допомагають хоча б трохи зорієнтуватись у нових реаліях», – зазначила Надія Чистякова, керівниця полтавського Центру підтримки «З Бахмутом у серці».
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!