Вже наступного року стара амбулаторія у селі Прелесне буде реконструйована під будинок для самотніх літніх людей. Проблема хоспісної допомоги в Донецькій області стоїть доволі гостро, тому реалізація цього проєкту важлива не тільки для Черкаської громади, а й для сусідніх громад.
Хоспіс, або стаціонарне відділення для постійного чи тимчасового проживання одиноких громадян, буде створено за фінансової підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). Частину витрат бере на себе місцевий бюджет. Детально про проєкт розповів секретар Черкаської селищної ради Костянтин Даниленко (на фото).
Хоспісна лікарня потрібна громаді
«У квітні цього року був підписаний меморандум між Черкаською громадою та Німецьким товариством міжнародного співробітництва про створення хоспісу в будівлі колишньої лікарської амбулаторії села Прелесне по вулиці Садова, 1а. Це буде стаціонар, в якому зможуть проживати до 35 літніх людей, які потребують постійного догляду та медичного обслуговування», – повідомив Костянтин Даниленко.
Про нагальну потребу у такому закладі свідчать цифри: на даний час у Черкаській громаді є понад сто людей похилого віку, яким соціальні працівники надають допомогу за місцем їхнього проживання. Але є щонайменше 20 літніх самотніх людей, які потребують постійного догляду та лікування в умовах стаціонару.
«Враховуючи місткість майбутнього хоспісу, ми зможемо приймати до себе нужденних із сусідніх громад. Таким чином нова соціальна послуга не буде обмежена територіально», – додав секретар ради.
Судячи з проєкту, умови перебування стареньких у стаціонарі будуть комфортними, а головне – зручними для їх фізичного стану. Будуть дотримані також умови безбар’єрності.
Як виглядатиме майбутній хоспіс зсередини, можна побачити у презентації GIZ.
Створення стаціонарного відділення у Прелесному відбуватиметься на умовах співфінансування. Громада виконує зовнішній ремонт – оновлює покрівлю та ремонтує фасад. Частину робіт планують встигнути зробити до кінця цього року.
GIZ бере на себе внутрішній ремонт та наповнення хоспісу – від прокладання комунікацій до оснащення приміщень меблями та обладнанням.
«За проєктом, відкриття стаціонару планується у 2023 році, але ми докладемо всі зусилля, щоб такий затребуваний заклад з’явився у нашій громаді якомога раніше. Вже зараз ми працюємо над добором персоналу, який працюватиме у хоспісі», – зазначив Костянтин Даниленко.
Що таке хоспіс?
Хоспісної допомоги потребують люди, яких не можна вилікувати, або ті, хто внаслідок старості та слабкого фізичного стану не можуть самі піклуватись про себе. Тому хоспіс не є закладом охорони здоров’я, а скоріш притулком для пристойного завершення життя.
Невиліковно хворі не потребують лікування у звичайному сенсі цього слова. Їм потрібно полегшення симптомів хронічної хвороби, турбота та моральна підтримка. Саме слово хоспіс походить від латинського hospes, що означає гостинність.
У хоспісних відділеннях завжди є медичний персонал. Але його завданням не є лікування, а піклування та догляд за тяжкохворими.
Обов’язки працівників хоспісу:
- забезпечення повного догляду за хворою людиною,
- запобігання та полегшення страждань методами знеболювання,
- надання психологічної допомоги, спілкування, виведення зі стану депресії,
- постійний зв’язок з родичами, за бажанням – навчання їх правильному піклуванню за хворим.
Як оформити людину в хоспіс?
Державні чи муніципальні хоспіси в Україні безкоштовні. Скеровують людей у такий заклад, як правило, сімейні лікарі та лікарі стаціонарів. Також можливе самостійне звернення пацієнтів та їх родин.
Потрібні таки документи:
- паспорт хворого або інший офіційний документ, підтверджуючий особу,
- паспорт опікуна,
- виписка з історії хвороби з діагнозом і знеболюючими, які прописують лікарі.
Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!