Срібна струна

Літературний світ відзначив важливу подію: книжка української письменниці та громадської діячки Вікторії Амеліної «Дивлячись на жінок, що дивляться на війну» потрапила до добірки «192 Nonfiction Books to Read This Women’s History Month» (192 нон-фікшн книжки, які варто прочитати у Місяць жіночої історії) від платформи Goodreads. Видання було високо оцінене у категорії «Найкращі історії та біографії».

Goodreads відзначає внесок жінок у світову історію

Щорічно найбільша книжкова платформа Goodreads укладає добірку найкращих нон-фікшн творів, присвячених жіночій історії, що дозволяє привернути увагу до ролі жінок у світовій культурі, політиці та суспільстві. Потрапляння книги Вікторії Амеліної у цей список підкреслює її важливість не лише для України, а й для міжнародної спільноти.

Про що книга «Дивлячись на жінок, що дивляться на війну»?

Ця книга — глибокий літопис війни, написаний очима жінок, які щоденно протистоять російській агресії. Вона містить історії українок, що стали частиною боротьби, будь то на передовій чи у волонтерській діяльності. Авторка документувала руйнування, фіксувала свідчення очевидців і створила потужну, чесну та емоційну розповідь про опір і його ціну.

Ця книга — не лише хроніка війни, а й зворушливий погляд на силу жінок у найтемніші часи. Вона стане класикою світової літератури, — зазначено в анотації.

Спадщина Вікторії Амеліної

Вікторія Амеліна — одна з найвизначніших українських письменниць сучасності, авторка романів «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», «Дім для Дома» та книжок для дітей. Вона також була активною волонтеркою та громадською діячкою, яка від початку повномасштабного вторгнення документувала злочини окупантів та допомагала деокупованим громадам. На жаль, 1 липня 2023 року письменниця загинула під час ракетного удару по Краматорську.

Світове визнання книги

Книга Вікторії Амеліної продовжує отримувати міжнародне визнання. 24 лютого 2025 року у Стокгольмі відбулася презентація її шведського перекладу «Se kvinnorna, se kriget» («Дивлячись на жінок, які дивляться на війну»). Крім того, її видання «War & Justice Diary: Looking at Women Looking at War» увійшло до списку 40 найзахопливіших книг 2025 року за версією британського BBC.

Про платформу Goodreads

Goodreads — це провідна світова книжкова платформа, заснована у 2006 році, яку щомісяця відвідують понад 20 мільйонів користувачів. Рекомендації Goodreads мають величезний вплив на читацькі вподобання, а потрапляння книги Вікторії Амеліної до добірки платформи є вагомим визнанням її значущості.

«Дивлячись на жінок, що дивляться на війну» — це не просто книга, а історичний документ, що зберігає голоси українських жінок у часи війни. Визнання її на міжнародному рівні підтверджує, що ця історія важлива для всього світу. Її актуальність і емоційна глибина роблять твір класикою, яка залишиться у світовій літературі назавжди.

Джерело: Читомо

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

В Україні створили онлайн-проєкт «Їх убила Росія: постаті української культури». Це Ініціатива з моніторингу втрат серед українських діячів та діячок культури, які загинули внаслідок повномасштабної війни Росії проти України. Одна з цілей проєкту — вимагати притягнення до відповідальності винуватців скоєних злочинів через адвокацію справ загиблих на міжнародному рівні.

Про це з посиланням на проєкт розповідає «Радіо Свобода».

Ініціаторами проєкту є Український ПЕН, INDEX: Інститут документування і взаємодії, Платформа пам’яті Меморіал, Товариство Рафаеля Лемкіна, Український інститут національної пам’яті, Центр прав людини ZMINA, НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab.

Організатори зазначають, що прагнуть продовжувати справи загиблих діячів та діячок культури через події пам’яті, медійні та книжкові проєкти.

«Ми обʼєднали зусилля громадських і державних інституцій, щоб, зокрема, зібрані нами матеріали поширювали українські та іноземні правозахисники, журналісти, дипломати, політики з адвокаційною метою, розповідаючи світу про талановитих українців, чиє життя забрала Росія, про їхній спадок і про геноцидальну війну, яку росіяни ведуть проти нас, нашої культури та ідентичності», — розповіли ініціатори проєкту.

До діячів та діячок культури автори проєкту відносять всіх, хто робив внесок у розвиток української культури: автори, які мали завершені та представлені твори, ті, хто розбудовував культурні інституції в Україні, люди, для яких культурне поле було основною професійною сферою, а також ті, чия творчість мала вплив на локальну громаду.

Читайте також: Мінкульт будуватиме сховища для артефактів та готується до притягнення Росії до відповідальності

Станом на 10 лютого на платформі зафіксовані імена 181 діяча та діячки української культури, вбитих унаслідок війни Росії проти України.

Ініціатори закликають ділитися інформацією на пошті killedculturemakers@gmail.com

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Уряд працює над проєктами сховищ подвійного призначення для збереження культурних артефактів. Зокрема Мінкульт найближчим часом почне будувати сховища для евакуйованих мистецьких творів.

Про це повідомив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький в інтерв’ю проєкту «Карпяк на Суспільному».

«Елемент над яким працює уряд, і вже затверджено два плани у двох місцях, не називатиму де, сховищ подвійного призначення, які будуть масштабні та серйозні. Думаю найближчим часом буде розпочато їхнє будівництво», — сказав Точицький

За його словами, дані сховища слугуватимуть як укриттям для людей, так і місцем збереження артефактів.

Читайте також: Культурна інфраструктура Донеччини: руйнація та відродження

Також він прокоментував ситуацію зі збереженням експонатів у музеях України в умовах відключення світла, адже вони не внесені до переліку критичних об’єктів, а більшості цінних предметів потрібні спеціальні умови для зберігання (температурний режим, світло, вологість тощо).

«Переважна більшість людей вважає, що культура є сама по собі. Ніхто не усвідомлює, що це формування будь-якої ідентичності. Ми над цим працюємо з моїм колегою Олексієм Кулебою. […] У нас є навіть програма, яка покликана на те, щоб не лише підтримувати у належному стані, реставрувати або додавати додаткові елементи як освітлення, так і опалення, а й відбудовувати те, що мало б бути відбудовано», — сказав Точицький.

Дивіться також: АКМЦ-online: “Роль культури у процесах відновлення Донеччини та Луганщини”

Збереження пам’яток архітектури національного значення

Що стосується збереження великих пам’яток архітектури національного значення, то наразі ведеться робота на міжнародному рівні, щоб згодом можна було б притягнути російського агресора до відповідальності.

«Ми говоримо про ці об’єкти не лише всередині країни, зокрема з нашими урядовцями. Ми ставимо питання про те, щоб величезні пам’ятки архітектури, історія яких тягнеться тисячоріччя, були важливим об’єктом в описі ЮНЕСКО. Це непростий процес, але Софія Київська або Лавра вже занесені. Це дасть нам можливість говорити про це не тільки в рамках міжнародних інституцій, а й змусити ворога нести потім відповідальність, включаючи кримінальну за всі пошкодження, що були завдані протягом 10 років», — додав посадовець.

Станом на початок 2025 року, за його словами, в Україні знищено або пошкоджено понад 2 250 культурних інституцій різного рівня. Також відомо про понад 1 700 000 вкрадених росіянами артефактів.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Донеччина – один з регіонів України, де культурна інфраструктура з початку повномасштабного вторгнення постраждала найбільше. Лише у Маріуполі окупанти пошкодили всі заклади сфери у місті. Антикризовий медіа-центр розглянув, скільки об’єктів було знищено або пошкоджено, що саме зруйнував ворог та чи є перспективи відбудови в умовах війни. 

Скільки об’єктів культурної інфраструктури Донеччини зазнали руйнувань

У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України підрахували кількість зруйнованих та пошкоджених ворогом об’єктів. Так, на кінець жовтня збитків зазнали 2109 закладів культурної інфраструктури без урахування пам’яток. З них 368 об’єктів були знищені, а це 17,45% від загальної кількості. На Донеччині руйнувань зазнали бібліотеки, музеї, театри, клуби тощо. Це 87% культурної інфраструктури області. Регіон посідає друге місце після Харківщини за кількістю зруйнованих пам’яток. Загалом нині пошкоджено 163 об’єкти. Також через окупацію частини території Донеччини нині не можливо підрахувати точну кількість руйнувань культурної інфраструктури.

Згідно з дослідженням Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) від початку повномасштабної війни в Донецькій області було знищено або пошкоджено 121 пам’ятку. Серед них – храми, історичні будівлі, музеї, бібліотеки. Серед найбільш постраждалих міст виділили Маріуполь та Бахмут. У місті Марії через російську агресію руйнувань зазнали Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі, краєзнавчий музей, міський палац культури, «Український дім», Центр сучасного мистецтва і культури ім. А. Куїнджі, палац культури «Молодіжний», будинок культури «Чайка», школа мистецтв та культурний центр «Меотида» тощо. Це без урахування численних історичних будинків, бібліотек, гімназій та релігійних споруд. Крім того, під час бойових дій російські війська знищили в Маріуполі мозаїки «Дерево життя» та «Боривітер» Алли Горської й Віктора Зарецького та пам’ятник Жертвам Голодомору 1932-1933 років.

У Бахмуті серед пам’яток культури руйнувань зазнали будівля міського центру культури і дозвілля, мечеть Аль-Кадар, краєзнавчий музей, костел Матері Божої Вервиці, художня школа №1 тощо. Також серед міст Донеччини, культурна інфраструктура яких постраждала від дій російських окупантів: Слов’янськ, Волноваха, Часів Яр, Лиман, Торецьк, Святогірськ. Насамперед мова тут йде про церкви, історичні будівлі та культурні заклади.

Готель «Континенталь»

Чи є перспективи відновлення у культурному секторі?

Донорів, які б давали кошти на відновлення культурної інфраструктури прифронтової Донеччини у всіх її аспектах, нині майже немає. На цьому наголошує експерт Українського культурного фонду Олексій Бондаренко. Також він пов’язує це із відсутністю чіткого плану відновлення не тільки культурної, а й загалом самої інфраструктури регіону. Адже для того, щоб мати чіткий план, потрібно розуміти, над чим працювати, оцінити збитки та можливості.

«Я працював у громадський організації. Знаю, що є можливості для відновлення. Питання в тому, де та як їх шукати. Це не так просто, як здається. Треба працювати з владою, з громадськими організаціями, з радами ВПО. Донори не хочуть наразі допомагати тим же культурним проєктам у медіа, їм це не цікаво. Їх цікавить демократичне відновлення, але тільки те, що підходить під їхній формат», – зауважив експерт Українського культурного фонду Олексій Бондаренко. 

Як підкреслив фахівець, нині для того, щоб займатись відновленням, недостатньо розраховувати тільки на владу чи міжнародних донорів, потрібна консолідація різних ініціатив.

Джерело фото – «Сталева Мрія»

У 2022 році презентували проєкт з відбудови Маріуполя «Mariupol Reborn». Ще тоді зазначили, що у місті постраждали від обстрілів всі заклади культури. Творці проєкту спочатку підрахували збитки, створили візуальний план відновлення міста, намітили архітектурні та фінансові моделі майбутнього Маріуполя. Вкладати гроші у відбудову міста зголосились декілька країн Європейського Союзу. Очолив проєкт «Mariupol Reborn» нідерландський архітектор-урбаніст Фулко Трефферс.

У травні 2024 року під час Українського будівельного конгресу представили проєкт «Сталева мрія Бахмут». За ним хочуть відновити мікрорайон Ювілейний у місті. Крім будинків, там планують побудувати культурні простори.

Анна Бальчінос

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!