У Думі не хочуть миротворців на кордоні РФ і України

За реакцією та заявами російських дипломатів та політичних діячів можна відслідковувати ситуацію навколо можливого вводу на Донбас миротворців, перемовини про що йдуть ще з осені, втім, без особливого успіху.

Українську ініціативу з введення миротворців несподівано підтримала і Росія, щоправда, умови, за яких на думку РФ повинна діяти на Донбасі, значно відрізнялися від українських.

Головними відмінностями були кількість миротворчої місії, її завдання, та пункти розміщення.

Отже, Україна наполягала на введенні численної місії, що мала б взяти під контроль державний україно-російський кордон, у той час Російська Федерація вважає, що кількість миротворців повинна бути відносно невеликою, а їхнім головним завданням мала б бути охорона співробітників місії ОБСЄ, що працюють на Донбасі, або ж максимум розміщення миротворців на лінії зіткнення між ворожими сторонами.

Численні перемовини між спеціальним представником Госдепартаменту США по Україні Куртом Волкером та помічником президента РФ Владиславом Сурковим по питанню миротворців, жодних результатів наразі не принесли.

Між тим, в Україні вважають це питання критично важливим, оскільки введення миротворців у перспективі спроможне повернути Україні непідконтрольну частину Донбасу.

«Я скажу, як це зроблять росіяни. Вони зроблять це дуже швидко. Вони просто виведуть свої війська, як з Німеччини в 90-х. Просто візьмуть і вийдуть», – упевнений Колесніков. Експерт вважає, що миротворча місія буде введена на Донбас на умовах Києва, а не Москви. Зрозуміло, що миротворців введуть і на тих умовах, які влаштовують Україну. Тобто на кордоні. Якщо миротворців введуть на кордон, то ми безкровно візьмемо під контроль ці території», – вважає український військовий експерт Юрій Колєсніков.

Можна сказати, що незважаючи на протидію РФ та поки що незрозумілий статус самої миротворчої місії, вже декілька країн заявили про готовність відправити до Донбасу миротворців, зокрема, Швеція, Фінляндія та Білорусь. Щоправда, стосовно участі останньої в Україні думки доволі різні, більшість українських політиків вважають участь білоруських миротворців небажаною, так само, як і участь у місії ООН російських військових, оскільки Білорусь є провідником політики РФ.

Незважаючи на численні випади з боку РФ, що нібито Україна не виконує мінські домовленості, на Заході вважають інакше: так, США та деякі країни Європи прямо говорять про недотримання домовленостей, що були підписані у столиці Білорусі, та говорять про необхідність посилення санкцій проти Росії.

Зокрема, 17 лютого міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель під час Мюнхенської конференції заявив, що санкції відносно Росії можуть бути поступово ослаблені після введення в Донбас місії ООН. Німецький міністр наголосив, що це має посприяти втіленню в життя планів щодо стійкого припинення вогню в зоні конфлікту. Крім того, Габріель підкреслив, що «нереалістично» наполягати на повному виконанні мінських угод перед частковим зняттям санкцій з Москви.

Втім, Члени Християнсько-демократичного союзу (ХДС), який очолює канцлер Німеччини Ангела Меркель, розкритикували слова міністра закордонних справ ФРН Зігмара Габріеля, який заявив про можливе ослаблення санкцій щодо Росії, передає Bild am Sonntag.

«Поки російський уряд не виконує мінські угоди, скасування санкцій є абсолютно неправильним сигналом і сигналом Путіну не міняти свою політику», — заявив голова міжнародного комітету парламенту ФРН Норберт Реттген. Він додав, що в ході коаліційних переговорів ХДС разом з соціал-демократами «були єдині в думці, що зараз хід за Росією».

При цьому заступник голови блоку правоцентристських політичних партій ХДС/ХСС Йоханн Вадефуль вважає, що заява глави МЗС суперечить результату переговорів коаліції. За його словами, поступове ослаблення санкцій не розглядається.

У свою чергу Глава МЗС РФ Сергій Лавров вважає, що війна на Донбасі, яку розпочала Росія, сталася «внаслідок політики, яку проводили США і країни НАТО» після «холодної війни».

Таку заяву він зробив в інтерв’ю сербському агентству «БЕТА», передають «РИА Новости».

«Українська криза не стала причиною нинішніх відносин між Росією і Заходом, він скоріше став наслідком тієї політики, яку західні країни, насамперед США та країни НАТО проводили після закінчення “холодної війни”, – сказав Лавров. “Для нас не стало сюрпризом те, що відбулося на Україні. Це стало, як я вже сказав, наслідком тієї лінії, яку вибрала НАТО” – додав він.

Подібні заяви є черговим прикладом спроби перекласти провину на плечі інших, а також передвісником майбутньої спроби скомпрометувати саму ідею введення миротворців на Донбас не на умовах Кремля, котрі вочевидь не влаштовують нікого окрім самої Росії і тому не будуть прийняті іншими зацікавленими сторонами.

Ідея введення на Донбас миротворчої місії звучить вже давно, але отримала «друге життя» та підтримку відносно недавно – восени 2017 року після звернення президента Петра Порошенко до ООН.

Ідея загалом отримала підтримку проте як водиться на перешкоді стали технічні деталі. Так, Російська Федерація на словах повністю підтримавши ініціативу, розпочала торг навколо деталей майбутньої місії.

Так, якщо українська сторона наполягає на чисельній місії миротворців котрі повинні взяти під контроль україно-російський державний кордон на Донбасі, російська ж сторона наполягає на охороні миротворцями лише місії ОБСЄ.

Також Україна категорично виступає проти участі у місії російських військових, котрі підтримують самопроголошені республіки та воюють супротив ЗС України, час від часу потрапляючи у полон.

Так, прийняття законопроекту № 7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» у тому числі ставить заслон на участі російських миротворців у місії ООН, адже не може до складу миротворців входити військові з країни, що на законодавчому рівні вважаються окупантом.

У листопаді глава білоруського МЗС Володимир Макей заявив на спільній прес-конференції в Москві з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим що Білорусь готова направити миротворчий контингент на Донбас.

«Якщо потрібно буде, ми готові виділити відповідний миротворчий контингент, якщо це буде прийнятне всім зацікавленим сторонам, для того, щоб брати участь у вирішенні миротворчих завдань», – сказав Макей.

Він також заявив, що Білорусь зацікавлена, щоб на сході України якомога швидше встановився мир.

«Ще в жовтні 2014 року президент Білорусі Олександр Лукашенко говорив про готовність направити миротворців на Донбас», – додав він.

Втім, українські політики вважають цю ідею не дуже гарною та звертають увагу на проросійськи кроки Білорусі, як наприклад голосування у Третьому комітеті ООН по резолюції про порушення прав людини в окупованому Росією Криму.

«Білорусь претендує на те, що вона дає нейтральну майданчик для проведення мирних переговорів з врегулювання ситуації в Донбасі. Абсолютно Очевидно, що нейтральність має трохи інше забарвлення, ніж голосувати проти резолюції про порушення прав людини – українців, кримських татар в окупованому Криму. Нейтральність не передбачає того, що країна дозволяє іншій країні безкарно красти території і порушувати права людини», – заявила перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко.

Тим часом з’явилися конкретні оцінки кількості миротворців котрі потрібні для проведення миротворчої місії на Донбасі.

Для врегулювання конфлікту на Донбасі ООН слід відправити в Україну до 24 тисяч миротворців.

Про це йдеться в доповіді, підготовленій експертом ООН при Колумбійському університеті в Нью-Йорку Річардом Гоуаном за дорученням колишнього генерального секретаря НАТО, радника президента України Петра Порошенка Андерса Фог Расмуссена, передає DW.com з посиланням на Reuters.

У доповіді, який буде представлений 17 лютого на Мюнхенській конференції з безпеки, говориться, що ООН слід розглянути питання про силу чисельністю близько 20 тисяч військовослужбовців з країн, що не входять в НАТО, і чотирьох тисяч поліцейських, щоб допомогти врегулювати конфлікт на Сході України.

Згідно з пропозицією, до складу контингенту повинні увійти представники таких європейських країн, як Швеція, країн з досвідом участі в миротворчих місіях, як Бразилія, а також держав, які користуються довірою РФ – Білорусь. Введення миротворчої місії на Донбас дозволить, зокрема, провести там місцеві вибори, йдеться у доповіді.

Окремі експерти говорили про необхідність відправити на Донбас до 50 тисяч миротворців, але автор доповіді вважає таку цифру нереалістичною. На даний момент конфлікт на Донбасі моніторять більше 700 спостерігачів ОБСЄ.

Між тим, згідно звіту іноземної розвідки Естонії Російська Федерація не має наміру припиняти бойові дії в зоні військового конфлікту на Донбасі і буде продовжувати використовувати їх як інструмент тиску на офіційний Київ.

У той же час Кремль намагається «врятувати своє обличчя» з-за поглиблення ізоляції з боку Заходу, враховуючи наближення президентських виборів у Росії. Тому Росія запропонувала ввести миротворців на схід України. Однак, ця пропозиція має на меті відкласти вирішення конфлікту і тільки зробить конфлікт більш затяжним.

В інтерв’ю виданню «Комерсант» міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що введення миротворців ООН може «придушити» самопроголошені ЛНР та ДНР.

Керманич зовнішньополітичного відомства Росії зв’язав це із прийняттям ВР України законопроекту № 7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

За думкою Лаврова прийняття цього закону «ховає» досягнуті у 2014-2015 роках Мінські домовленості та розв’язує руки Україні у воєнному вирішенні питання самопроголошених республік Донбасу та може викликати загострення на лінії розмежування.

«Мінські домовленості схвалені Радою Безпеки ООН. Там прямо сказано, що все, що потрібно робити, повинно бути предметом узгодження між Києвом і т. н. окремими районами Донецької і Луганської областей. Ми довіряємо ООН, ОБСЄ, яка, до речі, робить дуже непогану роботу в серйозних умовах. Але не можна просто взяти і викинути політичну частину Мінських домовленостей. Обіцянка про те, що вони потім будуть виконані, коли військова оонівська адміністрація візьме під контроль усю цю територію, сумнівно. Якщо автори цієї ідеї вмовлять Донецьк і Луганськ – заради Бога, будь ласка. Саме це передбачено Мінськими домовленостями і схвалено Радою Безпеки ООН. Але я вважаю, що ті, хто просуває таку концепцію, просто хочуть задушити ці дві території», – стверджує Лавров.

Втім, підґрунтя цієї заяви може бути зовсім іншою, хоча й дійсно пов’язане із прийняттям українськими парламентаріями законопроекту № 7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Головним тезисом законопроекту поруч із посиленням ролі ЗСУ у проведенні АТО, на чому постійно наполягають у МЗС РФ як небезпеці ескалації на Донбасі, є визнання РФ державою-агресором, а владу самопроголошених республік – «окупаційними адміністраціями».

Звичайно ж, це викликало незадоволення з боку РФ, котре втім маскується скоріше «турботою» про мешканців Донбасу котрі можуть постраждати внаслідок військових дій, але нагадування про миротворчу місію ООН, та побоювання РФ що начебто їх будуть використовувати для «придушення» ЛДНР говорять, що справжнє обурення Росії викликано руйнуванням власних планів.

Як відомо з восени 2017 року продовжуються дебати щодо введення миротворців на Донбас, що начебто підтримує не лише Україна але й самопроголошені «народні» республіки, а РФ навіть готова винести на Радбез ООН резолюцію щодо цього. Проте умови майбутньої місії Україна та РФ бачать по-різному.

Так, українська сторона наполягає на чисельній місії миротворців котрі повинні взяти під контроль україно-російський державний кордон на Донбасі, російська ж сторона наполягає на охороні миротворцями лише місії ОБСЄ.

Між тим прийняття законопроекту № 7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» ставить заслон на участі російських миротворців у місії ООН, адже не може до складу миротворців входити військові з країни, що на законодавчому рівні вважаються окупантом.

Чи не тому у РФ спершу так емоційно сприйняли прийняття законопроекту, а згодом і заговорили про небажаність миротворців, адже включити до їхнього складу російських військових стане вже неможливо.

Навколо запропонованого Україною вводу на Донбас миротворчого контингенту не вщухають баталії. Незважаючи на попередню підтримку вводу миротворців з боку Російської Федерації та самопроголошених народних республік на початку вересня, варіант введення сил ООН задля примирення сторін запропонований Україною – із розміщенням «голубих касок» на україно-російському державному кордоні, призвів до зовсім протилежного результату.

За думкою російської сторони місія миротворців на Донбасі має обмежуватися виключно охороною співробітників ОБСЄ та, можливо, наявністю миротворців виключно на лінії розмежування між Збройними силами України та незаконними озброєними формуваннями самопроголошених ЛНР та ДНР.

Розбіжності у цьому питанні виникли одразу, оскільки а ні Україна, а ні Росія не відмовилися від власних варіантів введення миротворців, наполягаючи саме на них. Так, під час свого виступу на Генеральній Асамблеї ООН 20 вересня президент України Петро Порошенко рішуче відкинув запропонований Росією варіант розміщення миротворців ООН виключно на лінії розмежування сторін та наполягав на необхідності їхнього розміщення вздовж тієї частини українсько-російського державного кордону, що зараз не контролюється нашою державою.

Після своєї промови Петро Порошенко покинув залу, а слідом за ним вийшов віце-президент США Майкл Пенс, тим самим пропустивши виступ глави російського МЗС Сергія Лаврова. Вже тоді оглядачі трактували це як підтримку з боку США саме українського варіанту введення миротворців.

Наступного дня Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг під час зустрічі із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим прямо заявив, що повністю підтримує ідею про введення миротворчої місії ООН в Донбас.

Врешті-решт, такі поодинокі сигнали вилилися у цілком офіційну думку Сполучених Штатів Америки.

Наприкінці жовтня Спеціальний представник Держдепартаменту США по Україні Курт Волкер побував в Україні із незапланованим візитом в Україну, під час якого він провів кілька зустрічей з вищим керівництвом країни і народними депутатами.

Під час перебування в Україні Курт Волкер дав інтерв’ю Громадському, в якому висловив свою думку про роль Російської Федерації у збройному конфлікті на Донбасі та шляхів імплементації Мінських угод. Говорячи про введення миротворців, дипломат заявив, що дане рішення повинні узгоджувати виключно Україна, РФ і ОБСЄ – без участі самопроголошених республік.

Подібна заява призвела до обурення з боку ватажків самопроголошених «народних» республік, так, «голова» самопроголошеної ДНР Олександр Захарченко назвав позицію Курта Волкера такою, що призводить до глухого куту.

«Що стосується позиції Курта Волкера, то вона як мінімум не розумна. Тому що веде в глухий кут. І якщо Волкер, який був призначений для сприяння врегулюванню конфлікту, тобто пошуку виходу з нього, буде, навпаки, заводити конфлікт у глухий кут, то його просто звільнять як того, що не впорався із завданням», – сказав Захарченко 2 листопада в ході онлайн-конференції з жителями ДНР і підконтрольною Києву території.

За його словами, сторонами конфлікту є самопроголошені республіки і Київ. «І досягти врегулювання конфлікту без жодної зі сторін не вийде», – вважає глава ДНР.

Раніше ватажок самопроголошеної ДНР заявляв що без згоди «народної республіки» не допустить миротворців на власну територію і якщо доведеться використає силу.

У той же час у народних республіках не мають нічого проти запропонованого РФ варіанту введення невеличкої місії миротворців виключно для захисту ОБСЄ.

Зважаючи на те, що запропонований Україною варіант розміщення миротворців підтримується більшістю зацікавлених у врегулюванні сторін, він має непоганий шанс бути прийнятим, то ж РФ змушена протидіяти планам України та затягувати процес, використовуючи для цього уві механізми, серед яких думка «народних республік», до якої втім байдуже, далеко не головна. І схоже це дає свої результати.

Так, за словами постійного представника Італії в ООН Себастьяно Карді, Рада Безпеки ООН у листопаді не планує розглядати питання про розміщення місії ООН на сході України.

«У програмі роботи Радбезу на листопад немає нічого на цей рахунок», – цитує дипломата російське видання ТАСС.

Микита Синицін

Схоже що у міжнародній політиці чаша терезів остаточно хитнулися на сторону України і особливо помітно це стало після засідання Генеральної Асамблеї ООН 20 вересня.

Як повідомляв Антикризовий медіацентр під час свого виступу в ООН президент України Петро Порошенко рішуче відкинув запропонований Росією варіант розміщення миротворців ООН виключно на лінії розмежування сторін та наполягав на необхідності їхнього розміщення вздовж тієї частини українсько-російського державного кордону, що зараз не контролюється нашою державою.

За словами президента «це саме той ключ до врегулювання, оскільки не може бути мови про успіх у поверненні світу на Донбас без упередження проникнення російських регулярних військ, озброєння, обладнання і найманців на Донбас».

Після своєї промови Петро Порошенко покинув залу а слідом за ним вийшов віце-президент США Майкл Пенс, тим самим пропустивши виступ глави російського МЗС Сергія Лаврова. За думкою оглядачів це не було простою випадковістю, а було свідомим кроком, що мав підкреслити незгоду як України так і Росії із запропонованою РФ резолюцією щодо введення миротворців на Донбас «виключно з метою забезпечення охорони працюючої на Донбасі місії ОБСЄ та лише уздовж лінії розмежування сторін», тобто україно-російський кордон мав би лишатися без уваги миротворців, що категорично не влаштовувало Україну.

21 вересня у російському Міністерстві закордонних справ знову категорично заперечили необхідність розгортання миротворців на україно-російському кордоні.
«Вони [представники України] хочуть розгортання оонівців по всій території України, включаючи російсько-український кордон, – сказав він. – Росія не є стороною в цьому конфлікті, тому немає ніякого сенсу в розгортанні миротворців на кордоні», – заявив російському виданню «ТАСС» заступник міністра закордонних справ Росії Геннадій Гатілов.

Оскільки натяк на те, на чиєму боці Сполучені Штати Америки та думка Європи чи то не був зрозумілим для РФ, чи то свідомо ігнорувався, на Заході вирішили висказатися про це більш відверто і зрозуміло.

Так, Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг під час зустрічі із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим заявив, що повністю підтримує ідею про введення миротворчої місії ООН в Донбас.

Столтенберг підкреслив, що важливо розмістити миротворців не тільки на лінії зіткнення, як пропонує Росія, але і на всій території конфлікту на сході України. передає Deutsche Welle.

Більш того, 21 вересня президент України Петро Порошенко під час особистої зустрічі із президентом США Дональдом Трампом обсудив ситуацію стосовно введення миротворців на Донбас і за словами Петра Порошенко керівник Сполучених Штатів Америки повністю погодився із позицією нашої країни щодо введення миротворчої місії ООН на Донбас.

«Важливо, що США повністю підтримали пропозиції України, мої пропозиції, які були озвучені ще в 2015 році, про розміщення на сході України, на окупованій території, миротворців з мандатом Ради безпеки ООН. Я підкреслюю, українську позицію, яка передбачає мандат на всю окуповану територію на сході України, включаючи неконтрольований ділянка українсько-російського кордону, що виключить можливість проникнення російських військ і служитиме справі миру», – повідомив Порошенко під час брифінгу після зустрічі з американським лідером Дональдом Трампом.

«Ми домовилися, що наша головна мета – це деокупація, відновлення суверенітету і як можна швидше принесення світу в Україну. Це те, чого хочу я, як український президент, і це те, в чому нас підтримують ключові держави світу. Це важливо», – зазначив президент передає канал «112 Україна».

Тож американська дипломатія всілякими способами дає зрозуміти РФ, що варіант введення миротворців на якому наполягає Україна є біль сприйнятливим та майже неминучим. Звичайно ж, Росія може почати перешкоджати прийняттю такого рішення, та навіть спробувати скористатися правом вето, проте з вуст країни, що намагається виступати головним «миротворцем» ситуації на Донбасі це буде виглядати вкрай дивно.

Втім, Російська Федерація може спробувати творити перешкоди в більш м’якій формі,
затримуючи прийняття рішення, наприклад, уточнюючи пункти майбутнього мандату миротворців, їхнього чисельного та іншого складу, наприклад наполягати на включенні до контингенту військових Росії чи союзних їй держав на кшталт Беларусі чи Казахстану.

Проте якщо США рішуче настроєні на підтримку саме українського варіанту миротворців та підтримки України, навряд чи це допоможе, до того непоступливість Росії у питанні миротворців може призвести до позитивного рішення США надати Україні летальну зброю, цілком можливо, що саме така альтернатива введенню миротворців була заявлена на серпневих переговорах спеціального представника США по питанням України Курта Волкера та помічника президента РФ Владислава Суркова.

Микита Синицін