У Покровському ЦНАПі приймають заяви на реєстрацію терміналів Starlink

Українці отримали можливість верифікувати термінали супутникового зв’язку Starlink у мережі відділень Нової пошти та Укрпошти. Це розширення мережі локацій дозволить швидше вносити пристрої до офіційного реєстру.

Про це повідомили у пресслужбі Мінцифри, пише Антикризовий медіа-центр.

Процедура верифікації має на меті розмежування українських терміналів та пристроїв, які використовує росія. Кожен підтверджений термінал потрапляє до “білого списку”, що дозволяє блокувати зв’язок окупантів, зберігаючи стабільний інтернет для українських користувачів.

Для фізичних осіб діють такі правила реєстрації:

• один термінал можна верифікувати дистанційно;
• якщо у власності перебуває до трьох пристроїв, власник повинен мати їх при собі під час подання заяви у відділенні;
• для юридичних осіб (компаній) процедура залишається повністю онлайн через портал Дія без необхідності фізичного надання обладнання.

Для успішного проходження перевірки необхідно підготувати:

• ідентифікатор UTID або Dish ID;
• серійний номер комплекту;
• номер облікового запису Starlink.

Пришвидшити процес можна через попередню реєстрацію даних в електронному форматі. Після цього залишиться лише відвідати відділення Нової пошти для офіційного подання заяви.

Детальну інформацію про роботу пунктів верифікації можна знайти на офіційних сайтах та у соціальних мережах поштових операторів.

Під час тривалих відключень світла доступ до мережі стає для українців такою ж критичною потребою, як тепло чи вода. Щоб кожен міг зателефонувати рідним, скористатися держпослугами чи дізнатися новини, держава посилює вимоги до технічного оснащення спеціальних точок допомоги.

Про це повідомили у пресслужбі Мінцифри, пише Антикризовий медіа-центр.

Кабінет Міністрів України ухвалив нові правила роботи “Пунктів незламності”, які зобов’язують забезпечити кожну локацію енергонезалежним інтернетом.

Необхідність таких змін підтвердила ситуація в Одесі. Коли через обстріли місто залишалося без енергопостачання, з’ясувалося, що в багатьох пунктах інтернет зникав разом зі світлом. До того ж держава часто дізнавалася про проблеми зі зв’язком лише зі скарг у соціальних мережах, а не через систему моніторингу.

Тепер кожен пункт матиме один із двох варіантів стабільного зв’язку:

• оптоволоконний інтернет за технологією xPON, який працює без електроенергії до 72 годин;
• супутниковий зв’язок Starlink на локаціях, де немає можливості під’єднати кабельні мережі.

Крім того, кожна точка отримала власну статичну IP-адресу. Це дозволить фахівцям автоматично перевіряти роботу мережі в конкретному пункті у режимі реального часу. Якщо зв’язок зникне, відповідальні служби миттєво побачать це в системі та зможуть зреагувати ще до того, як люди прийдуть по допомогу.

Без інтернету “Пункт незламності” залишається просто теплим приміщенням. Оновлені стандарти перетворюють ці локації на повноцінні хаби для координації з екстреними службами та розв’язання нагальних питань за будь-яких умов.

Покровська МВА продовжує розширювати мережу допомоги мешканцям громади, які були змушені залишити свої домівки через активні бойові дії. У місті Харків відкрито черговий гуманітарний хаб “Єднання”.

Про це повідомили у пресслужбі Покровської МВА, пише Антикризовий медіа-центр.

Рішення про створення хабу було затверджено розпорядженням начальника Покровської міської військової адміністрації Сергія Добряка від 03 листопада 2025 року № 715р.

Де працює хаб та яка допомога надається

Хаб розташований за адресою: м. Харків, вул. Дерев’янка, 46. Його основна мета — координація та надання підтримки внутрішньо переміщеним особам (ВПО) з Покровської громади.

Діяльність установи охоплює:

• консультаційну допомогу;
• надання гуманітарної допомоги;
• забезпечення продовольчими та непродовольчими наборами.

Наразі на Харківщині знайшли прихисток близько трьох тисяч жителів Покровської громади. У новому хабі вже зареєстровано понад 200 осіб (близько 75 сімей), які регулярно отримують необхідну підтримку.

Фахівці управління соціального захисту населення Покровської МВА проводять у хабі прийоми громадян, допомагають у вирішенні нагальних питань та сприяють в отриманні соціальних послуг.

Розширення партнерства

Триває активна робота з налагодження зв’язків із благодійними фондами та громадськими організаціями, щоб збільшити обсяги та можливості надання допомоги ВПО. Зокрема, сьогодні відвідувачі хабу отримали набори гігієни від партнерів — Благодійного фонду “Розвиток та соціальна справедливість України”.

Хаб “Єднання” є черговим кроком Покровської МВА до створення сталої та ефективної системи підтримки покровчан, незалежно від їхнього поточного місця перебування.

У Краматорську трансформували інтернет-мережу та перейшли на стійку до блекаутів оптоволоконну технологію PON. Це рішення ухвалили після того, як відключення світла та обстріли у 2022 році виявили повну неефективність старих мереж Ethernet.

Директор компанії “Еліт Лайн”  Микола Кучерук розповів журналістці Антикризового медіа-центру про роботу критичної інфраструктури в умовах повномасштабного вторгнення.

На самому початку війни у 2014 в компанії “Еліт Лайн” зіткнулися з першим викликом – обстрілами зруйнували їхній єдиний зовнішній канал. Ця подія навчила операторів необхідності надпотужного резервування.

“Було розуміння: якщо кабель приходить з одного боку, треба завести ще один, бажано під землею, щоб зв’язок не можна було зруйнувати одним прильотом”, — пояснив Микола Кучерук.

У результаті ще до 2022 року “Еліт Лайн” під’єднався до восьми магістральних операторів і переробив резервування кожного вузла. З початком повномасштабної війни блекаути показали повну неефективність старої технології Ethernet у багатоповерхівках. Технологію PON у компанії почали впроваджувати ще у 2015 році в приватному секторі, тож вона стала вирішенням проблеми й для багатоквартирних будинків. Наразі у Краматорську побудували близько 95% оптоволоконної мережі.

Як вдається працювати інтернет-оператору в умовах війни, читайте в інтерв’ю: “Як інтернет-провайдер з Краматорська забезпечує стійкість мережі під обстрілами“.

Коли у 2022 році відключення світла та обстріли Краматорська показали повну неефективність старих мереж, місцева компанія “Еліт Лайн” ухвалила рішення про перехід на оптоволоконну технологію PON. Профінансували масштабне будівництво своїми силами. Про те, як працює критична інфраструктура на лінії вогню, з якими викликами доводитися стикатися та які плани на майбутнє в інтерв’ю журналістці Антикризового медіа-центру розповів директор інтернет-оператора “Еліт Лайн” Микола Кучерук.

Історія становлення до 2014 року та досвід першої стійкості

Коли та за яких умов створили “Еліт Лайн”? З чого почалося підприємство?

Усе почалося у 2003 році як локальна мережа, оскільки інтернет ще не був поширений. Спочатку ми з однокласником об’єдналися, щоб грати в “Counter-Strike“. Згодом долучилися сусіди з інших поверхів, прокладали кабелі від вікна до вікна. З часом підключилися люди з сусідніх будинків, і мережа виросла: грали в ігри, ділилися файлами. Потім вже завели туди інтернет.

Спершу все існувало як хобі, але у 2006 році я відкрив ФОП, і мережа стала комерційною. Почали збирати кошти на розвиток. Поступово ми розвивалися й у 2011 році створили товариство з обмеженою відповідальністю, розширялися. І вже до 2014 року мали близько 2000 клієнтів.

Тоді якраз почалася війна. Які випробування вам довелося пройти у ті часи?

Це дійсно стало для нас важким випробуванням. Бойовики базувалися поряд з нашим офісом, а частина взагалі була в одному приміщенні з нами. Але якраз початок війни показав, що дротовий інтернет стійкіший, ніж мобільний зв’язок. Була купа влучань, перебиті магістральні кабелі, але ми це доволі швидко відновлювали. Нас залишилося з колективу лише троє. Поряд літали снаряди, були прильоти, а ми сиділи на даху чергового будинку і відновлювали зв’язок.

Тобто досвід 2014 року став ключовим для забезпечення стійкості мережі під час повномасштабної війни?

Так, дуже великий досвід, зокрема, стійкість. У 2014 році, коли наш єдиний зовнішній канал був зруйнований, я зрозумів, що багато зовнішніх каналів не буває. Тому ще до 2022 року ми під’єдналися до всіх магістральних операторів і зараз у нас їх вісім. Ми суттєво переробили резервування кожного магістрального вузла. Було розуміння: якщо кабель приходить з одного боку, треба завести ще один, бажано під землею, щоб зв’язок не можна було зруйнувати одним прильотом. Так ми зробили мережу значно стійкішою.

Перехід на PON і технологічні зміни

Раніше у вас домінувала технологія Ethernet. Що стало стимулом для переходу на PON?

До 2014 року наша присутність у місті була доволі обмеженою — лише кілька районів із двоповерхівками. Кількість клієнтів залишалася невеликою, тож у 2015 році вирішили працювати з приватним сектором. Почали з Біленького і, враховуючи специфіку приватного сектора, обрали технологію PON (Passive Optical Network – ред.), яка дозволяла швидше та ефективніше масштабувати мережу. У 2015 році за цією технологією почали будувати  приватний сектор, і згодом вона стала домінуючою через переважання клієнтів саме у цій зоні. Закінчили перебудову у 2021 році, тоді як у багатоповерхівках залишався Ethernet.

З початком повномасштабної війни ситуація відкрила наші слабкі місця. Під час тривалих відключень електропостачання стало зрозуміло, що технологія Ethernet із комутаторами в багатоповерхівках мала значні обмеження. У Києві використовували акумулятори для підтримки комутаторів, але у Краматорську такі рішення не були доступними у великих масштабах. Найважчий момент настав під час триденного блекауту в місті: ми працювали майже безперервно, забезпечуючи роботу генераторів, які доводилося кожні чотири години перемикати через перегрівання. Тобто ми всі буквально жили на роботі, й це підштовхнуло до переходу на PON у багатоповерхівках. Ця технологія мала значні переваги: достатньо було побудувати один вузол, який обслуговував велике місто без залежності від енергопостачання на проміжних етапах.

Фінансування, тарифи під час війни та податковий тиск

З якими складнощами довелося зіткнутися у перші місяці повномасштабного вторгнення?

Через евакуацію жителів після трагічних подій, особливо після обстрілу вокзалу в Краматорську, кількість наших клієнтів суттєво зменшилася. Колектив залишився у місті, але обсяг завдань скоротився, і доходи компанії суттєво впали. Запаси кабелів, закуплених для планового будівництва у Дружківці, допомогли нам пережити перші місяці війни, адже фінансовий резерв вичерпали. Тоді були змушені скасувати акційні умови підключення. Раніше послуги пропонували за символічну плату на старті — всього 1 гривня, хоча собівартість підключення одного абонента сягала понад 2000 гривень. Крім того, після початку бойових дій перейшли на стандартні тарифи, трохи підвищили їх у червні 2022 року та почали обережно відновлювати роботу.

Після перших блекаутів у місті було відчутно великий попит на стабільний інтернет. Наша команда забезпечувала безперебійну роботу завдяки своєчасному обслуговуванню генераторів по всьому місту, тоді як інші оператори виходили з ладу.

Це стало підставою для інвестицій у створення повністю оптоволоконної мережі для багатоповерхівок. Наразі побудували близько 95% мережі. Окремі будинки залишаються непідключеними через затримки в домовленостях із головами ОСББ. Вони висувають неприйнятні умови, зокрема щомісячну плату за доступ, тоді як компанія дотримується закону про доступ до інфраструктури.

Чи залучали ви кошти донорів або кредити, наприклад, для переходу на PON, відновлення, розвитку?

У нас взагалі не можна взяти кредити. Я звертався з цим питанням на рівні народних депутатів, до різних банків. Відповідь: кредитування в Донецькій області для підприємств і підприємців заборонена. Навіть зараз, коли міністерка Юлія Свириденко декларує, що для Донецької області відкриті кредити, я намагався пройти цю процедуру і ще раз переконався, що це неможливо. Тому все відновлення та розвиток відбувається суто власним коштом.

Щодо грантів, то ми отримували лише один — 10 000 євро від уряду Німеччини, здається, у 2023 році. Все інше — допомога колег. Мені надсилали, наприклад, 20 кілометрів кабелю. У колег залишаються куски кабелю по 100-150 метрів, які в мирний час не дуже зручно використовувати, а от для ремонтів після обстрілів — це ідеальний шмат. І я вдячний, бо майже все, тобто 90% грошей і матеріалів на відновлення, модернізацію і будівництво мережі — це суто власні кошти без жодних донорів чи якоїсь ще допомоги.

Як часто ви переглядали тарифи за цей час, враховуючи цю ситуацію та відсутність підтримки з боку держави та донорів?

Ми підіймали тарифи декілька разів, і робили це поступово, уважно стежачи за реакцією клієнтів. У Краматорську, до речі, інтернет коштує трохи дешевше, ніж у середньому по Україні. Нам треба підвищувати ціни ще більше, але 90% наших клієнтів — це місцеві жителі, серед яких багато людей із вразливих категорій, безробітних. Вони розуміють причини зростання тарифів, особливо через здорожчання електроенергії, палива й матеріалів, але часто не мають фінансової можливості сплачувати. Вибір між оплатою мобільного зв’язку чи інтернету зазвичай робиться на користь мобільного, навіть якщо його якість залишає бажати кращого. Тож ми намагаємось збалансувати якість послуг із ситуацією клієнтів. Останнє підвищення на 20-30 гривень у приватному секторі восени спричинила необхідність підготуватись до блекаутів. Ми закупили акумулятори, генератори, оновили та модернізували живлення, а це потребувало значних витрат.

До того ж у жовтні 2024 року держава завдала серйозного удару, прийнявши рішення позбавити операторів фіксованого зв’язку права на спрощену систему оподаткування. Найбільше це вдарило по невеликих та середніх підприємствах, які активно використовували єдиний податок для оптимізації своєї діяльності. До речі, на відміну від інших регіонів, саме Донецька податкова інспекція, на жаль, стала однією з перших в Україні, яка реалізувала цю зміну. Вже з 1 жовтня всі місцеві провайдери були позбавлені права скористатися спрощеною системою. Насамперед це боляче вдарило по провайдерах Краматорська та Покровська. Зокрема наші колеги з компанії “Альтаїр”, яка працювала в Покровську до останнього, постали перед великими труднощами при переході на загальну систему оподаткування. Аналогічна ситуація склалася і серед операторів Краматорська. Цей крок призвів до першого суттєвого підвищення цін на послуги. Ми змушені були витрачати значні кошти й ресурси ще й на судові процеси, і це ще більше ускладнило нашу діяльність.

Міжнародні обмеження, блокування ресурсів та робота під обстрілами

До речі, про ускладнення роботи. Чи впливають міжнародні санкції та блокування ресурсів на діяльність вашої компанії в Донецькій області?

Звісно. Міжнародні компанії, такі як “NVIDIA”, “eBay”, “Zoom”, “Lenovo” та “Duolingo”, часто блокують усі підозрілі регіони, не розрізняючи окуповані та підконтрольні Україні території, побоюючись порушення законів про санкції. Ми одразу відучили наслідки — з лютого 2022 року багато ресурсів стали недоступними на Донеччині та Луганщині. Ми зверталися до Мінцифри та депутатів, але якихось активних заходів державні органи не вживали, на жаль. Частково цю проблему ми вирішили у 2023 році, змінивши локацію IP-адрес на Київ. Це відновило роботу сервісів, які ігнорують геолокацію телефону, але сервіси, що перевіряють GPS-дані, досі блокують.

Представники влади звернули увагу лише тоді, коли проблема торкнулася інших областей (Запорізької, Сумської, Херсонської). Зараз у Мінцифрі намагаються створити список “білих” IP-адрес для передачі партнерам. На жаль, відсутність системного підходу загострює проблему, оскільки немає єдиного координаційного центру, а компанії блокують ресурси за власними алгоритмами. Через це багато людей відчувають обмежений доступ, діти в школах не можуть повноцінно навчатись (наприклад, через недоступність Zoom). Я переконаний, що необхідно доносити на міжнародних платформах інформацію про реальну ситуацію та закликати розрізняти окуповані та контрольовані Україною території. Люди відчувають відчай, думаючи, що держава ставить під сумнів майбутнє цих регіонів.

Як вам вдається працювати в Дружківці під обстрілами та й взагалі в таких умовах?

Ситуація дійсно складна та емоційно виснажлива. Проте їздити під загрозою дронів, які кружляють над Дружківкою, стало вже звичним явищем. Виїжджаємо лише в періоди, коли нема комендантської години й не одразу після обстрілу, адже вже стикались із ситуаціями, коли атаки були повторними і дрони падали дуже близько до наших позицій.

Чому їздимо? Бо людям потрібен інтернет, а мобільний зв’язок у регіоні нестабільний, особливо під час блекаутів, а оператори не виконують своїх зобов’язань. Старлінки є лише на ключових пунктах чи у військових, тоді як для цивільних це залишається великою проблемою. Ми продовжуємо працювати щодня або через день, лагодимо мережу і відновлюємо з’єднання, адже у багатьох це часто єдиний спосіб залишатися на зв’язку зі світом.

Чи є у вас постійний запас обладнання та як ви забезпечуєте логістику?

Ми зробили запаси, безумовно. Зараз маємо десь кілометрів 90 різних типів кабелів на складі, можемо автономно працювати від двох до чотирьох місяців суто для відновлення. Водночас обстріл може зруйнувати 100 метрів, а може й 4,5 кілометри кабелю. Ми маємо надійних постачальників в Україні, але потрібно постійно думати про логістику і мати запас. Наприклад, коли росіяни розбили склад великого дистриб’ютора, якийсь час був дефіцит оптичних терміналів і саме завдяки запасам нам вдавалося продовжувати роботу.

Як підтримуєте фахівців, які працюють у таких умовах, зокрема спорядженням, психологічною допомогою тощо?

Захист ми забезпечуємо самостійно — спорядження або купуємо, або отримуємо від знайомих. Зараз обмірковуємо придбання детекторів дронів для підвищення безпеки. Для працівників у нас є фінансові бонуси: людина, яка їде на відновлення, отримує додаткові гонорари. Я і сам часто їжджу зі співробітниками, намагаюсь жартувати під час роботи, тобто вони бачать, що ми готові розділяти з ними ризик.

Насправді, можу лише сказати, що для більшості це вже рутинна робота, а у 2022 році, коли почалося емоційне виснаження через постійні ремонти під обстрілами, був справжній каскад звільнень. Ті, хто залишився – дуже стійкі.

Планування стратегії громади та бізнес-клімат

Чи знайомі ви з розробкою стратегії Краматорської громади? Як вважаєте, чи час зараз займатись плануванням, враховуючи близькість до фронту?

Чув про це, хоча детально не вникав через брак часу, бо зараз максимально зосереджений на роботі з технічними рішеннями. Але така ініціатива дуже вчасна: важливо думати наперед і готувати проєкти для майбутнього. Ніхто не знає, чи вдасться їх реалізувати, але якщо війна завершиться, а ми не будемо готові, це ще на місяці затримає розвиток. На мій погляд, зараз саме час працювати над тим, який Донеччина матиме вигляд після війни. І до цього потрібно залучати професіоналів, підприємців. Це важливо.

Якою, на вашу думку, повинна бути стратегія громади в умовах близькості до фронту?

У своїй сфері я можу говорити про зв’язок. Ми забезпечимо стабільний, сучасний інтернет у Краматорську — це наш внесок, на який громада може розраховувати. Щодо загального розвитку: раніше громада впевнено прямувала до створення сучасної інфраструктури. У Краматорську будували місця дозвілля, оновлювали парки та площі. Це давало молоді простір для відпочинку, спілкування й дуже важливо створювати такі умови й надалі.

Наближення до фронту збільшує ризики й ускладнює розвиток. Але великий плюс — наявність промислових зон з високою електропотужністю, які потребуватимуть відновлення. Після війни можна очікувати державних стимулів для бізнесу на цій території — податкових пільг чи інших заходів для залучення підприємців. Проте це можливо лише за умови комфорту й безпеки для життя місцевих жителів. Якщо не залучити людей, бізнес теж не прийде. Отже, основне завдання – створити привабливе середовище для життя й роботи.

Як оцінюєте бізнес-клімат у громаді? Які галузі варто розвивати?

Це залежить від завершення війни. Зараз вона триває, але навіть у цій ситуації з’являються нові можливості. Наприклад, у Краматорську відкрили багато супермаркетів і кафе — попит формують військові та місцеві жителі. Натомість промисловість наразі під великим ризиком через руйнування. Якщо війна закінчиться стабільно, без загрози повторення через кілька років, то можна розглядати розвиток сталих промислових зон. Якщо ризик повернення конфлікту залишиться високим і регіон виявиться місцем великого військового контингенту, розвиток бізнесу орієнтуватиметься на потреби військових. Тож поки неможливо дати однозначну відповідь щодо майбутнього розвитку Краматорська — усе залежить від результатів війни та умов її завершення. А нам треба наближати перемогу й робити все, щоб Донеччина вижила та процвітала.

Лариса Мак

Матеріал створений у межах процесу розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади, має на меті підтримати учасників стратегічного планування, надати орієнтири для визначення пріоритетних напрямків розвитку громади та сформувати спільне бачення її майбутнього.

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.