У Донецькій і Луганській області створюють «пояс успішності»: чи розділяє бізнес оптимізм влади?
Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій зустрілась з підприємцями Донеччини, щоб обговорити поточні проблеми та урядові плани зі створення на Сході України території пріоритетного розвитку. Разом з нею на Донеччину завітали народні депутати Дмитро Лубенець та Юлія Гришина.
Під час зустрічі був презентований проєкт закону «Про запровадження спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях» (№ 6403) та відповідні зміни до Митного, Податкового та Бюджетного кодексів. Ці документи необхідно прийняти, щоб розпочати реалізацію Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей до 2030 року.
Водночас представники бізнесу розповіли про труднощі, з якими постійно стикаються у своїй підприємницької діяльності. Їх пропозиції пообіцяли врахувати до першого читання законопроєкту.
Виклики та ризики
Під час «круглого столу» Ірина Верещук запропонувала підприємцям поділитися своїми думками про покращення умов ведення бізнесу. У відповідь отримала відверті «сповіді».
Віктор Німаніхін, який керує швацьким підприємством у місті Українськ, поскаржився на високі комунальні платежі, які суттєво впливають на собівартість продукції.
Віктор Німаніхін
«Раніше основною складовою у вартості наших виробів був фонд заробітної плати. Зараз це електрика та тепло. Перейти на альтернативне опалення ми не можемо, бо це потребує значних капітальних вкладень. Їх у нас просто немає. Залучити інвесторів також неможливо – ніхто не хоче ризикувати своїми грошима, вкладаючись у підприємство на 30-кілометровій відстані від лінії зіткнення», – розповів Німаніхін.
Підприємці зі Слов’янська додали, що надмірні ціни на електрику можуть «покласти» бюджетоутворюючий керамічний бізнес. Тому пропонують встановити державне регулювання вартості електроенергії хоча б для енерговитратних підприємств.
У виробників високотехнологічного обладнання інші проблеми. Директорка виробництва 3D-принтерів Юлія Гакова повідомила про нерівнозначні умови ведення бізнесу з точки зору кредитування.
«Наше підприємство може взяти обладнання у лізинг під 40%, тоді як аналогічне у Дніпрі – всього під 20%. Де тут справедливість? Якщо казати про стартапи, то потрібні залогові кредити. А звідки візьметься майно під заставу, коли бізнес тільки розпочинається? Крім того, високотехнологічне виробництво потребує імпортних комплектуючих, на які діє ставка 30% від вартості. Держава повинна втрутитися та розвівати подібні виробництва в Україні, щоб не залежати від імпорту», – наголосила Юлія Гакова.
Про нюанси ІТ-бізнесу розповів директор компанії «QuartSoft» Сергій Кондратюк. За його словами, великою проблемою Сходу України є кадри. Молодь отримує тут освіту, закріплює її роботою в місцевих ІТ-компаніях, набуває досвіду, а потім виїжджає в інші міста або за кордон. Звісно, велику роль відіграє рівень зарплати. Щоб затримати молодь, можливо, потрібно ввести податкові послаблення для Донецької та Луганської областей.
Підпис: Сергій Кондратюк і Юлія Гакова
Одразу кілька підприємців поскаржилися на недоступність державної кредитної програми 5-7-9. Зокрема на це звернув увагу колишній селищний голова Нью-Йорка, а зараз – представник громадської інституції «Коаліція на лінії зіткнення» Микола Линько. Він уточнив, що такий кредит бізнесмени не можуть взяти ані у прифронтових містах, ані на решті території Донеччини та Луганщини. Про це свідчать офіційні цифри: за програмою 5-7-9 у Донецькій області видано всього 1% кредитів від загальної кількості по Україні.
Також «головний біль» більшості підприємців – вимога для ФОПів встановлювати реєстратори розрахункових операцій (РРО). Вони вважають, що це змусить багатьох припинити бізнес. А це значить, що люди залишаться без заробітку, а громади – без податкових надходжень. Адже пропонують відтермінувати введення РРО ще на рік.
Вислухавши підприємців, Ірина Верещук запевнила, що взяла до відома всі тези та пропозиції. Запевнила, що по можливісті їх буде враховано при підготовці законопроєкту № 6403 до другого слухання.
«Ми знаємо, що бізнесові проблеми існують кругом в Україні, але тут додаються ще й безпекові виклики. Тому держава має допомогти підприємцям зі Сходу, які саме тут створюють робочі місця, сплачують податки, годують себе та свої сім’ї, дають засоби для існування своїм найманим працівникам. Для цього й була розроблена Стратегія економічного розвитку Донецької та Луганської областей до 2030 року, а тепер працюємо над законом, який забезпечить її реалізацію», – наголосила віцепрем’єр-міністерка.
Підпис: Представники парламенту та уряду уважно вислухали підприємців Донеччини
Амбітна стратегія перетворень
Стратегію економічного розвитку Донецької та Луганської областей до 2030 року було затверджено восени 2021 року. Її основні напрямки – стимулювання бізнесу, сприяння інвестиціям, покращення інфраструктури, відновлення промисловості, сільського господарства, будівництва, запровадження інноваційних технологій.
У законопроєкті № 6403 для реалізації Стратегії закладено декілька ключових нововведень:
- Можливість створювати території пріоритетного розвитку із спеціальними режимами господарської діяльності в Донецькій та Луганській областях. Передбачено три рівні: територіальний, рівень прилеглих до окупованої території громад, та рівень індустріальних парків.
- Створення Уповноваженого органу, який реалізуватиме державну політику з управління території пріоритетного розвитку. Зокрема, ухвалюватиме рішення про надання статусу резидента ТПР.
- Створення Фонду консорціумного фінансування, який залучатиме державні, донорські та кредитні кошти під соціальні ініціативи, важливі інфраструктурні проєкти, страхування воєнно-політичних ризиків у регіоні.
У разі прийняття законопроєкту для бізнесу відкриваються нові можливості:
- Запровадження для бізнесу, який працює в регіоні, воєнно-політичного страхування за гроші Фонду консорціумного фінансування. Це спростить підприємцям доступ до кредитів.
- Податкові пільги при ввезенні обладнання для власного виробництва в рамках інвестиційного проєкту, при інвестуванні не менше 1 млн євро зі збереженням чи створенням 20 робочих місць.
- Залучення коштів Фонду консорціумного фінансування під об’єкти інфраструктури.
- Часткова компенсація за рішенням місцевої влади вартості підключення малих та середніх підприємств до мереж.
- Запровадження спрощеного режиму видачі дозвільних документів, ліцензій, а також відведення земельних ділянок для розміщення виробництв.
Підсумовуючи зустріч, Ірина Верещук, представники парламенту та уряду підкреслили пріоритетність розвитку Сходу України та намагання боротися за збереження людського потенціалу через підтримку бізнесу.
На медіа-майданчику Антикризового медіа-центру йшли обговорювання питання щодо ситуації, яка склалася в підприємницькому середовищі Донецького регіону у 2022 році
Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
