«The War Is Not Over Yet» – у Полтаві триває фотовиставка про злочини росії проти українських медійників
«Війна ще не закінчилася» – так перекладається назва фотовиставки, що розказує про українських та іноземних журналістів і журналісток, які загинули або були поранені, або опинилися під обстрілами, у полоні, або зазнали переслідувань через повномасштабний напад росії на Україну. Стенди зі світлинами та описом подій розташовані у центрі Полтави, на Театральній площі.
Організатори проєкту зібрали інформацію про декількох десятків медійників, які ризикували життям і здоров’ям, аби світ дізнався правду про війну, яку російська федерація розв’язала проти України.
За даними Інституту масової інформації, станом на початок травня 2023 року російські терористи вбили 53 українських та закордонних журналістів. Вісім з них загинули під час виконання професійних обов’язків, 45 – як учасники бойових дій або внаслідок обстрілів чи катувань. Ще щонайменше 17 журналістів зазнали поранень, 21 представник ЗМІ був викрадений.
Від боротьби з корупцією до боротьби з окупантами
Багато журналістів після початку великої війни змінили свій рід діяльності та обрали шлях військового. На жаль, дехто вже пішов у засвіти. 26 березня 2023 року на бахмутському напрямку загинув журналіст інформаційного агентства «Вчасно» та воїн Збройних Сил України Олександр Цахнів.
Олександр народився на Донеччині у Селидовому. Завжди мав активну громадянську позицію, як координатор руху «Активні громади» брав участь у демократичній розбудові регіону. Займався антикорупційними розслідуваннями, викривав корупцію у містах Донецької області. Журналіст пішов добровольцем на фронт на самому початку повномасштабного вторгнення, проходив службу у стрілецькому батальйоні. У 37-річного захисника залишилися батьки, брат та дружина.
Не пощадила війна й тих, хто не брав до рук зброю. Торік 29 березня в Маріуполі загинула письменниця, журналістка Наталія Харакоз. Російські війська прямим влучанням зруйнували її дім, тож останні десять днів свого життя літня жінка провела у підвалі. Наталія Харакоз була членкинею Національної спілки журналістів, Національної спілки письменників та керівницею літературного клубу «Азовье», писала для маріупольської газети «Приазовский рабочий». Пані Наталія видала декілька книжок, чимало повістей, оповідань, ліричних новел, мініатюр. Письменниця все життя прожила у Маріуполі, пишалася своїм грецьким походженням і писала грецькою мовою про свій народ.
Українські журналісти та журналістки намагаються виконувати свої обов’язки навіть перебуваючи на окупованих територіях. Від початку повномасштабного вторгнення росії українські правозахисні організації фіксують численні випадки насильницьких зникнень журналістів, громадських активістів, волонтерів, представників місцевої влади в тих населених пунктах, які вони захопили. На тимчасово окупованих територіях росіяни транслюють власні пропагандистськи телеканали, змушують українських медійників співпрацювати з ними та полюють на тих, хто не хоче підкорятися загарбникам.
Ірина Староселець, кореспондентка «Укрінформу» в Херсонській області впродовж двох місяців активно висвітлювала події в тимчасово окупованій частині Херсонщини. Допоки це було можливо, журналістка перебувала у місті, хоча їй постійно погрожували. Доводилося ховатися, але вона продовжувала працювати. Коли стало зовсім «гаряче», Ірині вдалося виїхати до безпечного регіону.
«Це не військові, це путінські вбивці»
Від терористичних дій російських загарбників потерпають і представники іноземних ЗМІ. На початку вторгнення, 6 березня 2022 року, російські військові напали на незалежного швейцарського репортера Гійома Бріке в Миколаївській області. Незважаючи на яскравий знак «PRESS» на автомобілі, вони почали розстрілювати автівку з близької дистанції. Сам журналіст був поранений осколками.
Після обстрілу Гійом з’їхав на узбіччя. Окупанти відібрали у нього паспорт, три тисячі євро готівкою, особисті речі, шолом, відзнятий на камеру матеріал і ноутбук. Зрештою потерпілого швейцарця відпустили, він виїхав до Кіровоградської області, де на блокпосту українські поліцейські надали чоловікові домедичну допомогу та доправили до найближчої лікарні.
«Це воєнний злочин, що дуже важливо розуміти. Якби в мене не було прескарти, він мене точно вбив би, цей хлопець, ця група. Це не військові, це путінські вбивці», – наголосив Бріке. За фактом нападу на журналіста Генеральна прокуратура Швейцарії розпочала розслідування.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення росіяни скоїли понад 500 злочинів проти медіа. В Інституті масової інформації наголошують, що представники преси з перших днів війни стали мішенями російських військових, які бояться розголосу про свої злочини в Україні. Виставка «The War Is Not Over Yet» – прояв поваги до українських та іноземних медійників і медійниць, які фіксують перебіг війни, ризикуючи власним життям.
Виставку про воєнні злочини росіян проти медіа підготували Український ПЕН, Інститут Масової Інформації, Центр прав людини ZMINA, Національний музей Революції Гідності, Премія імені Георгія Ґонґадзе та Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті.
Виставка в Полтаві триватиме до 28 травня.
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
