У двох громадах Донеччини припиняється доставка квитанцій «Донецькоблгазу»

Фахівці Краматорського управління газового господарства АТ «Донецькоблгаз» ліквідували аварію після російського удару по мосту в одному із селищ Краматорської громади.

Про це повідомили у компанії “Донецькоблгаз”.

Внаслідок обстрілу уламки пошкодили надземний розподільчий газопровід, який проходив над річкою. У трубі утворився наскрізний отвір, через що сталося займання.

Аварійно-диспетчерська служба під час обстеження виявила пошкодження та одразу розпочала роботи.

Рятувальники ДСНС ліквідували пожежу на газопроводі, після чого газовики змогли локалізувати аварію.

У «Донецькоблгазі» зазначили, що через пошкодження існувала загроза відключення частини мешканців громади від газопостачання. Однак аварійним службам вдалося уникнути цього.

Пізніше, за сприяння Краматорської міської військової адміністрації, фахівці провели повноцінний ремонт пошкодженої ділянки.

У компанії наголосили, що роботи виконували у надзвичайно складних умовах — місце аварії знаходилося над річкою, а сам міст був зруйнований внаслідок російського удару.

Голова правління АТ «Донецькоблгаз» Вадим Батій зазначив, що кожен такий виїзд залишається ризиком для працівників, однак газовики продовжують працювати навіть після важких обстрілів, щоб люди не залишилися без газу.

Оселю пошкодили або й зовсім зруйнували ворожі обстріли, але платіжки за комунальні послуги продовжують надходити. З такою ситуацією стикалися тисячі українців, зокрема жителі Донецької області, яка, за оцінками Світового банку, входить до регіонів із найбільшими руйнуваннями житлового фонду.

Через чотири роки повномасштабного вторгнення це питання нарешті врегулювали. Закон 4825-IX, який набув чинності 15 квітня, скасовує або призупиняє нарахування за комунальні послуги під час війни для власників пошкодженого чи знищеного житла. Тож як саме працює новий закон і що робити людям – читайте у матеріалі «Антикризового медіа-центру».

Полегшення для споживачів

Депутати Верховної Ради України 25 березня 2026 року ухвалили закон №4825-IX «Про особливості нарахування плати за житлово-комунальні послуги (ЖКП) та інших платежів у зв’язку з пошкодженням або знищенням об’єктів нерухомого майна». Уже за 20 днів його підписав президент, тож документ набрав чинності.

Відтепер для українців, чиї домівки зазнали руйнувань через війну росії проти України, нарахування за комунальні послуги припинятимуть або призупинятимуть. У законі це принципово різні речі – так само, як і знищене та пошкоджене майно.

Знищене майно – це те, що непридатне для використання, а його відновлення неможливе або недоцільне. У такому випадку нарахування плати за комунальні послуги та інші платежі припиняють із дати, зазначеної в акті обстеження.

Пошкоджене майно – це житло, яке можна відновити, але на момент обстеження воно непридатне для проживання. У такому випадку нарахування призупиняють, а вже виставлені суми підлягають перерахунку.

Окремо закон передбачає можливість переглянути попередні нарахування. Зокрема автори документу передбачили не лише майбутні нарахування, а й ті, які були зроблені раніше. Йдеться про платежі, нараховані після пошкодження житла, але ще до набрання чинності цього закону.

Що робити власнику пошкодженого або зруйнованого житла

Щоб скористатися цими змінами, власнику потрібно пройти кілька етапів. Головне – зафіксувати пошкодження. Офіційне обстеження визначає, чи є житло пошкодженим або знищеним. Його результати і стають підставою для зміни нарахувань за житлово-комунальні послуги. Без офіційного обстеження змінити ситуацію не можна.

Алгоритм дій для власників такий:

1. Подати повідомлення про пошкоджене або знищене майно.

Це можна зробити через застосунок «Дія» або іншим передбаченим способом – наприклад, у Центрі надання адміністративних послуг. Порядок подання регулює постанова Кабінету Міністрів України № 380.

2. Ініціювати обстеження житла.

Саме це запускає механізм припинення або призупинення нарахувань. Стан житла визначає спеціальна комісія. За безпековою ситуацією в регіоні її представники вирішують, чи вони фізично виїжджатимуть на місце руйнування чи буде дистанійне обстеження.

3. Отримати акт або повідомлення про результати обстеження.

Після цього інформацію передають не лише власнику, а й постачальникам комунальних послуг, управителю будинку, ОСББ (об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку) або кооперативу. Саме на підставі цього документа змінюють нарахування.

4. Подати заяву виконавцю комунальної послуги.

Попри обмін інформацією між установами, на практиці краще продублювати звернення: додати копію акта або повідомлення, вказати адресу, особовий рахунок і вимогу провести перерахунок або припинити нарахування.

5. Перевірити платіжки та відповідь.

Якщо нарахування не змінили, варто вимагати письмове обґрунтування. За потреби можна звернутися до органу місцевого самоврядування або до суду.

Чи є ще механізми захисту, крім нового закону

Ще до ухвалення нового закону в Україні вже діяв механізм захисту споживачів. Водночас він мав загальний характер, а окремі його норми стосувалися, зокрема, переселенців.

Йдеться про постанову Кабінету Міністрів України № 206. Вона передбачає, що до припинення або скасування воєнного стану забороняється:

• нараховувати та стягувати штрафи, пеню, інфляційні нарахування і річні проценти за борги за житлово-комунальні послуги;
• припиняти або зупиняти надання житлово-комунальних послуг через несплату – у визначених випадках;
• стягувати заборгованість, що утворилася після 24 лютого 2022 року, з людей, які виїхали з місця проживання та надали підтвердні документи (зокрема довідку ВПО);
• нараховувати плату за ЖКП і стягувати борги за період тимчасової окупації відповідних територій.

Читайте також: «Комунальні борги і арешти рахунків переселенців з Донеччини: що каже закон і як захищатися»

Водночас постанова № 206 поширюється і на випадки, коли житло пошкоджене внаслідок бойових дій – за умови, що споживач повідомив про це постачальника послуг. Тобто відповідна норма існувала і раніше. Однак новий закон має зробити цей механізм більш чітким і системним. На відміну від постанови № 206 він чітко розмежовує пошкоджене і знищене майно, встановлює конкретний алгоритм – від обстеження до перерахунку, і передбачає перегляд нарахувань.

Інша сторона: проблема глибша, ніж здається

Те, що для споживачів є полегшенням, для тих, хто надає послуги, може стати додатковим навантаженням. Насамперед ідеться про теплопостачальні підприємства. Ще до ухвалення нового закону постанова №206 створювала для них фінансовий тиск. Підприємства продовжували постачати тепло, зокрема у вцілілі будинки, незалежно від фактичного проживання в квартирі людини. Водночас для населення діяли обмеження на нарахування штрафів і пені.

Ситуацію ускладнює і мораторій на підвищення тарифів. Із 2022 року в Україні діє закон №2479-IX, який обмежує перегляд цін на послуги. У результаті підприємства працюють за тарифами, що часто не покривають фактичну собівартість. Це впливає на їхню фінансову стійкість і призводить до накопичення боргів.

Водночас на самих підприємствах-постачальниках, зокрема обласному комунальному підприємстві «Донецьктеплокомуненерго», поки немає чіткого розуміння, як саме працюватиме новий закон на практиці.

«Закон уже набрав чинності, але для його реалізації мають ухвалити низку підзаконних актів, зокрема порядок компенсації витрат. Саме від нього залежатиме, як це працюватиме фактично. Тому говорити про конкретний вплив або можливі втрати поки зарано», – зазначив генеральний директор обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Віталій Кощей.

Водночас він додав, що кількість випадків, коли нарахування доведеться припиняти або переглядати, буде значною.

Отже, з одного боку, підприємства змушені працювати в умовах стриманих тарифів і зростання витрат. З іншого, хоч закон про мораторій (№2479-IX), зокрема і передбачає компенсацію різниці в тарифах, однак на практиці ці механізми не завжди покривають витрати підприємств-постачальників у повному обсязі та не завжди працюють своєчасно.

Новий закон (№4825-IX) також передбачає можливість компенсацій – за рахунок державного та місцевих бюджетів, міжнародної допомоги або інших джерел, зокрема репарацій. Водночас у «Донецьктеплокомуненерго» обережно оцінюють і перспективи нових компенсацій.

«Чи будуть ці механізми справедливими для комунальних підприємств і чи працюватимуть на практиці – поки сказати складно. Усе залежить від того, які рішення ухвалить уряд», – наголосив Віталій Кощей.

Тож як саме цей механізм працюватиме на практиці, залежатиме від того, чи зможе держава забезпечити повноцінну компенсацію підприємствам без додаткового навантаження на місцеві бюджети прифронтових громад.

Новий закон дає власникам зруйнованого або непридатного для проживання житла можливість не сплачувати за послуги, якими вони фактично не користуються.

Водночас це створює додатковий виклик: полегшення для споживачів не має призводити до ще більшого фінансового навантаження на підприємства, адже в багатьох громадах вони і так працюють у складних умовах.

Читайте також: «Мільярдні борги та заморожені тарифи: як “Донецьктеплокомуненерго” зберігає в теплі прифронтові міста Донеччини»

Про необхідність балансу говорять і самі теплопостачальники.

«Потрібен паритетний підхід. Якщо для населення діє мораторій і не стягуються нарахування з 24 лютого 2022 року, то такі ж умови мають бути і для підприємств. Ми також зазнаємо збитків: недоотримуємо доходи через війну, маємо значну заборгованість населення – понад два мільярди гривень. Тому, якщо ми не можемо стягувати борги зі споживачів, то й з нас на цей період не повинні стягувати», – зазначив генеральний директор «Донецьктеплокомуненерго» Віталій Кощей.

Також керівник обласного комунального підприємства додав, що нині через борг перед «Укртрансгазом» рахунки підприємства повністю арештовані виконавчою службою.

«Наразі підприємство функціонує і працівники отримують заробітну плату тільки завдяки фінансуванню з обласного бюджету. Якщо рахунки не розблокують, то не факт, що ми вийдемо і підготуємося до наступного опального сезону», – додав Віталій Кощей.

Поєднання заморожених тарифів, зниження рівня оплат від населення, руйнувань інфраструктури та відтоку людей може посилювати боргове навантаження підприємств.

У таких умовах новий закон ставить перед державою складне завдання: не лише захистити споживачів, а й не допустити фінансового виснаження критично важливих підприємств. Адже йдеться про здатність комунальної інфраструктури виживати в умовах війни. А без стабільної роботи цих підприємств важко говорити про базові умови життя навіть там, де житло вціліло.

Павло Піскун

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів. 

Фахівці АТ «Донецькоблгаз» у січні–лютому зафіксували 22 порушення правил користування природним газом на Донеччині. У десяти випадках споживачі облаштували несанкціоновані газопроводи в обхід лічильників, що створює серйозну небезпеку для мешканців.

Про це повідомляють у Донецькоблгазу, пише Антикризовий медіа-центр.

Служба дисципліни споживання природного газу АТ «Донецькоблгаз» протягом січня–лютого зафіксувала 22 порушення правил користування газом.

Із них 10 випадків стосуються самовільного монтажу газопроводів, прокладених поза лічильниками. Такі підключення часто виконують із гумових шлангів, які не призначені для постійного використання в газових мережах.

Фахівці наголошують, що подібні конструкції можуть тріскатися або лопатися, що призводить до витоку газу та його накопичення у приміщенні. Це створює реальну загрозу для життя і здоров’я мешканців будинків та їхніх сусідів.

За кожним виявленим фактом складаються відповідні акти. Порушникам можуть донарахувати обсяги спожитого газу за встановленими нормами відповідно до чинного законодавства.

Як зазначив голова правління АТ «Донецькоблгаз» Вадим Батій, самовільні підключення становлять серйозну небезпеку.

«Коли люди підключають газ “у обхід” і використовують гумові шланги там, де має бути сертифіковане обладнання, вони ризикують не лише гаманцем, а й життям. У прифронтових умовах газові мережі й так зазнають пошкоджень через обстріли, тому додаткові ризики можуть мати трагічні наслідки», — наголосив він.

На Донеччині за рік виявили близько 300 крадіжок газу, що завдали збитків на 11 мільйонів гривень. Газовики фіксують незаконні врізки та махінації з лічильниками у Краматорську, Слов’янську та Дружківці.

Про це повідомили у пресслужбі АТ “ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ”, пише Антикризовий медіа-центр.

За даними компанії, загальна сума збитків від незаконних дій мешканців Краматорська, Слов’янська та Дружківки склала понад 11 млн грн. У поточному 2026 році фахівці вже встигли зафіксувати близько десяти нових випадків крадіжок у Слов’янську та Краматорську, сума збитків за якими сягає сотень тисяч гривень.

Фахівці виділяють три основні види порушень, які зустрічаються найчастіше:

• незаконні врізки у газопровідні мережі;
• технічне втручання в роботу лічильників для заниження реальних показників;
• самовільне відновлення подачі газу після офіційного відключення за борги чи порушення.

Очільник АТ “ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ” Вадим Батій зазначає, що такі дії є неприпустимими, особливо під час повномасштабної війни. Поки ремонтні бригади відновлюють мережі після ворожих обстрілів, зловмисники створюють додаткові ризики для цивільного населення.

“Будь-яке самовільне втручання в систему — це не “економія”, а додаткова небезпека для цілої вулиці чи навіть будинку. Це ризик витоку, вибуху і трагедії, яку потім знову доведеться відвертати нашим бригадам”, — каже Вадим Батій.

У газовій службі нагадують, що незаконне споживання газу завжди обходиться дорожче за офіційну оплату рахунків. Окрім відключення, порушники зобов’язані в повному обсязі відшкодувати завдані збитки, що значно перевищують вартість легально спожитого ресурсу. Робота з виявлення крадіжок у прифронтовому регіоні триває.

У Краматорську під час ремонту систем газопостачання в будинку на слюсаря напали. Працівник звернувся до медиків.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці АТ “Донецькоблгаз”, пише Антикризовий медіа-центр. Донеччина. 

Інцидент стався у понеділок, 12 січня. Як йдеться у дописі, робітники компанії працювали в будинку на вулиці Парковій, 107 у Краматорську. Раніше там виявили витік газу на фланцевому з’єднанні. Згідно з правилами безпеки такі роботи виконують при відключенні газопостачання на весь будинок.

У момент нападу слюсарі були біля крана, який потрібно було опломбувати. З однієї з квартир вийшов чоловік. За словами свідків і  потерпілого працівника, він:

• силою скинув слюсаря зі сходів (з драбини), на якій той знаходився під час роботи;
• порвав йому робочий формений одяг;
• застосував балончик з невідомою газовою суміщу, розпиливши його в обличчя.

“Наші працівники під час виконання робіт завжди одягнуті у спеціальний формений одяг із логотипами підприємства, а також мають при собі всі необхідні документи, зокрема наряди-допуски на проведення робіт, посвідчення працівника відповідного міськгазу”, – йдеться у дописі.

Правоохоронців викликали самі мешканці будинку. До приїзду патрульної чоловік з місця події скрився. Після нападу слюсар звернувся по допомогу до лікарні. У нього діагностували хімічний опік обличчя та ока.