Здолати виклики, з якими стикнуться громади Донеччини та інших областей України під час післявоєнного відродження, може допомогти дослідження «Аналіз організаційної та кадрової спроможності громад до сталої реалізації проєктів відновлення та розвитку». Його провела та презентувала громадська організація «Агенція відновлення та розвитку». Нині можливість реалізовувати складні і сталі проєкти є лише в умовно тилових населених пунктах у центрі та заході України. Водночас експерти «Агенції відновлення та розвитку» наголошують, що планами відновлення потрібно займатися вже сьогодні.
Стандартизація та універсальний підхід
Дослідження «Аналіз організаційної та кадрової спроможності громад до сталої реалізації проєктів відновлення та розвитку» може допомогти громадам Донеччини виявити прогалини в управління проєктами, а також вберегти від помилок інших учасників комплексного процесу. У проєкті громадської організації «Агенція відновлення та розвитку» взяли участь представники різних населених пунктів. Дослідження підтримав «Фонд Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні.
«Це дослідження нам підказало, що не можна мати умовно універсальний підхід, що в кожній громаді повинні бути або професійні підрозділи, або спеціалісти, які працюють з проєктами. Тому що є громади малі, особливо на прифронтовій Донеччині, де дуже складна ситуація з кадрами. Тому це нас навело на думку, яку, зокрема, ми будемо пропонувати і пробувати для різних рівнів громад, різного розміру, можливостей, пропонувати різні моделі управління проєктами. У великих громадах може бути інститут міста, який більш глибоко заходить в управлінські процеси. Десь це може бути агенція відновлення, а десь, наприклад, регіональна агенція, яка допомагає певній кількості малих громад, в якій є команда професійних менеджерів, які лише координують процес», – зазначив експерт ГО «Агенція відновлення та розвитку» Максим Колєсников.
Максим Колєсников, ГО “Агенція відновлення та розвитку”
За результатами дослідження представники організації виявили, що у низці громад нема оновлених стратегічних документів, адже вони розроблялися ще до початку повномасштабного вторгнення. Водночас постраждалі від війни ТГ розробляють або вже мають плани відновлення. Крім того, у більшості громад стратегічні документи орієнтовані на короткостроковий розвиток. Натомість донорські організації схиляються до необхідності формування довготривалих стратегій. Експерти зазначають, що для більш ефективної та швидкої реалізації проєктів з відновлення необхідно впровадження певної стандартизації.
«Першочергово потрібно певним чином уніфікувати термінологію, певні основні документи: що це за документи, у якому вигляді мають бути і, можливо, деякі процедури. Стандарт принаймні на початках повинен мати рекомендаційний характер, щоб громади вже в залежності від можливостей і тих моделей, які вони собі запровадять в управлінні, могли адаптувати цей стандарт під себе. Тобто насправді наразі не можна говорити про те, що держава має запровадити жорсткий стандарт, бо не всі зможуть працювати за ним. А далі, можливо, в якомусь майбутньому уже затверджувати його як зобов’язання», – говорить експерт.
Не втратити час
За словами Максима Колєсникова, нині прифронтові громади мають проблеми саме із тривалими проєктами. Спроможність реалізовувати складні і сталі ініціативи натепер є лише в умовно тилових населених пунктах у центрі та заході України. Водночас експерт акцентує, що займатися планами з відновлення необхідно вже зараз. Громади могли б об’єднувати зусилля для написання проєктів, стратегій тощо.
«Коли закінчиться війна, то витрачати час на побудову управлінської системи буде марнотратством. Адже більш підготовлені громади отримуватимуть необхідні ресурси і швидше відновлюватимуться. І вікно можливостей насправді може бути нетривалим і швидко зачинитися. Тому треба займатися цим вже зараз. Донеччині треба кардинально переглядати свої стратегії і враховувати безпековий фактор як один із важливих для розвитку громад», – наголошує Максим Колєсников.
Крім того, експерт громадської організації «Агенція відновлення та розвитку» радить розробляти інвестиційні проєкти з урахуванням їхнього можливого страхування і шукати нині можливості для такого механізму. Одним із варіантів Максим Колєсников називає «Багатосторонню агенцію з гарантій інвестицій» (MIGA), що входить до Групи Світового банку. Окремо громадам нині варто подумати і про кількість людей, які залишаться або повернуться до рідних населених пунктів та братимуть активну участь у процесах відновлення.
«Дуже важливо в оновлених стратегіях, в процесі їхнього оновлення, спробувати змоделювати різні демографічні ситуації. Якщо до війни умовно в громаді було 20 000 населення, а під час війни залишилось 5 000 – не факт, що після закінчення в громаді знову буде та сама кількість людей. Тому моделювання руху демографічної ситуації, спеціалістів або планових показників, на які б громада хотіла вийти, на мою думку, є важливим під час стратегічного планування» – розповідає експерт.
Також Максим Колєсников вважає, що після закінчення війни значно більше ресурсів, інвестицій, донорських грантових коштів, почнуть виділятися партнерами України. Гроші спрямовуватимуть насамперед на реалізацію більш сталих проєктів, особливо у прифронтових громадах, які потребуватимуть комплексної відбудови.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!