До початку повномасштабного вторгнення в обласному госпіталі для військових та ветеранів війни у Святогірську на Донеччині діяли 5 корпусів, де можна було отримати всі необхідні реабілітаційні послуги. Згодом звели новий сучасний корпус відділення фізичної та реабілітаційної медицини, який не встигли здати в експлуатацію.
Тепер, після деокупації, тут знайшли прихисток жителі Святогірської громади, які з різних причин залишились у прифронтовому регіоні або повернулись з евакуації та не мають, де жити або в їхніх квартирах відсутнє опалення.
Про те, як госпіталь для ветеранів перетворився на сучасний заклад, оснащений новітньою медичною технікою, що з ним стало під час активних боїв і тимчасової окупації міста та які послуги надає мирним мешканцям сьогодні, поговорили з представницею госпіталю Ольгою Коротіною.
Було зроблено все, щоб надавати якісні медичні та реабілітаційні послуги
Обласний госпіталь у Святогірську працював понад 20 років. З 2014 року надавав послуги учасникам бойових дій, прирівняним за пільгами особам, учасникам АТО та ООС. Медично-реабілітаційний заклад має п’ять корпусів, у складі яких три повноцінних лікувальних відділення: терапевтичне, неврологічне та кардіологічне. Крім того, має приймальне, фізіотерапевтичне відділення, клініко-діагностичну лабораторію, стоматологічний та масажний кабінети, соляну кімнату і клуб для проведення різноманітних заходів. А ще – харчовий блок з двома їдальнями, де організували щоденне триразове харчування з урахуванням захворювань пацієнтів. Скрізь зробили капітальний ремонт. Останню будівлю привели до ладу в 2018 році.
У 2019 році в рамках «Великого будівництва» розпочали будівництво сучасного корпусу європейського зразка для відділення фізичної та реабілітаційної медицини. На це витратили 175,4 млн грн. Вже на початку осені 2021 року триповерхова будівля з басейном, новітнім медичним та реабілітаційним обладнанням, тренажерами та гімнастичним інвентарем була повністю готова для здачі в експлуатацію.
«Новий корпус був повністю готовим, тільки здати не встигли. У нас було абсолютно все, що може знадобитись для надання якісних медичних та реабілітаційних послуг. Обладнання найсучасніше: реабілітаційне, операційний стіл, МРТ… Все, що тільки можна уявити. Ви ж розумієте, що таке, наприклад, МРТ для нашого маленького міста? Все це, звісно, зникло під час російської окупації», – розповіла Ольга Коротіна.
Наслідки російської агресії та окупації
За словами представниці госпіталю, загальна ситуація некритична. У всіх корпусах під час обстрілів було вибито скло, вікна закрили плитами OSB. Також пошкоджене зовнішнє оздоблення. Найбільших руйнувань зазнав саме новий корпус, збудований якраз перед початком повномасштабної війни. Тут уражена частина стіни, сходовий майданчик. Є й інші пошкодження. Тож госпіталь потребує серйозної реконструкції, яку поки що неможливо зробити.
«Але у двох приміщеннях – лабораторії та адміністративному корпусі – зараз зробили дахи, бо вони були зруйновані під час обстрілів. Звісно, пошкоджено і все внутрішнє оздоблення. Його потрібно буде також повністю міняти, бо і потрапляння снарядів були, і дощі заливали… Тобто, виглядає це все не дуже привабливо, якщо чесно», – зазначила вона.
Фінансування на відновлення та відбудову поки що немає. Щоб оцінити збитки та зробити розрахунки для ремонту, приїздили представники Міжнародної організації з міграції (МОМ), але жодних результатів поки що також немає.
Читвйте також: На відбудову з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділили понад 35 млрд грн торік
Замість госпіталю для військових – шелтер для цивільних
Наразі обласний госпіталь для військових та ветеранів війни перетворений на шелтер для цивільних мешканців Святогірської громади. Його облаштували у трьох лікувальних корпусах (відділення терапії, невралгії та кардіології). Вони не дуже постраждали під час обстрілів та окупації, але замість вибитих вікон там стоять плити OSB.
«Шелтер у нас працював і торік. Тоді відкрився наприкінці лютого, і цьогоріч така сама ситуація. Зроблено це за ініціативи місцевої влади, адже в місті багато зруйнованого житла, в багатоповерхівках немає централізованого опалення і води. А торік не було ще й світла. Тому люди прийшли до нас. Сьогодні у шелтері постійно живуть 63 люди – це переважно люди поважного віку (від 60 років), хоча є й кілька молодших», – розповіла Ольга Коротіна.
Люди тут живуть у гарних умовах, у порівнянні з місцями компактного проживання ВПО в західних регіонах України. У палатах є обігрівачі, водонагрівачі, душові кабіни та унітази. Є чайники та холодильники. У кожному корпусі кілька палат виділено для людей з інвалідністю.
Кухня лише одна на всі корпуси, бо немає можливості зробити їх в кожній будівлі, але жителям, що знайшли тут прихисток, цього вистачає. Вони готують собі сніданки та вечерю, а вдень їм привозять гарячі обіди представники World Central Kitchen.
«Єдина проблема – вода. Та й з нею вже трохи розібрались, пробуривши свердловину. Тобто, на даний час у нас вже є технічна вода і можна помитися, попрати щось. До того ж є постійний підвіз питної води, яку використовуємо для приготування їжі та напоїв», – додала представниця госпіталю Ольга Семенівна Коротіна.
Обласний госпіталь для військових та ветеранів війни працюватиме як шелтер поки не стане тепло на вушиці. Влітку тут залишаться лише його представниця, головна медсестра та охорона.
Читайте також: Який досвід інших країн може використати Україна у післявоєнній відбудові
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!